Рішення № 11111539, 10.09.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

10.09.2010 р. Справа № 19/69

За позовом Приватного підприємства „Тетра”, м. Ужгород

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, с. Ярок Ужгородського району

про стягнення 1 742 грн. 06 коп., в тому числі 1 465 грн. 22 коп. заборгованості за поставлений товар, 237 грн. 94 коп. пені та 38 грн. 90 коп. три проценти річних (з врахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог),

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

представники:

Позивача Тунік А.І., довіреність від 01.07.2010 року

Відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: Приватним підприємством „Тетра”, м. Ужгород заявлено позов до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, с. Ярок Ужгородського району про стягнення 1 766 грн. 97 коп., в тому числі 1 465 грн. 22 коп. заборгованості за поставлений товар, 262 грн. 85 коп. пені та 38 грн. 90 коп. три проценти річних. Представником позивача в судовому засіданні 26.08.2010 року подано заяву б/н від 26.08.2010 року в порядку ст. 22 ГПК України про уточнення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 742 грн. 06 коп., в тому числі 1 465 грн. 22 коп. заборгованості за поставлений товар, 237 грн. 94 коп. пені та 38 грн. 90 коп. три проценти річних, а також судові витрати, враховуючи перерахунок суми пені.

Представник позивача просить задоволити позов з врахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору поставки № 235 від 17.11.2009 року, а саме не оплатив своєчасно вартість поставленого йому товару в розмірі 1 465 грн. 22 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 22.07.2010 року, 13.08.2010 року та 26.08.2010 року надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення судова повістка б/н від 24.07.2010 року, повідомлення судова повістка б/н від 18.08.2010 року та повідомлення судова повістка б/н від 31.08.2010 року. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб підприємців учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу. На вимогу суду позивачем надано суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, в якому зазначено, що станом на 29.07.2010 року ОСОБА_2, зареєстрований як фізична особа підприємець за адресою: АДРЕСА_1), у судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

17 листопада 2009 року між Приватним підприємством „Тетра”, м. Ужгород та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, с. Ярок Ужгородського району укладено договір поставки № 235, відповідно до якого постачальник (позивач) взяв на себе зобовязання в порядку та на умовах, визначених у даному договорі, передати у власність покупця (відповідача) товари, визначені в п. 1.2. даного договору, а покупець (відповідач) взяв на себе зобовязання в порядку та на умовах, визначених у даному договорі, прийняти та оплатити даний товар. Предметом постачання відповідно до договору є товар, визначений у замовленнях, які узгоджуються сторонами, згідно асортименту, що пропонується постачальником (позивачем) (п. 1.2. договору). Найменування, асортимент, кількість, ціна та сума товару кожної поставки визначається згідно накладної на товар, виставленої постачальником (позивачем) покупцю (відповідачу) за даним договором.

Розділами 4 та 5 договору встановлено, що поставка (транспортування) товару здійснюється за домовленістю сторін. Перехід права власності на товар, що поставляється за даним договором, відбувається в момент передачі товару постачальником (позивачем) покупцю (відповідачу) на його складі, магазині чи іншому місці, вказаному покупцем (відповідачем). Товар вважається прийнятим по кількості місць згідно з кількістю місць, зазначених у накладній. Оплата товару покупцем (відповідачем) проводиться згідно накладної шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника (позивача). Термін оплати за товар не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту отримання його покупцем (відповідачем).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново господарськими визнаються цивільно правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до договору поставки № 235 від 17.11.2009 року та видаткової накладної № БПТ026271 від 03.12.2009 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 3 115 грн. 22 коп. Однак, за отриманий товар відповідач розрахувався тільки частково.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року № 996-ХІУ з наступними змінами та доповненнями підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

У звязку з частковим погашенням боргу за поставлений товар за відповідачем за даними позивача, рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 1 465 грн. 22 коп.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем 16.01.2010 року на адресу відповідача була надіслана претензія № 1 від 11.01.2010 року з вимогою про проведення повного розрахунку за поставлений товар, однак відповідач на дану претензію не відреагував, заборгованість за твердженням позивача станом на сьогоднішній день не погашена.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобовязання, не оплатив повну вартість поставленого йому товару в розмірі 1 465 грн. 22 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 1 465 грн. 22 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорамимають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 1 465 грн. 22 коп. заборгованості за поставлений товар.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 237 грн. 94 коп.

Відповідно до п. 7.2. договору у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у

відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобовязання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, складає 237 грн. 94 коп., підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума трьох процентів річних за період прострочки складає 38 грн. 90 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач документальних доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 526, 549, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 629, 655, ч. 1 ст. 692, ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства „Тетра”, м. Ужгород, Гагаріна, 36 (код ЄДРПОУ 30459160) суму 1742 (Одна тисяча сімсот сорок дві гривень) грн. 06 коп., в тому числі 1 465 (Одна тисяча чотириста шістдесят пять гривень) грн. 22 коп. заборгованості за поставлений товар, 237 (Двісті тридцять сім гривень) грн. 94 коп. пені та 38 (Тридцять вісім гривень) грн. 90 коп. три проценти річних, а також суму 102 (Сто дві гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.