Рішення № 111087759, 19.05.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11725/23-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2023 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Волкова С.Я.

секретар судового засідання Топал А.І.

справа № 757/11725/23-ц

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 и про стягнення заборгованості,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 24.03.2023 р. звернулося до суду із позовом про стягнення з відповідача 54 428,01 грн заборгованості за кредитним договором № 473213382 від 05.03.2020 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 . Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» обґрунтовані укладенням 28.11.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» договору факторингу № 28/1118-01, за умовами якого до останнього перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 473213382 від 05.03.2020 р., укладенням 05.08.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» договору факторингу № 05/0820-01, за умовами якого до останнього перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 473213382 від 05.03.2020 р., а також укладенням 06.12.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем договору факторингу № 06/12/2021-01, за умовами якого до останнього перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 473213382 від 05.03.2020 р.

Ухвалою суду від 10.04.2023 р. у справі відкрито провадження.

Відповідачем ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подано.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини і дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частин першої-третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, на підтвердження заявлених позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 54 428,01 грн заборгованості за кредитним договором № 473213382 від 05.03.2020 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» надано копії: договору № 473213382 від 05.03.2020 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 із додатками; вимоги від 23.12.2022 р. на адресу ОСОБА_1 ; списку № 17.01.2023 р., договору факторингу № 28/2228-01 від 28.11.2018 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога»; додатків № 1, 2, 3 до договору факторингу; додаткової угоди № 19 від 28.11.2019 р. до договору факторингу; витягу з реєстру; договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс»; додатків № 1, 2, 3 до договору факторингу; додаткової угоди № 2 від 03.08.2021 р. до договору факторингу, реєстру прав вимоги; договору факторингу № 06/12/2021-01 від 06.12.2021 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»; додатків № 1, 2 до договору факторингу; реєстру прав вимоги.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 473213382 від 05.03.2020 р. від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», відповідно, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», відповідно, та від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС».

За таких обставин, вбачається, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження, отже у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, ЄДРПОУ: 42986956).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Волкова С.Я.