Рішення № 11112105, 30.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/36430.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфорс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»

про стягнення 270 479,30 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: від позивача:Барчак О.М. від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфорс»(надалі –ТОВ «Інфорс») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»(надалі –ТОВ «БМ Будмеханізація») про стягнення 271672,11грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №14/01-08/02 від 14.01.2008 р. в порушення умов якого, відповідач не в повному обсязі розрахувався за виконані позивачем роботи з впровадження та супроводу програмного комплексу «1С: підприємство 8.0», в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 203823,20 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 11805,23 грн. та інфляційних у розмірі 56043,68грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.07.2010 р.

Ухвалами господарського суду міста Києва 21.07.2010 р. та 04.08.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладався до 04.08.2010 р. та 30.08.2010 р. відповідно.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, подав уточнений розрахунок відповідно до якого просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 203 823,20 грн., інфляційні у розмірі 53 108,59 грн. та 3% річних у розмірі 13 547,51 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленнями про вручення поштових відправлення №10476830 від 21.06.2010 р. та №10548679 від 05.08.2010 р., що отримані відповідачем 06.07.2010 р. та 12.08.2010 р. відповідно.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 26, на яку було відправлено ухвали суду підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців №6591175 від 03.08.2010 р. та вказано в позові.

Згідно із абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2008 р. між ТОВ «Інфорс»(виконавець) та ТОВ «БМ Будмеханізація»(замовник) укладено договір №14/01-08/02 (надалі –«Договір»).

Відповідно до розділу 2 Договору виконавець здійснює впровадження та супроводження програмного комплексу, а також здійснює його гарантійне обслуговування, а замовник оплачує виконані роботи у відповідності до умов даного договору.

Згідно п. 5.1 Договору вартість виконаних виконавцем робіт обчислюється погодинно. Ціна одної людино-години робіт по впровадженню та супроводженню програмного комплексу складає 180,00 грн. в тому числі ПДВ –30,00 грн. (п. 5.5 Договору); ціна одної людино-години робіт по терміновому гарантійному обслуговуванню програмного комплексу складає 180,00 грн. в тому числі ПДВ –30,00 грн. (п. 5.6 Договору); ціна одної людино-години по написанню «Технічного завдання складає 210,00 грн. в тому числі ПДВ –35,00 грн. (п. 5.7 Договору); послуги по не терміновому гарантійному обслуговуванню програмного комплексу надаються виконавцем безкоштовно (п. 5.8 Договору).

Пунктом 5.9 Договору визначено, що вартість робіт і послуг може змінюватись протягом строку дії договору шляхом підписання сторонами додаткових угод до договору.

Відповідно до п. 5.12 Договору в кінці місяця сторони підписують акти прийому-передачі виконаних робіт в кількості двох екземплярів, що являється підтвердженням виконання вказаних в акті робіт.

Згідно п. 3.2.1 Договору виконавець зобов’язаний виконувати роботу якісно, з дотриманням діючих норм та правил, передбачених для даного виду робіт (послуг) виробником програмного комплексу та законодавством України.

Відповідно до п. 3.4.2 Договору замовник зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані виконавцем роботи та надані послуги по договору.

На виконання умов Договору 04.08.2008 р. позивачем та відповідачем було складено та підписано акт №ИН-0001033 відповідно до якого відповідачеві було виставлено рахунок №ИН-0001203 на оплату робіт на суму 120 000,00 грн., 01.09.2008 р. сторонами було складено та підписано акт №ИН-0001142 та виставлено відповідачу рахунок №ИН-0001314 на суму 120 000,00 грн., 02.12.2008 р. було складено та підписано акт №ИН-001029 та виставлено відповідачу рахунок №ИН-0001756 на суму 6 570,00грн. та 08.01.2009 р. сторонами було складено та підписано акт №ИН-0000025 та відповідно виставлено відповідачу рахунок №ИН-0000025 на суму 252,00 грн.

Спір у справі виник у зв’язку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов’язання по оплаті виконаних робіт (послуг) на суму 203 823,20 грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Вказаний договір є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи (акти здачі-прийомки виконаних послуг) підтверджується надання позивачем відповідачу послуг за Договором на суму 249 822,00 грн. (246 822,00 грн. –за спірний період + 3 000,00 грн. –залишок неоплаченої заборгованості за попередні періоди).

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 5.13 Договору оплата за виконані роботи та надані послуги, а також оплата абонентської плати здійснюється на основі виставлених виконавцем рахунків на оплату; строк оплати складає п’ять банківських днів з моменту виставлення виконавцем рахунку.

Отже, у відповідності до п. 5.13 Договору відповідач повинен був здійснити оплату за виконані роботи та надані послуги згідно рахунку №ИН-0001203 від 04.08.2008 р. на суму 120 000,00 грн. до 08.08.2008 р., згідно рахунку №ИН-0001314 від 01.09.2008 р. на суму 120 000,00 грн. до 05.09.2008 р., згідно рахунку 02.12.2008 р. від 02.12.2008 р. на суму 6 570,00 грн. до 18.12.2008 р. та згідно рахунку №ИН-0000025 від 08.01.2009 р. на суму 252,00 грн. до 14.01.2009 р.

Відповідач в порушення наведеної норми свого зобов’язання з оплати виконаних робіт та наданих послуг з впровадження та супроводу програмного комплексу «1С: підприємство 8.0»у встановлений Договором строк не виконав у зв’язку із чим позивач претензією №1 від 09.02.2009 р. звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість по виставленим рахункам у розмірі 249 822,00 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, існуючу заборгованість у встановлений позивачем строк не погасив.

27.04.2009 р. ТОВ «БМ Будмеханізація»звернулось до позивача з листом №346/02-04 згідно тексту якого відповідачем було запропоновано позивачу розглянути графік погашення заборгованості у розмірі 249 822,00 грн. протягом шести місяців рівними частинами щомісяця починаючи з травня 2009 р.

ТОВ «Інфорс»у своєму листі –відповіді №35-2009 від 14.05.2009 р. погодилось із запропонованим відповідачем графіком погашення заборгованості та повідомило, що починаючи із травня 2009 року ТОВ «БМ Будмеханізація»повинно щомісячно перераховувати на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 41 637,00 грн.

21.05.2009 р. відповідачем на виконання взятого на себе грошового зобов’язання на рахунок позивача було перераховано грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача.

Позивачем частина грошових коштів у розмірі 3 000,00 грн. була зарахована на погашення заборгованості за актом здачі-прийомки виконаних робіт №ИН-0000881 від 01.07.2008 р.

Грошові кошти у розмірі 27 000,00 грн. було зараховано позивачем в якості погашення заборгованості згідно рахунку №ИН-0001203 від 04.08.2008 р.

03.11.2009 р. відповідач звернувся до позивача з листом №872/03-04 згідно тексту якого запропонував новий графік погашення заборгованості починаючи з листопада 2009 р. (сплата щомісячно по 15700,00 грн. до листопада 2010 р. та 15722,00 грн. в грудні 2010 р.)

Листом №602 від 07.12.2009 р. позивач повідомив відповідача про погодження ним графіку погашення заборгованості викладеного останнім у листі №872/03-04 від 03.11.2009р.

Відповідно до ст.ст. 640 –642 Цивільного кодексу України укладання правочину допускається в т.ч. шляхом акцептування оферти. Датою укладання правочину є дата листа –акцепту.

Згідно із ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Із змісту листів вбачається, що сторонами погоджено розмір первісного зобов’язання та строки виконання нового зобов’язання.

За таких обставин, 07.12.2009 р. між сторонами шляхом обміну листами укладено правочин новації за яким у відповідача виникли зобов’язання по сплаті грошових коштів згідно погодженого графіку.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Оскільки погоджений сторонами графік сплати коштів не містить конкретної дати, а містить посилання на місяць, то з урахуванням положень ч.3 ст. 254 Цивільного кодексу України та дати укладання правочину, зобов’язання по сплаті погоджених платежів повинні були виконуватися до останнього дня відповідного місяця.

11.01.2010 р. відповідачем на рахунок позивача було перераховано грошові кошти у розмірі 15 700,00 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача та які були зараховані позивачем в якості погашення заборгованості згідно рахунку №ИН-0001203 від 04.08.2008 р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобов’язання по сплаті коштів у розмірі 125 600,00 грн. (платежі за грудень 2009 –липень 2010р.). В іншій частині заявленої до стягнення суми боргу –платежі за серпень –грудень 2010року на момент винесення рішення (30.08.2010 р.) не настав строк платежу, а відтак відсутнє порушене право позивача в частині стягнення коштів по сплаті яких не настав строк оплати.

Відповідачем розмір заборгованості не спростований, доказів погашення заборгованості не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «БМ Будмеханізація»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Встановлені судом обставини новації зобов’язання 07.12.2009 р. свідчить про відсутність підстав для припинення зобовязання згідно ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки провадження у справі про банкрутство відповідача порушено ухвалою від 19.10.2009 р., а зобов’язання за правочином новації виникли 07.12.2009 р., тобто після порушення справи про банкрутство. До того ж, ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2010 р. у справі №44/638-б заяву про порушення справи про банкрутство залишено без розгляду.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 125600,00 грн. є обґрунтованими та задовольняються судом.

Підстави для задоволення позову в частині стягнення 78 223,20 грн. відсутні з викладених підстав.

Крім того, позивачем заявлено вимогу (з урахуванням уточненого розрахунку) про стягнення інфляційних у розмірі 53108,59 грн. та 3% річних у розмірі 13 547,51 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання з оплаті виконаних робіт та наданих послуг у період з 11.08.2008 р. по 30.08.2010р., проте суд здійснює перерахунок інфляційних та 3% річних, виходячи з наступного.

Згідно ч. 4 ст. 604 Цивільного кодексу України новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки, сторонами згідно ч. 4 ст. 604 Цивільного кодексу України припинено грошове зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт, яке мало місце до погодження сторонами нового порядку погашення заборгованості шляхом обміну листами, то нарахування інфляційних та 3% річних за прострочення (у період до обрання нового способу погашення заборгованості) виконання грошового зобов’язання, яке внаслідок новації є припиненим, є безпідставним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних з моменту прострочення відповідачем кожного платежу до моменту визначеного позивачем, оскільки правова підстава нарахування інфляційних та 3% річних ґрунтується на нормі закону. Також враховується те, що 31.01.2010 р., 28.02.2010 р. та 31.07.2010 р. є вихідними днями, а відтак строк виконання грошового зобов’язання переноситься на перший робочий.

За перерахунком суду розмір інфляційних та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, становить 471,00 грн. та 1456,88 грн. відповідно.

В іншій частині заявлених до стягнення інфляційних та 3% річних необхідно відмовити, оскільки вони обраховані невірно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Інфорс»на користь ТОВ «БМ Будмеханізація»заборгованості у розмірі 125 600,00 грн., інфляційних у розмірі 471,00 грн. та 3% річних у розмірі 1 456,88 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфорс»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»(03148, м.Київ, вул. Жмеринська, 26; ідентифікаційний код 32424632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфорс»(50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Гагаріна, 57; ідентифікаційний код 31123187) заборгованість у розмірі 125 600 (сто двадцять п’ять шістсот) грн. 00 коп., інфляційні у розмірі 471 (чотириста сімдесят одна) грн. 00коп., 3% річних у розмірі 1 456 (одна тисяча чотириста п’ятдесят шість) грн. 88 коп., державне мито у розмірі 1 275 (одна тисяча двісті сімдесят п’ять) грн. 28 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 111 (сто одинадцять) грн. 27коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –06.09.2010 р.