Рішення № 11112202, 02.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/18502.09.10

За позовом Відкритого акціонерного товариства фірма «Укрбудресурси»

до Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна кераміка»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Пабат О.А., довіреність від 30.06.2010 року;

від відповідача: не з’явились;

У судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство фірма «Укрбудресурси»(надалі ВАТ «Укрбудресурси», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна кераміка»(ЗАТ з і.і. «Слобожанська Будівельна кераміка», відповідач) заборгованості по договору в розмірі 949,60 грн., 34,81 грн. –3% річних, 115,85 - інфляційних втрат, 102,75 грн. –пені, 21,76 грн. - збитків.

В ході розгляду справи позовні вимоги були уточнені. Згідно наданої заяви від 17.07.2010 року, в зв’язку зі сплатою заборгованості, на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача 34,81 грн. –3% річних, 115,85 грн. –інфляційних нарахувань, 102,75 грн. –пені, 82,96 грн. збитків, а всього 336,37 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 070584 від 28.09.2007 року не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати наданих послуг. Також заявлено до стягнення суму понесених інфляційних збитків нарахованих 3% річних, пені та збитків.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та зазначив, що наданий позивачем акт за яким значиться заборгованість підписаний після закінчення строку дії договору (згідно п. 6.3 договір діє до 31.12.2008 року).

Позивач не погодившись з доводами відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву надав письмові заперечення.

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2007 року між ВАТ «Укрбудресурси»та ЗАТ з і.і. «Слобожанська Будівельна кераміка» укладено договір № 070584 ХІІ, згідно з яким, виконавець (позивач у справі) бере на себе зобов’язання здійснювати прийняття, розвантаження, завантаження товарів замовника з транспорту перевізника, який здійснює їх перевезення, а також здійснює відповідальне зберігання таких товарів на умовах, визначених даним договором.

Згідно положень договору (п. 3.2) оплата наданих виконавцем послуг, здійснюється замовником щомісячно, на підставі відповідного акту прийому-передачі послуг, не пізніше п’ятого числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування визначеної у відповідності з пунктом 3.1 даного договору суми на поточний рахунок виконавця.

Виконання робіт, щодо оплати яких виник спір підтверджується актом виконаних робіт від 06.02.2009 року на суму 1214,29 грн., який підписаний сторонами та скріплений печатками обох підприємств.

За угодою від 24.06.2009 року сторонами було проведено залік зустрічних однорідних вимог, згідно з якою у відповідача перед позивачем залишилась заборгованість за фактично надані послуги (виконані роботи) у сумі 949,60 грн. У відповідності до даної угоди сторони здійснили зарахування зустрічних однорідних вимог по договорах № 070584 ХІІ від 28.09.2007 року та № 070638 ДТ від 17.12.2007 року на суму 14961,00 грн. На час розгляду справи заборгованість у розмірі 949,60грн. є сплаченою, що підтверджується наданою до матеріалів справи банківською випискою.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Під час розгляду справи судом встановлено, що послуги за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 9/2 від 06.02.2009 року були надані не в межах укладеного між сторонами договору № 070584 ХІІ від 28.09.2007 року, так як даний договір є припиненим з 01.01.2009 року, в силу положень п. 6.3 договору. Належних доказів продовження строку дії договору (додаткових угод тощо) сторонами надано не було.

При цьому судом враховується, що згідно наданої банківської виписки відповідачем було сплачено 949,60 грн. заборгованості з призначенням платежу оплата послуг за договором № 070584XII від 28.09.2007 року, однак дана обставина не може свідчити про продовження строку дії вказаного вище договору.

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки судом було встановлено, що послуги вказані у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 9/2 від 06.02.2009 року надані не в межах укладеного договору за яким заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій, строк виконання зобов’язань щодо оплати наданих послуг за вказаним актом настав 01.04.2010 року, згідно претензії вих. № 128 від 23.03.2010 року, яка надіслана відповідачу 24.03.2010 року, що підтверджується чеком № 6370 від 24.03.2010 та описом вкладення у цінний лист.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В свою чергу, договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Таким чином в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Так як, судом встановлено, що надання послуг за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 9/2 від 06.02.2009 року було здійснено не в межах укладеного між сторонами договору № 070584 ХІІ від 28.09.2007 року, вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню. Згідно з розрахунком суду, який здійснений з врахуванням настання строку виконання зобов’язань (згідно надісланої претензії) в період з 01.04.2010 року по 25.05.2010 року (в межах заявлених позовних вимог) стягненню підлягають 4,29 грн. 3% річних.

Вимоги щодо стягнення інфляційних втрат за період з 01.04.2010 року по 25.05.2010 року задоволенню не підлягають, оскільки, відповідно до даних Державного комітету статистики України за квітень, травень 2010 року була дефляція.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Положеннями ст. 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

В даному випадку заявлені вимоги щодо стягнення 82,96 грн. витрат на отримання витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та витрат на відправлення поштової кореспонденції, за своєю правовою природою є судовими витратами, а не збитками. Позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення 4,29 грн. 3% річних.

Сума понесених витрат в розмірі 600,00 грн., що пов’язані з оплатою послуг адвоката щодо чого подано заяву позивачем, не підлягає стягненню з відповідача виходячи з наступного.

В абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права»зазначено, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Зазначених доказів та обґрунтувань позивачем до матеріалів справи не надано, а заявлена позивачем сума є явно завищеною виходячи з категорії спору, який не є складним.

Враховуючи здатність кожної юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, пов’язаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обов’язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов’язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 311,66 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна кераміка»(02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-Б, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 21129873) на користь Відкритого акціонерного товариства фірма «Укрбудресурси»(04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 16; 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, а/с 10, ідент. код 04648809) 4,29 грн. (чотири гривні 29 копійок) 3% річних, 311,66 грн. (триста одинадцять гривень 66 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 09.09.2010