Постанова № 11104049, 07.09.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2010 р. Справа № 9/63/10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.,

(відповідно до розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2010р. №228 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Скоробагатько О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача не зявився, належним чином повідомлений,

від відповідача ОСОБА_1, за дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральний міський ринок”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області

на рішення господарського суду Миколаївської області від 01 червня 2010 року

по справі № 9/63/10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральний міський ринок”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Южноукраїнськ Миколаївської області

про стягнення 23347 грн. 20 коп.

встановив:

ТОВ „Центральний міський ринок” (далі позивач (Ринок) м. Южноукраїнська Миколаївської області звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі відповідач (підприємець) про стягнення з останньої 23347 грн. 20 коп. заборгованості за платне користування наданими відповідачу торгівельними місцями та надані послуги по укладеним договорам № 29 від 01.06.2007 р. і № 31 від 01.07.2007 р., у тому числі 15564 грн. 80 коп. та 7782 грн. 40 коп. відповідно.

Свої позовні вимоги Ринок обґрунтовує тим, що підприємець (користувач) сплачував кошти за користування торговельними місцями і наданими йому послугами своєчасно та у повному обсязі по червень 2009 року, а, починаючи з червня 2009 року, відповідач перестав сплачувати кошти за платне користування торговельними місцями площею 40 кв.м. та 20 кв.м., тому заборгованість відповідача з червня 2009 року по березень 2010 року складає суму позову, яка складається із суми ринкового збору та суми наданих послуг.

Як вбачається із ухвали від 27.04.2010 року, і оскарженого рішення суду першої інстанції, позивач у процесі розгляду справи надав суду уточнений розрахунок заборгованості за період з червня 2009 року по березень 2010 року, відповідно до якого він просить стягнути з відповідача 18240 грн., у тому числі 12160 грн. по договору №29 від 01.06.2007р. і додаткової угоди №3 до нього і 6080 грн. по договору № 31 від 01.07.2007р. і додаткової угоди № 2 до нього тільки за надання послуг (експлуатаційні витрати) по цим договорам без врахування риночного збору за торговельні місця (а.с.50).

У відзиві і поясненнях на позов відповідач проти нього заперечує, вважаючи, що цей позов є безпідставним, оскільки з травня 2009 року позивач неодноразово надсилав йому листи про дострокове припинення договорів та звільнення торговельних місць, у звязку з тим, що павільйони відповідача не були здані в експлуатацію, а тому ринковий збір стягуватись не буде.

Крім того, як зазначає відповідач, позивач відмовився брати плату за користування торговельними місцями.

Рішенням місцевого господарського суду від 01 червня 2010 року (суддя Філінюк І.Г.) у позові повністю відмовлено з огляду на те, що позивач відмовився (навмисно ухилявся) від отримання від відповідача оплати наданих послуг, що підтверджується листами позивача, надісланими відповідачу у травні 2009 року, а тому відсутня вина відповідача у виникненні заборгованості перед позивачем на вказану суму боргу.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить відновити йому строк на її подання (такий строк відновлено ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.07.2010р. при прийнятті апеляційної скарги до провадження), оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. При цьому апелянт посилається на те, що суд першої інстанції невірно дав правову оцінку обставинам справи, оскільки позивач дійсно мав намір розірвати з відповідачем укладені договори про надання останньому торгівельних місць і послуг, так як встановлені відповідачем павільйони не введені ним в експлуатацію, а тому їх не можна використовувати, в звязку з чим в листах йшла мова тільки про ринковий збір, який не буде стягуватись з відповідача, а про плату за надані послуги мова в цих листах не йшла.

Крім того, як далі зазначає апелянт, після рішення суду від 18.08.2009 р. по справі №1/189/09, яким було відмовлено у розірванні договору №29 від 01.06.2007р. про надання відповідачу торгівельного місця площею 79,65 кв.м (на даний час 40 кв.м) для встановлення відповідачем павільйону, ніяких листів відповідачу (ФОП ОСОБА_3.) про несплату експлуатаційних витрат не направлялось; заборгованість позивача перед комунальними службами і, зокрема, за вивіз твердих побутових відходів, а також за оренду земельної ділянки і електроенергію не має ніякого відношення до спору по цій справі, плата за електричну енергію включена відповідачу в рахунок, тому що позивач несе витрати за освітлення всієї території ринку (зовнішнє освітлення).

Є безпідставним, як далі зазначається в апеляційній скарзі, також посилання суду першої інстанції в оскарженому рішенні і на інші обставини (ст.901 ЦК України (договір про надання послуг) і калькуляцію позивача).

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач вважає її безпідставною, а тому оскаржене рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши представника відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх повноту, застосування норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, між Ринком (позивачем) та підприємцем ОСОБА_3 (відповідачем) 01.06.2007р. укладено договір №29 про надання торгівельних місць та оплату послуг, згідно пунктів 1.1 і 3.1 якого Ринок (підприємство) надає підприємцю (користувачу) в тимчасове платне користування торгівельну площу розміром 79,65 кв.м на ринку, що дорівнює 8-ми торгівельним місцям, для встановлення павільйона без права Користувача (підприємця) на оформлення земельної ділянки на ринку, що знаходиться по вулиці Дружби народів, 19-б зі сплатою за наданні торговельні місця і послуги 62,80 грн., з яких 6,80 грн. ринковий збір і 56 грн. за експлуатаційні витрати.

Слід зазначити, що пунктом 3.4 цього договору сторони передбачили, що розмір плати за торговельні місця та надані послуги можуть змінюватись Ринком (позивачем) без узгодження з Користувачем (відповідачем) на протязі строку дії договору у звязку зі зміною тарифів на утримання торгівельних місць, комунальних послуг, зміни індексу інфляції, орендної плати за землю тощо.

Додатковою угодою №3 від 01.03.2009 р. до вказаного договору № 29 від 01.06.2009 р. сторони (позивач і відповідач) внесли зміни до пунктів 1.1 і 3.1 договору про надання в платне користування торгівельної площі у розмірі 40 кв.м на Ринку по вулиці Дружби народів, 19-б, що дорівнює 8-ми торгівельним місцям для встановлення павільйону, а плата складає 56 грн., з яких 16 грн. ринковий збір за користування торгівельним місцем і 40 грн. плата за надані послуги по утриманню торгівельного місця.

01.07.2007р. сторони ( позивач і відповідач) уклали такий же договір №31 про надання торгівельних місць і надання послуг, за адресою: вул. Дружби народів, 19-б, згідно пунктів 1.1 і 3.1 якого Ринок (позивач) передає підприємцю ФОП ОСОБА_3 (відповідачу) 20 кв.м торгівельної площі, що дорівнює 2 (два) торгівельних місця для становлення павільйону без права цього Користувача на оформлення земельної ділянки за вказаною адресою, а плата складає 15,70 грн., з яких 1,70 грн. ринковий збір і 14 грн. за надання послуг по утриманню торгівельного місця.

У пункті 3.4 цього договору сторони передбачили такі ж умови, що і в пункті 3.4. договору № 29 від 01.06.2007р., про що було зазначено вище.

Додатковою угодою №2 до вказаного договору №31 від 01.07.2009 р. сторони (позивач і відповідач) внесли зміни у пункт 3.1 в частині розміру плати за надані торгівельні місця і послуги (експлуатаційні витрати), розмір яких складає 28 грн., з яких 8 грн. - ринковий збір за надані торгівельні місця і 20 грн. експлуатаційні витрати (надані послуги) по утриманню цих торгівельних місць.

За даними позивача, що не оспорюється відповідачем, останній сплачував Ринку (позивачу) платежі за надані торгівельні місця, на яких були встановлені павільйони відповідача по травень 2009р. Ці платежі, як зазначено вище, складаються згідно укладених договорів з ринкового збору і експлуатаційних витрат. З червня 2009 року відповідач припинив сплачувати такі платежі.

Як вбачається із відзиву відповідача на позов, причиною припинення оплати відповідачем позивачу за наданні останнім торгівельні місця і послуги (експлуатаційні витрати) було те, що позивач у травні місяці 2009 року надіслав відповідачу листи про те що, з відповідачем будуть розірвані укладені договори, оскільки встановлені ним павільйони не введені відповідачем в експлуатацію в установленому порядку, а тому він не може їх використовувати для торгівлі, у звязку з чим плата по ринковому збору стягуватись не буде, а договір №29 від 01.06.2007р. не буде продовжуватись і в односторонньому порядку вважається розірваним, а тому відповідачу необхідно звільнити торгівельну площадку (а.с.28, 29, 30).

У звязку з тим, що відповідач відмовився звільнити надані йому торгівельну площадку по вказаному договору, строк якого по даним позивача закінчився 01.05.2009р., позивач звернувся з позовом у місцевий господарський суд про зобовязання відповідача звільнити надані йому у тимчасове платне користування торгівельні місця площею 40 кв.м за договором №29 від 01.06.2007р. і додатковою угодою №3 від 01.03.2009 р. до цього договору. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.08.2009р. у справі № 1/189/09 у позові Ринку відмовлено і зазначено, що вказаний договір про надання відповідачу торгівельних місць діє до 01.05.2010р. (а.с.38-39).

Як вбачається із зазначеного рішення суду, сторони (позивач і відповідач) продовжували здійснювати свої права та обовязки відповідно до умов договору №29 від 01.06.2007р. і додатковою угодою №3 від 01.03.2009 р. до цього договору і після 01.05.2009р., а отже строк його продовжено до 01.05.2010р.

Із заяви відповідача (ОСОБА_3) від 05.06.2009р. випливає, що остання мала намір сплачувати позивачу (Ринку) експлуатаційні витрати (надані ним послуги), за червень 2009 року, але, як зазначено у цій заяві, у неї не приймали кошти (а.с.33).

Таким чином, сплата відповідачем позивачу експлуатаційних витрат (наданих послуг) передбачена укладеними між ними договорами, а намір відповідача сплатити позивачу експлуатаційні витрати по цим договорам у червні 2009 року свідчить про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 18240 грн. згідно уточненого розрахунку за період з червня 2009 року по березень 2010 року (а.с.50), що складає тільки суму експлуатаційних витрат без врахування риночного збору, від стягнення якого, як було зазначено вище, позивач (Ринок) відмовився в звязку з тим, що павільйони відповідача, встановлені останнім на торгівельних місцях, не були введені в експлуатацію.

Посилання відповідача у відзиві на позов (а.с.21-24) і в поясненнях до останнього (а.с.55-58), а також в апеляційній скарзі на відмову позивача від прийняття від відповідача оплати експлуатаційних витрат (надані послуги) в листах, надісланих відповідачу у травні 2009 року, що було причиною несплати відповідачем цих витрат позивачу, то слід зазначити, що така відмова не була підставою для несплати відповідачем експлуатаційних витрат позивачу з огляду на таке.

З червня 2009 року відповідач не отримував від позивача листів про відмову від оплати експлуатаційних витрат (у цей період у господарському судді знаходилась на розгляді справа за позовом Ринку до СПД ОСОБА_3 (відповідача у цій справі) про звільнення торгівельних місць у звязку з закінченням дії договору №29 від 01.06.2007р.

Позивач в листі від 21.05.2009р. №72/2 відмовлявся приймати від відповідача тільки ринковий збір у звязку з нездачею павільйону, встановленого на торгівельних місцях, в експлуатацію (а.с.28), а не експлуатаційні витрати (надані послуги), про що зазначено вище.

Відповідач сплачував експлуатаційні витрати позивачу по травень 2009 року без заперечень, а також мав намір їх оплатити і в червні 2009 року, по що вказано вище. Якщо відповідач відмовлявся приймати кошти через касу підприємства, то відповідач міг їх оплатити через банк на розрахунковий рахунок позивача, що передбачено пунктом 3.2 укладених договорів, або внести кошти на депозит нотаріуса відповідно до ст..537 ЦК України.

Що стосується посилань апелянта на заборгованість позивача перед електропостачальною організацією за поставлену позивачу електроенергію на територію ринку для зовнішнього його освітлення, а також заборгованості за оренду земельної ділянки під розміщення ринку, то такі посилання відповідача є необґрунтованими, оскільки це окремі відносини між ринком (боржником) і кредиторами згідно укладеними між ними договорами.

Не може бути прийнято до уваги посилання відповідача на відключення позивачем його павільйону від електроенергії, оскільки таке зобовязання не випливає з договору, а в експлуатаційні витрати, сума яких вказана у договорах і в додаткових угодах до них, були включені затрати позивача на електроенергію для зовнішнього освітлення території ринку, що відповідачем не спростовується.

Що стосується посилання відповідача на калькуляцію позивача, то такі посилання є також необґрунтованими, оскільки вартість оплати експлуатаційних витрат визначена в укладених договорах і в додаткових угодах до них №3 і №2, які відповідач сплачував без заперечень до травня 2009 року і мав намір сплатити у червні 2009 року.

Саме, виходячи із суми, яка вказана в цих додаткових угодах до договорів, позивач здійснив уточнений розрахунок до позову у сумі 18240 грн.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Висновки суду першої інстанції в оскарженому рішенні, що укладені договори між позивачем і відповідачем про надання торгівельних місць та оплату послуг за своїм змістом відносяться до договорів послуг є необґрунтованими, оскільки суперечить висновку цього ж суду по справі №1/189/09, рішенням по якій від 18.08.2009р. визначено, що такі договори за своєї правовою природою містять елементи договору найму (оренди) та послуг і суд по вказаній справі керувався приписами ст.ст. 763-764 ЦК України (найм (оренда) майна).

Також суд першої інстанції по цій справі зробив помилковий висновок про відмову позивача у наданні послуг відповідачу згідно вказаних вище листів, направлених позивачем відповідачу у травні 2009 року, оскільки відмова про надання послуг в цих листах не йшла.

Крім того, такий висновок суду в оскарженому рішенні суперечить висновку цього ж суду у вищезгаданому рішенні від 18.08.2009р. по справі №1/189/09, де зазначено, що сторони (Ринок і ФОП ОСОБА_3.) продовжували здійснювати свої права та обовязки по договору №1 від 01.06.2007р.

При зазначених вище обставинах оскаржене рішення суду підлягає скасуванню як таке, що не відповідає вимогам ст.43 Господарського процесуального кодексу України про всебічний, повний і обєктивний розгляд усіх обставин справи в їх сукупності, чого судом при прийнятті оскарженого рішення зроблено не було, а позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд,

постановив :

Апеляційну скаргу ТОВ „Центральний міський ринок” задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 01 червня 2010 року по справі №9/63/10 скасувати.

Позов ТОВ „Центральний міський ринок” по уточненому розрахунку задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності фізичної особи від 29.11.2001р., ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральний міський ринок” (вул. Дружби народів, 19-б, м. Южноукраїнськ Миколаївської області, р/р 26005144885000 в АКБ „Укрсіббанк” МФО 351005, код ЄДРПОУ 34129176) 18240 (вісімнадцять тисяч двісті сорок) грн. заборгованості, 182 (сто вісімдесят дві) грн. 40 коп. державного мита і 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. на ІТЗ судового процесу.

Видачу наказу доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 10 вересня 2010 року.

Головуючий суддя Тофан В.М.

Судді Журавльов О.О.

Михайлов М.В.