Рішення № 11112110, 03.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/6303.09.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії, м.Київ

до Відповідача: Приватного підприємства «Агенція Стандарт», м. Київ

про: стягнення 3 221, 40 грн.

за участю:

представника Позивача –Кіяніцина О.С. (за довіреністю №б/н від 15.10.2009р.);

представника Відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської міської філії, м.Київ (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Агенція Стандарт», м. Київ (далі –Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 3006,53 грн., пені –122,22грн., 3% річних - 15,92грн., інфляційних нарахувань у розмірі –76,73грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір №7700093391 про надання телекомунікаційних послуг від 15.03.2000р., Додаток № 3 та Додаток 2 до Договору № 7700093391 від 15.03.2000р., Оборотну відомість абонента, копії рахунків, податкові накладні та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 15, 96, 525, 526, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 15, 61, 64, 65, 66, 67, 82 Господарського процесуального кодексу України, п.5 ч.1 ст.33, ч.2 ст.36, ст.63 Закону України «Про телекомунікації», п.32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. № 720.

Позивач на виконання ухвали суду від 23.06.2010 року надав Довідку про відсутність іншого спору між тими ж сторонами з тих же підстав, Довідку про заборгованість Відповідача, копії рахунків, Витяг з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 12.08.2010р. та докази направлення акту Відповідачу, докази сплати державного мита, та інше.

В судовому засіданні 13.08.2010р. представник Позивача надав клопотання про продовження процесуального строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.08.2010р. задоволено клопотання Позивача про продовження процесуального строку розгляду справи на 15 днів.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за Витягом з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у зв’язку з відсутністю Відповідача за його юридичною адресою –04111, м.Київ, вул.Салютна, буд.14.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в Витязі від 15.06.2010р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача доданої Позивачем до матеріалів справи на вимогу ухвали суду.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 7700093391 від 15.03.2000 р. про надання телекомунікаційних послуг (далі - Договір),

Відповідно п.п. 1 Договору, предметом договору є надання Позивачем телекомунікаційних послуг, перерахованих у Додатку № 1 до Договору та надання безкоштовних послуг, перерахованих у Додатку № 2 до Договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором виконував належним чином, надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, повідомлень з боку Відповідача про порушення зв’язку і заявок про їх усунення до Позивача не надходило.

Відповідно до п. 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг абонентна плата за користування телефоном, погодинна оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у 10-денний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій та без надсилання рахунків абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму, обов’язковість застосування норм яких передбачено договором.

Згідно п. 3.2.8 Договору Відповідач зобов’язувався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Крім того, відповідно до п.4.5 Договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Проте, оплата за надані послуги, здійснювалась Відповідачем не в повному обсязі, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 3006,53 грн., що підтверджується оборотною відомістю абонента від 16.04.2010р. та копіями рахунків на оплату наданих послуг.

Оскільки, як вже зазначалося вище, у відповідності до умов Договору, виникнення у Відповідача зобов’язання по оплаті замовлених послуг, обумовлено настанням певного строку (не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) і не знаходилось в залежності від отримання (надання) рахунків, податкових накладних, актів виконаних робіт, актів звірки розрахунків або будь-яких інших документів, вказані обставини не звільняють Відповідача від обов’язку сплатити суму заборгованості за Договором.

Відповідач свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України та умовам договору не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 3006,53грн., яка позивачем доведена та підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму заборгованості нараховані інфляційні в розмірі 76,73 грн. за період з 21.01.2009 р. по 01.04.2010 р. та 3% річних в сумі 15,92 грн. за період з 21.01.2009р. по 01.04.2010р., які відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають стягненню з відповідача.

Підпунктом 5.8 Договору встановлено, що у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Відповідач сплачує пеню, в розмірі 1% від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в сумі 122,22 грн. за період з 21.11.2009р. по 20.04.2010р. включно у розмірі однієї облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунки пені, суд вважає його таким, що не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ та встановленого ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»граничного розміру, а вимоги щодо стягнення пені в розмірі 122,22 грн. за період з 21.11.2009р. по 20.04.2010р. такими, які відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позов Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії, м.Київ про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в сумі основного боргу 3006,53 грн., пені в розмірі 122,22грн., інфляційних нарахувань в сумі 76,73грн., 3% річних в сумі 15,92 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

Як встановлено п. 3-1 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005, № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", встановлено, що розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом господарських справ повинен складати 236, 00 грн.

Розміри у редакції постанов Кабінету Міністрів України від 13.04.2007 р. N 627, від14.04.2009р.N361, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2009 р. N 658, дію попередньої редакції Розмірів відновлено у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів Українивід 14.04.2009р. N361 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 р. N 693, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. N 825).

Дата набрання чинності вказаної постанови –з 13.08.2009р.

Таким чином, з 13.08.2009р. розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом господарських справ складає 236 грн.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Позивачем надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 472, 00 грн.

За таких обставин, надмірна сплачена сума витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає поверненню у розмірі 236 грн.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, Закону України “Про телекомунікації”, п. 108 правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд–

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії, м.Київ (ідентифікаційний код 011899101) до Приватного підприємства «Агенція Стандарт», м. Київ (ідентифікаційний код 24729504) про стягнення суми основного боргу у розмірі 3006,53 грн., пені в розмірі 122,22грн., інфляційних нарахувань в сумі 76,73грн., 3% річних в сумі 15,92 грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Агенція Стандарт», м. Київ (ідентифікаційний код 24729504) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»,особі Київської міської філії, м.Київ (ідентифікаційний код 011899101) суму основного боргу у розмірі 3006,53 грн., пені в розмірі 122,22грн., інфляційних нарахувань в сумі 76,73грн., 3% річних в сумі 15,92 грн

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Агенція Стандарт», м. Київ (ідентифікаційний код 24729504) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії, м.Київ (ідентифікаційний код 011899101) витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Відкритому акціонерному товариству «Укртелеком»в особі Київської міської філії, м.Київ (ідентифікаційний код 01189910) з Державного бюджету України 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених платіжним дорученням № 3461 від 29.04.2010р.

У судовому засіданні 03.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 07.09.2010р.

Суддя Н.І. Ягічева