Рішення № 11112339, 30.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2010 р. Справа № 64/187-10

вх. № 4986/5-64

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судовогозасідання Панченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Страхова Г.О. за дов. №7/16 від 11.01.2009р.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосфера", м. Мерефа;

про стягнення 375,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих. №451/16 від 02.06.2010р.), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосфера" суму заборгованості –295,12грн., пеню –727,76грн., індекс інфляції –38,01грн., 3% річних –9,63грн., 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не своєчасно та не в повному обсязі розрахувався з позивачем за товар, що був поставлений відповідачу на виконання умов договору №655 від 30.06.2006р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 червня 2010 року було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 червня 2010 року розгляд справи було відкладено на 12 липня 2010 року.

12 липня 2010 року позивач надав до канцелярії господарського суду Харківської області уточнення до позовної заяви вих. №451/16 від 02.06.2010р. (вих.№582/16 від 07.07.2010р.), в яких просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості –295,12грн., пеню –33,06грн., індекс інфляції –38,01грн., 3% річних –9,63грн., 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Разом з уточненнями позивач надав докази надсилання відповідних уточнень відповідачеві.

Суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Враховуючи, що відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць, строк вирішення спору по справі 64/187-10 був продовжений до 03 вересня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.07.2010р. розгляд справи був відкладений на 30.08.2010р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

30 червня 2006 року між ДП "Завод ім. В.О. Малишева" філія "Харківський агрегатний завод" (позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосфера" (відповідач) був укладений договір № 655 дп щодо надання послуг електрозв'язку.

Позивачем в адресу Відповідача були направлені наступні рахунки-фактури: № 17303 від 28.02.2009 р. на суму 73,78 грн.; № 17494 від 31.03.2009 р. на суму 73,78 грн.; № 17690 від 30.04.2009 р. на суму 73,78 грн.; № 17813 від 31.05.2009 р. на суму 73,78 грн.

Згідно п.4 Договору, відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату за надані послуги телефонного зв'язку. Плата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в 5-ти денний термін після одержання від постачальника платіжних документів, але не пізніше 15-го числа місяця, наступного після повного розрахункового періоду. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за надані позивачем відповідачу послуги в розмірі 295,12 грн. не погашена.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги не спростовані відповідачем в частині заявленої до стягнення суми основного боргу, суд задовільняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 295,12грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України.

Згідно п.4 Договору, в разі несвоєчасної сплати відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми несплати за кожень день прострочки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті послуг в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 33,06 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 9,63грн. та інфляційні у сумі 38,01грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Враховуючи, те, що, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову й відмову прийнято судом, та те, що позивачем було заявлено під час звернення із позовом 727,76грн. пені, а під час уточнення - 33,06грн., тобто позивач фактично відмовився від 694,70грн. пені, суд припиняє провадження у справі в цій частині.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, уточнення позовних вимог, судові витрати у даній справі суд покладає на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п.4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосфера" (62472, Харківська область, Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Шевченка, 29, р/р 26007825731870 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЄДРПОУ 33897282) на користь Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, р/р 260093013373 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 14315629) суму заборгованості –295,12грн., пеню –33,06грн., індекс інфляції –38,01грн., 3% річних –9,63грн., 27,22грн. державного мита та 63,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині заявленої до стягнення суми пені у розмірі 694,70грн.

Суддя Добреля Н.С.

Повний текст рішення підписаний 06 вересня 2010 року.