Рішення № 111087758, 30.09.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54614/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака Р.В.,

при секретарі судового засідання - Талдоновій М.Є.,

позивач: акціонерне товариство «Укрсоцбанк»

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

предмет і підстави позову - про зняття з реєстраційного обліку та визнання такими, що втратили право користування майном

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зняття з реєстраційного обліку, визнання такими, що втратили право користування майном,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зняття з реєстраційного обліку, визнання такими, що втратили право користування майном. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку», АТ «Укрсоцбанк» було оформлено право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_1 . Правовою підставою для реєстрації права власності АТ «Укрсоцбанк» на нерухоме майно, є відповідне застереження в п.п. 4.5.3 Договору іпотеки від 30.10.2006, яке передбачає іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.09.2019 №182046398, було зареєстровано право власності за АТ «Укрсоцбанк», а саме на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Позивач звертався до відповідачів з вимогою звільнити житлове приміщення, намагався врегулювати питання в досудовому порядку, зокрема, було надіслано вимогу про добровільне виселення. Проте, незважаючи на відсутність будь-яких правових підстав для проживання у квартирі, колишній власник продовжує користуватись ним та відмовляється добровільно виселятися. Такі дії відповідача створюють перешкоди у здійсненні законних прав власника, який не може вільно користуватись та розпоряджатись нерухомим майном.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.05.2021 відкрито провадження у справі та визначено її розглядати за правилами з позовного (спрощеного) провадження з повідомленням (викликом) сторін.

04.02.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_1 , в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 03.03.2021 про скасування запису державної реєстрації №25982146 права власності АТ «Альфа-банк» на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , 20.04.2021 припинено право власності позивача. Постановою Київського апеляційного суду м. Києва про скасування запису державної реєстрації внесені зміни, за якими поновлено право власності відповідача на квартиру. Рішення вступило в законну силу. Внесено запис про скасування державної реєстрації №25982146 права власності АТ «Альфа-банк» на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Жодних підстав, на які посилається позивач у заяві про зняття з реєстрації відповідачів не існує. Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.09.2019, надані до суду, не відповідають дійсному стану прав власності позивача на теперішній час.

Представник АТ «Альфа-Банк» - адвокат Гуйван І.В. до суду надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про місце і час судового розгляду повідомлені належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.

За вказаних обставин, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність які не з`явились осіб на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Судовим розглядом встановлено, що згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку», АТ «Укрсоцбанк» було оформлено право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_1 .

Правовою підставою для реєстрації права власності АТ «Укрсоцбанк» на нерухоме майно, є відповідне застереження в п.п. 4.5.3 Договору іпотеки від 30.10.2006, яке передбачає іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.09.2019 №182046398, було зареєстровано право власності за АТ «Укрсоцбанк», а саме на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону № 898-IV).

За приписами ч. 1 ст. 35 Закону № 898-IV, у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положеннями статті 37 Закону № 898-IV (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25.12.2008 № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (далі - Закон № 800-VI) норми статті 37 Закону № 898-IV передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Приписами статті 36 Закону № 898-IV (в редакції, яка діяла на час укладення договору іпотеки) передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після внесення Законом № 800-VI змін до статті 36 Закону № 898-IV її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, відповідно до пункту 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок), який набрав чинності на момент прийняття оскаржуваного рішення, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У цьому випадку умовами іпотечного договору від 20.05.2008, зокрема п. 16.7.1 Договору іпотеки, передбачено, що іпотекодержатель має право, доки він залишається власником заставної, з метою задоволення своїх вимог і в порядку, передбаченому пункту 22 цього Договору, звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов`язань за кредитним договором вони не будуть виконані.

Згідно з пунктом 22 Договору іпотеки у випадку порушення кредитного договору позичальником або цього договору іпотекодавцем іпотекодержатель направляє іпотекодавцю і позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом тридцятиденного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору.

Із наведеного слідує, що згідно з умовами іпотечного договору, підставами для задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом позасудового врегулювання, є надсилання іпотекодавцю та боржнику (позичальнику) письмової вимоги про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором.

07.06.2014 набрав чинності Закон № 1304-VII, п.п. 1 п. 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Згідно з пунктом 23 статті 1 Закону України 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (у редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору та Договору іпотеки) споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Пунктом 4 Закону № 1304-VII передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону № 898-IV звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 2 ст. 36 Закону № 898-IV).

Отже, Закон № 898-IV прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним із шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця, з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону № 1304-VII право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому способі) не залежало від наявності згоди іпотекодавця, а залежало від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

Водночас Закон № 1304-VII ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодателя без згоди останнього на таке відчуження.

Відповідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Аналогічний висновок щодо застосування положень Закону № 1304-VII міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 802/1340/18-а, та підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 644/3116/18.

Таким чином, на квартиру, як на предмет іпотеки за адресою: АДРЕСА_2 , яка має загальну площу 66,7 кв.м. та використовується як місце постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не може бути звернуте стягнення шляхом перереєстрації права власності на нерухоме майно, з урахуванням норм, передбачених Законом № 1304-VII, у тому числі шляхом реєстрації права власності за АТ «Укрсоцбанк» як забезпечення виконання ОСОБА_1 умов іпотечного договору від 30.10.2006 № 38.02/857, укладеного в іноземній валюті.

Також, як вбачається з відзиву відповідача, що постановою Київського апеляційного суду № 757/52446/18ц від 03.03.2021 скасовано запис державної реєстрації 25982146 про право власності публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником є акціонерне товариство «АльфаБанк», на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , здійснений Державним реєстратором комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Київська область Поповою Олександрою Валеріївною 02.05.2018 17.01.56; зобов`язано державного реєстратора комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Київська область Попову Олександру Валеріївну поновити реєстрацію відповідно запису про іпотеку: 2660445 від 30.10.2006 на квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для реєстрації права власності за банком, а відтак, в задоволенні позовних вимог АТ «Укрсоцбанк» слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, Законом України «Про заставу», Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 12, 60, 76-81, 95, 141, 212, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зняття з реєстраційного обліку, визнання такими, що втратили право користування майном - відмовити.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: акціонерне товариство «Укрсоцбанк», 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 00039019.

відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , інформація про ідентифікаційний номер відсутня.

Суддя Р.В. Новак