Постанова № 11111423, 13.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2010 р.Справа №2а-12818/09/8/0170 (16:01год.) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі ГнатенкоІ.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського відділення Фонда соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України

до Кримської республіканської організації "Вокально-хореографічний ансамбль "Таврія" ім. Л.Д. Чернишової"

про стягнення

За участю сторін:

від позивача - Бахарева Наталія Юріївна, довіреність № 04-5/04 від04.01.2010р.

від відповідача Кривулякіна Лариса Петрівна, довіреність б/н від10.03.2010р.

Суть спору: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Кримської республіканської організації «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім.Л.Д.Чернишової» про стягнення 35958,00грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем самостійно не сплачені адміністративно-господарські санкції у розмірі 35958,00грн. за три робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами у 2008році, які повинні бути нараховані та сплачені відповідачем самостійно на підставі ст.ст.19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875.

Ухвалами окружного адміністративного суду АРКрим від 10.11.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що Кримська республіканська організація «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім.Л.Д.Чернишової» є бюджетною організацією, що повністю утримується за рахунок бюджету АР Крим, тому на підставі ч.1 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875 звільнений від сплати штрафних санкцій. Крім того, відповідач зазначає, що акт перевірки від17.08.2009р. отриманий з порушенням Закону. Перевірка, на думку відповідача, була проведена в порушення Постанови Кабінету міністрів України від21.05.2009р. №502, якою припинено проведення планових перевірок субєктів господарювання до 31.12.2010р. Крім того, відповідач зазначає, що в акті перевірки не вказано тип перевірки та її вид, що є порушенням п.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» та п.11 Положення про порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від31.01.2007р. №70.

Відповідач також зазначає, що рішенням Господарського суду АРКрим від22.01.2004р. по справі №2-15/2836-2004 за позовом Державного вокально-хореографічного ансамблю України «Таврія» до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі про визнання недійсним рішень зясовано, що правовий статус ансамблю підпадає під визначення неприбуткової організації, приведеного в абзаці «а» п.п.7.11.1 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Ансамбль «Таврія» був взятий на податковий облік ДПІ в Київському районі м.Сімферополя 03.01.1995р. під №3623, а з 10.10.1997р. був зареєстрований в ДПІ в Київському районі м.Сімферополя в якості неприбуткової організації код0004, ознака держпідприємство з бюджетним фінансуванням. Виключення ДПІв м.Сімферополі ансамблю «Таврія» з реєстру неприбуткових організуй і установ було неправомірним. На підставі викладеного відповідач просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У судовому засіданні 15.06.2010р. відповідач надав клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення справи за позовом Кримської республіканської організації «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім.Л.Д.Чернишової» до Державної податкової інспекції у м.Сімферополіпро визнання рішення недійсним та зобовязання вчинити певні дії, а саме включити ансамбль до реєстру неприбуткових організацій і установ.

Усною ухвалою Окружного адміністративного суду АРКрим від 15.06.2010р. у задоволенні клопотання відмовлено.

У судовому засіданні 13.07.2010р. представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.07.2010р. просив у задоволенні адміністративного позову відмовити на підставах, викладених у запереченнях на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 25.03.2002р. зареєстровано у якості юридичної особи Кримську республіканську організацію «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім.Л.Д.Чернишової» (код ЄДРПОУ02225522), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А020 №439389 (а.с.36).

Відповідно до довідки №05.3-6-06/1213 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності Кримської республіканської організації «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім.Л.Д.Чернишової» є діяльність концертних та театральних залів (а.с.35).

Згідно Положення Кримської республіканської організації «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім.Л.Д.Чернишової», погодженого головою Фонду майна АРКрим 11.06.2006р. та затвердженого Міністерством культури і мистецтв АРКрим 26.06.2006р. зі змінами, зареєстрованими 18.07.2006р., номер запису18821050001003944 та 10.03.2010р., відповідач є неприбутковою організацією (а.с.37-42).

Відповідно до п.2.2. Положення відповідача основними напрямками діяльності Кримської республіканської організації «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім.Л.Д.Чернишової» є:

-здійснення концертної діяльності;

-організація гастролей на території АРКрим, України і держав ближнього і далекого зарубіжжя;

-ознайомлення іноземних туристів, що прибувають у Криму, а також громадян України, з національним вокально-хореографічним мистецтвом народів України;

-участь у святах, фестивалях, урочистих заходах і інших культурних акціях;

-створення нових і відновлення концертних програм і номерів;

-зміцнення і подальший розвиток міжнародних культурних звязків;

-створення і проведення міжнародних фестивалів, конкурсів і інших заходів мистецтв;

-педагогічна діяльність у сфері вокально-хореографічного мистецтва;

-виготовлення і реалізація музичних інструментів;

-видавнича і рекламна діяльність;

-організація художніх виставок, аукціонів;

-організація студії звукозапису;

-випуск і подальша реалізація компакт-дисків, відеокасет, а також усіх медіа-носіїв із записами ансамблю;

-створення архіву фондових записів;

-виробництво сувенірної продукції і виробів народних промислів;

-здавання в оренду майна та приміщень ансамблю.

Відповідно до п.4.2 Положення відповідача майно Організації закріплене за нею на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, Організація володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном для здійснення некомерційної господарської діяльності, з обмеженням правомочності щодо деяких видів майна згідно до чинного законодавства та Положення Організації.

Пунктами 4.3 та 4.4 Положення відповідача передбачено, що майно Організації належить Автономній Республіці Крим та функції контролю за використанням та збереження майна виконує орган управління (Міністерство культури і мистецтв АР Крим).

Порядок, підстави та умови участі субєктів господарювання в реалізації державних гарантій для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами регулюється Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від21.03.1991р. № 875 із змінами та доповненнями (далі Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до частини 9 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі чи організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. №70, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону. На підприємствах, де працює більш як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а на підприємствах, де працює від 8 до 15 чоловік, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Відповідно до п.4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005р. № 420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005р. за №1534/11814 затверджена Інструкція щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій» (далі Інструкція № 420). У абзаці 1 Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», зазначено, що відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Судом встановлено, що відповідач використовує найману працю, та відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» повинен подавати Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що Кримським республіканським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів проведено перевірку виконання ст.ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» Кримською республіканською організацією «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім.Л.Д.Чернишової» у 2008році.

За результатами перевірки складено акт від17.08.09р. без номеру (а.с.5).

За результатами перевірки зроблені зауваження і висновки, а саме: організація у відділенні фонду не зареєстрована. Форму №10-ПІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів не подано. Норматив робочих місць, призначений для працевлаштування інвалідів, встановлений ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. № 875 не виконано, адміністративно-господарські санкції у сумі 35958грн. за 3 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів та не зайнятих інвалідами у Держбюджет не сплачено. За результатами перевірки організації вручено бланк заяви на реєстрацію, звіту Ф №10-ПІ, повідомлення про розрахунковий рахунок для сплати суми санкцій та складено адміністративний протокол за неподання звіту та невиконання нормативу на директора.

Акт перевірки від17.08.2009р. підписаний директором організації Михайлевським І.М. та головним бухгалтером Петровою Т.В. без заперечень, другий примірник акту отриманий Петровою Т.В., про що свідчить підпис на бланку акту (зворотній бік а.с.5).

Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачає сплату підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадськими організаціями інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону адміністративно-господарських санкцій, проте положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно з ч. 3 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що діяльність роботодавців, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, які відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сплачують адміністративно-господарські санкції, повинна передбачати отримання прибутку. Сплата таких санкцій неприбутковими організаціями, що утримуються за рахунок коштів бюджету, не передбачається.

Згідно з п. 1.1, 1.3 Положення Кримської республіканської організації «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д.Чернишової» (у новій редакції) відповідач належить Автономній Республіці Крим і перебуває у сфері управління Міністерства культури і мистецтв Автономної Республіки Крим, здійснює свою діяльність за рахунок фінансування із бюджету АР Крим та власних надходжень.

Пункти 1.4, 3.3, 4.1.1, 4.3, 6.6 Положення передбачають, що відповідач є неприбутковою організацію та його діяльність не має на меті одержання прибутку. У пунктах 1.3, 3.10 Положення зазначено, що фінансування відповідача здійснюється з бюджету АР Крим.

Судом встановлено, що відповідно до довідки Міністерства культури і мистецтв Автономної Республіки Крим № 01-09/206 від 26.02.2010 року, Кримська республіканська організація «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім.Л.Д.Чернишової» є організацією, що входить до сфери управління Міністерства культури і мистецтв АР Крим, фінансується за рахунок трансфертів з бюджету АРКрим і відповідно Положення організації, затвердженого Міністром культури і мистецтв АР Крим від26.06.2006р., є неприбутковою організацією (а.с.44).

Відповідно до листа Фонду соціального захисту інвалідів від16.05.2008р. №1/6-155/06 Фонд соціального захисту інвалідів повідомляє, що положення частини 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не поширюються на підприємства, установи і організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Пунктом 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від28.12.1994р.(далі Закон №334), передбачено оподаткування неприбуткових установ і організацій, в абз. «а» підпункту 7.11.1 якої зазначено, що до неприбуткових установ і організацій, відносяться, зокрема, органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Основи законодавства України про культуру» №2117-ХІІ від14.02.1992р. (далі Закон №2117) діяльністю у сфері культури є: створення, розповсюдження і популяризація творів літератури та мистецтва; збереження та використання культурних цінностей; естетичне виховання; організація спеціальної освіти, відпочинку і дозвілля громадян.

Суб'єктами діяльності у сфері культури є: професійні творчі працівники, професійні творчі колективи, працівники культури, окремі громадяни; державні і приватні заклади, підприємства, організації і установи, що діють у сфері культури; творчі спілки, національно-культурні товариства, фонди, асоціації, інші громадські об'єднання, їх підприємства; держава в особі її органів влади та управління.

Діяльність у сфері культури здійснюється на професійній чи аматорській основі у порядку, визначеному цими Основами, законодавством України про підприємства, підприємницьку діяльність, некомерційні організації та об'єднання, а також законодавством, що регулює конкретні види діяльності у сфері культури.

Статтею 21-1 Закону №2117 передбачено, що неприбутковими організаціями у сфері культури є юридичні особи, які здійснюють діяльність, визначену статтею 12 цих Основ, і відповідають критеріям неприбутковості, встановленим цією статтею.

Неприбуткова організація у сфері культури може здійснювати фінансово-господарську діяльність відповідно до цілей її утворення та в межах її цивільної правоздатності.

Кошти та інше майно, майнові права (у грошовому виразі), набуті неприбутковою організацією внаслідок її фінансово-господарської діяльності, за результатами звітного періоду не можуть більше ніж у три рази перевищувати її надходження за той же період у вигляді бюджетних коштів, коштів та іншого майна, майнових прав (у грошовому виразі), наданих організації засновником (засновниками) організації, в тому числі у вигляді членських внесків, внесків учасників, а також безповоротної фінансової допомоги чи допомоги товарами, роботами, послугами (за їх ринковою вартістю), що надані безоплатно.

Обсяг майна суб'єктів підприємницької діяльності (часток у їхньому майні), яке на встановленому законом праві належить неприбутковій організації, не може більше ніж у три рази перевищувати загальний обсяг іншого майна, що належить неприбутковій організації на кінець звітного періоду. Таке перевищення має бути усунено протягом року, наступного за звітним.

Майно неприбуткової організації у сфері культури може бути передано суб'єктам підприємницької діяльності лише в тимчасове користування на компенсаційній основі, за винятком внесення майна до статутного фонду господарського товариства чи наділення майном іншого суб'єкта підприємницької діяльності.

Компенсація за користування майном неприбуткової організації не може бути нижчою за звичайну ціну, крім випадків, коли майно надається в користування іншим неприбутковим організаціям.

Законом для окремих форм неприбуткових організацій у сфері культури та за видами їх діяльності можуть встановлюватися інші критерії ознак неприбутковості.

За таких обставин суд вважає, що діяльність відповідача відповідно до його Положення не суперечить вимогам Закону України «Основи законодавства України про культуру» та Постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.1997р. № 534, якою відповідно до Основ законодавства України про культуру затверджений перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності, що відповідає вимогам п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до планів використання бюджетних коштів на 2008рік відповідача, затверджених директором та погоджених Міністром культури і мистецтв АРКрим 07.02.2008р., з загального фонду бюджету АР Крим позивачу виділено 2397,5 тис. грн., з яких 2397,5 тис. грн. - поточні видатки, у тому числі оплата праці працівників в сумі 1732,6тис.грн., нарахування на заробітну плату - 363,9 тис. грн., 25 тис. грн. - витрати на опалення, 3 тис. грн. - витрати на електроенергію (а.с.94); 30.09.2008р. позивачу виділено 43,2 тис. грн., з яких 43,2 тис. грн. - поточні видатки, у тому числі оплата праці працівників в сумі 31,59тис.грн., нарахування на заробітну плату - 11,610 тис. грн. (а.с.95); 25.12.2008р. позивачу виділено 15 тис. грн., з яких 15тис. грн. - поточні видатки, у тому числі 15 тис. грн. - витрати на опалення (а.с.96).

До матеріалів справи наданий звіт відповідача про отримання і використання інших надходжень спеціального фонду за 2008 рік, згідно з якими з бюджету АР Крим відповідачу надійшло коштів за звітний період в загальній сумі 2455700,00грн., з яких касові видатки складають 2455699,74грн., у звязку з чим залишок надходжень на кінець звітного періоду складає 0,00 грн. (а.с.103-105).

Згідно з планом, затвердженим відповідачу по доходах з помісячною розбивкою театрально-видовищних та концертних організацій на 2008 рік, сума його доходів за 2008 рік визначена 110,0 тис. грн., з яких відповідно до розшифрування витрат відповідача на 2008рік (з власних коштів) витрачено 110,0 тис. грн., у тому числі на утримання транспортних засобів, авто послуги, послуги звязку, холодне водопостачання, амортизація музичних інструментів, відрахування авторських прав, вивезення сміття, послуги банку, витрати на відрядження, витрати на матеріали та обладнання, податки та обовязкові платежі, реклама та інші (а.с.99-100).

З наданої позивачем декларації з податку на прибуток підприємства №2701/21-21 від28.01.2009р. за 2008рік, яка прийнята без зауважень податковим органом, вбачається, що сума валових доходів від усіх видів діяльності не перевищує суму валових витрат, з урахуванням амортизаційних відрахувань відповідача, у звязку з чим сума податку за відповідний звітний період складає 0,00 грн. (а.с.106-108).

Більш того, суд вважає необхідним визначити, що рішенням Господарського суду АРКрим від 22.01.2004р. у справі № 2-15/2836-2004, яке набрало законної сили, встановлено, що Державний вокально-хореографічний ансамбль України «Таврія» (який у подальшому перейменований у Кримську республіканську організацію «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової”) з 10.10.1997р. зареєстрований у ДПІ в Київському районі м. Сімферополя в якості неприбуткової організації, як держпідприємство з бюджетним фінансуванням. Суд, під час розгляду справи №2-15/2836-2004, дійшов висновку про неправомірність виключення Державного вокально-хореографічного ансамблю України «Таврія» з Реєстру неприбуткових установ та організацій, у звязку з тим, що його правовий статус підпадає під визначення неприбуткової організації.

Ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач є неприбутковою організацією, відповідно до вимог ст. 21-1 Закону України «Основи законодавства України про культуру», тобто не отримує прибутку від своєї діяльності та фактично утримується за рахунок коштів бюджету АР Крим.

Таким чином вимоги ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо сплати роботодавцями, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону адміністративно-господарських санкцій, не поширюється на відповідача як на організацію, що утримується за рахунок коштів бюджету АР Крим.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Кримської республіканської організації «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім.Л.Д.Чернишової» 35958,00грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову виготовлено 19.07.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кушнова А.О.