Ухвала суду № 1110981, 30.10.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

Україна

Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа: АС-4/93-07 Головуючий 1 інстанції: Лугова Н.П.

Категорія: 38 Доповідач: Філатов Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2007 р. Справа № 22-а-1528/2007

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Водолажська Н.С., Шевцова Н.В.

при секретарі Волошиній Я.В.

за участю представників:

позивача Чайка В.М.

1 відповідача Шкриль Л.Г.

2 відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача, ДПІ в. м. Суми на постанову господарського суду Сумської області від 30.05.2007р. по справі№АС-4/93-07

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ліспромпостач"

до 1. Державної податкової інспекції в м. Суми

2. Головного управління Державного казначейства України у Сумській області

про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення суми з державного бюджету

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліспромпостач", звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми та Головного управління Державного казначейства України у Сумській області, в якому просить стягнути з Державного бюджету України 10 166 грн. 67 коп. бюджетної заборгованості зі сплати податку на додану вартість та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми №000005/2306/0/8168 від 06.02.2007р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 27,34 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 170 грн. 00 коп.

Постановою господарського суду Сумської області від 30.05.2007р. по справі№АС-4/93-07 позов задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №000005/2306/0/8168 від 06.02.2007р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 27,34 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 170 грн. 00 коп., стягнуто з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспромпостач" 10 166 грн. 67 коп. бюджетної заборгованості зі сплати податку на додану вартість, а також стягнуто з Державної податкової інспекції в м. Суми на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспромпостач" 105 грн. 06 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач, ДПІ в м. Суми, не погодився з вказаною постановою суду та подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову господарського суду Сумської області від 30.05.2007р. по справі№АС-4/93-07 та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову, вважає, що судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача та представника позивача колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ДПІ в м. Суми була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Ліспромпостач» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої в рахунок платежів з податку на додану вартість за січень 2003 року, про що складено відповідний акт за №370/23-6/32/86067 від 26.01.2007р.

На підставі вищевказаного акту, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №000005/2306/0/8168 від 06.02.2007р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 27,34 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 170 грн. 00 коп.

В ході документальної перевірки було виявлено, що позивачем з вартості придбаних дротових фільтрів на загальну суму 61 000 грн. 00 коп. включено до складу податкового кредиту за січень 2003 року суму ПДВ 10 166 грн. 67 коп. по податковій накладній за січень 2003 року по взаємовідносинах з підприємством ТОВ «Лідер-Плюс», м. Миколаїв, ід. код 30283179.

Як свідчать матеріали справи, позивачем в декларації по податку на додану вартість за січень 2003 року заявлена до відшкодування сума ПДВ в розмірі 10166,67 грн., по податковій накладній №9 від 16.01.2003р. виданої підприємством ТОВ «Лідер-Плюс».

Дана податкова накладна була виписана на підставі господарської операції, яка відбулась в січні 2003 року, відповідно до накладної №9 від 16.01.2003р. та платіжних доручень №№7,8 від 16.01.2003р.

В акті позапланової невиїзної документальної перевірки №370/23-6/32/86067 від 26.01.2007р. ТОВ «Ліспромпостач» відповідачем зроблено висновок про те, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2003 року по взаємовідносинах з ТОВ «Лідер-Плюс», який в свою чергу є контрагентом ПП «Скінг», в зв'язку з відсутністю факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету в сумі 10 166,67 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.01.2003р. між ТОВ «Ліспромпостач» та ТОВ «Лідер-Плюс» був укладений договір б/н на виготовлення дротових фільтрів діаметром 273 мм в кількості 50 (п'ятдесят) погонних метрів загальною вартістю 61 000 грн. 00 коп.

ТОВ «Лідер-Плюс» не виконало перед ТОВ «Ліспромпостач» передбачені договором зобов'язання. Позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення 63 135 грн. 00 коп. заборгованості. Рішенням суду №3/437 від 23.12.2003р. позов було задоволено та стягнуто з ТОВ «Лідер-Плюс» на користь позивача по справі 63 135 грн. 00 коп. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області №3/437 від 24.06.2004р. ТОВ «Південь-Агроекспорт» було визнано правонаступником ТОВ «Лідер-Плюс».

Державною податковою інспекцією в м. Суми було додатково направлено запит до ДПІ у Центральному районі М.Миколаєва про проведення зустрічної перевірки ТОВ «Лідер-Плюс» з питань взаємовідносин з ТОВ «Ліспромпостач».

Згідно з довідкою про результати зустрічної перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва №221/23-23-301/30283173 від 26.05.2003р. ТОВ «Лідер-Плюс» є посередником і кошти в сумі 60 085 грн., в т.ч. ПДВ 10 014,17 грн. як передоплата за виготовлення фільтру дротяного було перераховано ПП «Скінг», м. Миколаїв.

По ланцюгу продажу відповідачем було направлено запити №24240/7/23-510/525 від 09.06.2003р., №26980/7/23-510/712 від 12.05.2004р. та №26980/7/23-610/712 від 13.10.2005р. до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про результати перевірки ПП «Скінг». Відповідно до відповіді ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 13.02.06р. за №4123-407 підприємство не звітує з липня 2004 року, свідоцтво платника ПДВ №19925259 від 25.09.2002р. анульовано 22.11.2005р., тоді як господарська операція здійснена в січні 2003 року.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до змісту підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Наявність у позивача відповідної податкової накладної та її оформлення згідно з вимогами підпункту 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону підтверджене актом ДПІ в м. Суми про результати позапланової невиїзної документальної перевірки №370/23-6/32/86067 від 26.01.2007р.

За правилами підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Таким чином, податкова накладна, що видається платником податку - продавцем у відповідності до вимог п. 7.2 ст. 7 є документом, що підтверджує факт отримання товару.

Згідно пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у випадку, коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до державного бюджету України (у редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин).

Так судом першої інстанції встановлено, що спірним рішенням порушується 7.7.3, пункту 7.7. статті 7 Закону (в редакції на час подання декларацій за вказаний період), згідно з яким у разі коли за результатами звітного періоду сума різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Законом України „Про податок на додану вартість" сума ПДВ, яка включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку в бюджет.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольнив їх.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що сума податку, яку позивач заявив для відшкодування до державного бюджету не надійшла, отже й право на відшкодування такої суми не виникло.

Проте колегія суддів не погоджується з такою позицією, а також ця позиція правомірно не була прийнята судом першої інстанції, оскільки, як було вказано судом першої інстанції, обов'язок по перерахуванню суми податку на додану вартість до державного бюджету лежить на продавці товару, за дії якого позивач відповідальності не несе.

Закон пов'язує право на нарахування податкового кредиту, а у подальшому можливе відшкодування суми ПДВ, з подією, яка відбудеться першою: або списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У даному випадку першою подією було отримання податкової накладної, що свідчить про придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а не фактичне їх отримання. Факт наявності у позивача такої накладної відповідачем не заперечується.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.. ст.. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України

ухвалила:

Постанову господарського суду Сумської області від 30.05.2007р. по справі№АС-4/93-07 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Розяснити сторонам, що вони мають право подати касаційну скаргу на дану ухвалу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Головуючий суддя підпис Філатов Ю.М.

Судді підпис Водолажська Н.С.

підпис Шевцова Н.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Суддя Ю.М. Філатов