Ухвала суду № 11103744, 06.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА 06 вересня 2010 року                     м. Черкаси                              Справа № 17/1417

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін:

позивача –Діденко О.П. - по довіреності,

відповідача –Красномовець О.Д. - по довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1417

за позовом малого приватного підприємства «Агропромресурси»

допідприємства «Благодія-Центр»Черкаської міської громадської організації інвалідів «Благодія»

простягнення 3383,71 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «Агропромресурси»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з підприємства «Благодія-Центр»Черкаської міської громадської організації інвалідів «Благодія»(далі-відповідач) 3383,71 грн. заборгованості, з яких: 2390,89 грн. основної заборгованості, 57,44 грн. - 3% річних, 235,11 грн. інфляційних та 700,27 грн. штрафу.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору № 15 від 17 лютого 2009 року.

В судовому засіданні 02.09.2010 року представник позивача просить припинити провадження у справі № 17/1417 в частині позовних вимог про стягнення 2390,89 грн. основної заборгованості, в іншій частині позов з підстав, викладених у позовній заяві, підтримав і просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.09.2010 року надав суду докази сплати заборгованості в сумі 2390,89 грн. і просить припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог.

В судовому засіданні 06.09.2010 року представник позивача подав заяву про відмову від позовних вимог про стягнення 57,44 грн. - 3% річних, 235,11 грн. інфляційних та 700,27 грн. штрафу. Представник відповідача підтримав вказану заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд припиняє провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 2390,89 грн. основної заборгованості на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 ГПК України, і припиняє провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 57,44 грн. - 3% річних, 235,11 грн. інфляційних та 700,27 грн. штрафу на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 15 від 17 лютого 2009 року (а.с.4), за умовами пунктів 1.1.-2.1. якого позивач (постачальник) зобов’язується передавати у власність (повне господарське ведення) відповідачу (покупцю) певний товар, а відповідач зобов’язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору; асортимент товару передбачається у накладній, яка складається на момент відвантаження продукції відповідачу і є невід’ємним додатком до даного договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору перехід права власності на товар відбувається у момент передачі документів на товар. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначаються чинним законодавством.

Пунктами 4.1.-4.2. договору встановлено, що відповідач сплачує поставлений товар за ціною, передбаченою у специфікації (накладній). Ціни у специфікації зазначені з врахуванням ПДВ; розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються протягом 5 календарних днів з моменту відвантаження. В окремих випадках може бути передбачена передоплата.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору № 15 від 17 лютого 2009 року поставив відповідачу товар на загальну суму 7952,40 що підтверджується товарно-транспортними накладними: № МПП-01805 від 04.09.2009 року, № МПП-01930 від 15.09.2009 року (а.с.7-8).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 4.2. договору встановили, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються протягом 5 календарних днів з моменту відвантаження.

Факт часткової відмови від товару або його повернення судом не встановлено.

Отже строк виконання відповідачем зобов’язання по оплати позивачу за поставлений товар по товарно-транспортній накладній № МПП-01805 від 04.09.2009 року настав 08.09.2009 року, по товарно-транспортній накладній № МПП-01930 від 15.09.2009 року відповідно 19.09.2009 року, а в разі його неоплати, позивач має право нараховувати штраф, 3% річних та інфляційні за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Проте як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті за поставлений товар виконав частково, розрахувавшись з позивачем в сумі 5561,51 грн.

12.05.2010 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 5 (а.с.5) з вимогою сплатити борг за поставлений товар, яку відповідач залишив без відповіді і задоволення.

Таким чином, враховуючи часткову оплату відповідачем поставленого товару, його заборгованість станом на момент розгляду справи складала 2390,89 грн.

В судовому засіданні 02.09.2010 року представник відповідача надав докази сплати основної заборгованості в сумі 2390,89 грн., тому суд припиняє провадження у справі № 17/1417 в цій частині позовних вимог на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмета спору в цій частині позовних вимог.

У судовому засіданні 06.09.2010 року представник позивача подав заяву про відмову від позовних вимог про стягнення 57,44 грн. - 3% річних, 235,11 грн. інфляційних та 700,27 грн. штрафу.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом, суд припиняє провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас суд має право не прийняти відмову від позову і продовжує розгляд справи, якщо ці дії позивача суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (частина 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України).

Суд дійшов висновку, що відмова малого приватного підприємства «Агропромресурси»від позовних вимог про стягнення 57,44 грн. - 3% річних, 235,11 грн. інфляційних та 700,27 грн. штрафу не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому приймає відмову малого приватного підприємства «Агропромресурси» від позовних вимог про стягнення 57,44 грн. - 3% річних, 235,11 грн. інфляційних та 700,27 грн. штрафу і припиняє провадження у справі в цій частині на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України.

Спір виник з вини відповідача, тому згідно зі статтею 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. суд покладає на нього.

Керуючись пунктами 11, 4 частини 1 статті 80, статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ: 1. Провадження у справі № 17/1417 за позовом малого приватного підприємства «Агропромресурси»до підприємства «Благодія-Центр» Черкаської міської громадської організації інвалідів «Благодія»про стягнення 3383,71 грн. –припинити. 2. Стягнути з підприємства «Благодія-Центр»Черкаської міської громадської організації інвалідів «Благодія»(м. Черкаси, вул. Гагаріна, буд. 39, кв. 37, код ЄДРПОУ 35436200) на користь малого приватного підприємства «Агропромресурси»(Черкаська обл., м. Умань, вул. Котовського, буд. 127а, код ЄДРПОУ 22803389) –в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст ухвали оформлений та підписаний 06.09.2010 року.