Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року Справа №12/1033
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарях Луговій І.В., Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача –Білан Н.В. за довіреністю, відповідача –Чуганської Л.Г. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” в особі Черкаської філії НАК “Украгролізинг” (далі –позивач) до закритого акціонерного товариства “Маїс-техсервіс” (далі –відповідач) про стягнення 119 277 грн. 32 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - відкрите акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” в особі Черкаської філії НАК “Украгролізинг”, звернувся в господарський суд з позовом до закритого акціонерного товариства “Маїс-техсервіс” про стягнення, на підставі договору прямого лізингу № 23-05-06 пл від 14.07.2005 року, 119277 грн. 32 коп. боргу по лізинговим платежам, та відшкодування судових витрат.
В судовому засіданні 20.07.2010 року за усним клопотанням представників сторін, розгляд справи було відкладено для надання часу для позасудового врегулювання спору.
Відповідач письмовий відзив на позов не подав, 31.08.2010 року головний бухгалтер відповідача через канцелярію суду направив клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з відрядженням голови правління.
За оцінкою господарського суду вказана відповідачем у названому вище клопотанні причина нез’явлення його представника у судові засідання не є поважною, оскільки відповідач був повідомлений про дату, час і місце засідань суду заздалегідь і не був позбавлений можливості спланувати відрядження голови правління так, щоб направити до суду як свого представника іншу особу. При цьому суд виходить з того, що право однієї сторони на вирішення господарського спору протягом розумного строку не повинно залежати від перебування представника іншої сторони у відрядженні.
Ухвалою господарського суду від 31.08.2010 року в задоволенні клопотання, з зазначених підстав, а також оскільки воно заявлено неповноваженою особою, відмовлено, тому господарський суд визнав за можливе вирішення спору без участі представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримала і просила суд його задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.
14.07.2005 року сторонами укладено договір прямого лізингу № 23-05-06 (а/с 9-10), в якому сторони погодили всі істотні умови, зокрема:
п.п. 1.1. договору - позивач (лізингодавець) зобов’язався передати відповідачу (лізингоодержувачу) у виключне користування на визначений договором строк предмет лізингу, що є власністю позивача (лізингодавця) та визначений у додатку до договору “кількість, ціна і вартість предмету лізингу”, за умовами сплати відповідачем (лізингоодержувачем) лізингових платежів, черговість, розмір і строки сплати яких встановлюються графіком сплати лізингових платежів;
п.п. 2.1 договору –позивач (лізингодавець) згідно договору передає відповідачу (лізингоодержувачу) власне майно, яке було придбане за рахунок коштів Державного бюджету України згідно порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, знаходилось у користуванні у СТОВ “Смілянське” на умовах договору фінансового лізингу від 21 грудня 2000 року № 23-185 фл і на праві власності належить ЧФ НАК “Украгролізинг”;
п.п. 2.2 договору –строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 3 (трьох) автентичних примірниках і є підставою для передачі предмету лізингу;
п.п. 3.5.2. договору –відповідач (лізингоодержувач) зобов’язується своєчасно та в повному обсязі згідно погодженого з позивачем (лізингодавцем) графіком сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору;
п.п. 4.2. договору –розмір лізингових платежів, їх склад та строки оплати встановлюється додатком до договору “Графік сплати лізингових платежів”.
На виконання умов договору №23-05-06 від 14.07.2005 року позивач передав відповідачу плуг обертовий ПО-8 (в кількості 2 одиниці) вартістю 172138 грн. 28 коп., що підтверджується актом прийомання-передачі №11 від 14.07.2005 року (а.с. 12). Зазначений акт прийому-передачі підписаний та скріплений печаткою відповідача без заперечень та зауважень.
Відповідач свої зобов’язання по договору та додатку №2 (графік сплати лізингових платежів) не виконав, за період користування технікою з 14.01.2006 року по 21.05.2007 року розрахувався частково, сума заборгованості складає 119277 грн. 32 коп.
В зв’язку з виникненням заборгованості відповідач повернув позивачу предмет лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 21.05.2007 року.
Наявність факту і строк прострочення виконання договірних зобов’язань відповідач допустимими доказами не спростовував, навпаки підтвердив актами звірки розрахунків від 21.05.2007 року та від 08.06.2010 року.
Спірними правовідносинами є вимоги сторін договору прямого лізингу № 23-05-06 пл від 14.07.2005 року, що витікають із суті їх прав та обов’язків за цим договором.
Згідно статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 598 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (зобов’язань), зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема - виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позовів і заперечень проти них, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.
Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.
З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 1192 грн. 77 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього –1428 грн. 77 коп.
Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з закритого акціонерного товариства “Маїс-техсервіс”, вул. Смілянська, 144/1, м. Черкаси, інд. 18000, код ЄДРПОУ 25584249 на користь відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” в особі Черкаської філії НАК “Украгролізинг”, вул. Мечникова, 16-а, м. Київ, інд. 01601, код ЄДРПОУ 30401456, р/р 26005010890603 в ПАТ “Альфа-Банк” м.Київ, МФО 300346 –119277 грн. 32 коп. заборгованості, 1428 грн. 77 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його прийняття.
Суддя В.М. Грачов
Судове рішення № 11103743, Господарський суд Черкаської області було прийнято 31.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 12/1033. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: