Рішення № 11103739, 02.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2010 року Справа №01/1396

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Олійник І.С., за участю представників сторін:

від позивача Харченко О.М. представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

в приміщенні господарського суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні розглянувши справу за позовом приватного підприємства “Торговий Дім Поляков”, м. Черкаси

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Черкаси

про стягнення 3853 грн. 62 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Торговий Дім Поляков” звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 3853 грн. 62 коп. боргу за поставлений товар.

До початку розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно з якою відповідачем в повному обсязі сплачено суму боргу та, відповідно, він просить сягнути з останнього 60 грн. 84 коп. пені та 50 грн. 45 коп. 17 процентів річних від суми боргу за весь час прострочення.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, доказів поважності причин неявки не повідомив, відзиву на позов не надав.

Судом встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду.

Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та незявлення його представника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши представника позивача, вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Між приватним підприємством “Торговий Дім Поляков” (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір поставки №3295 від 02 квітня 2010 року (далі договір).

Відповідно до умов договору постачальник зобовязався передати у власність покупця продукти харчування та інші товари, а покупець прийняти і оплатити на умовах договору відповідно до виписаних накладних.

Позивачем за видатковими накладними №№ ТД-1271896 від 08 червня 2010 року на суму 2143 грн. 26 коп., ТД-1275039 від 15 червня 2010 року на суму 1117 грн. 80 коп., ТД-1273854 від 11 червня 2010 року на суму 592 грн. 56 коп. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 3853 грн. 62 коп.

Передача товару проведена на умовах відстрочення платежу в термін 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідач за товар не сплатив, тому позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 3853 грн. 62 коп. у примусовому порядку.

До початку розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно з якою відповідачем в повному обсязі сплачено суму боргу та, відповідно, позивач просить сягнути з останнього 60 грн. 84 коп. пені та 50 грн. 45 коп. 17 процентів річних від суми боргу за весь час прострочення.

Зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів осіб, відтак приймається судом.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі ГК України). Згідно зі ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 5.2. договору сторони домовилися, що при порушенні покупцем порядку розрахунків, він сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, крім цього збитки від інфляції та 17% річних від суми боргу за весь час прострочення.

Штрафні санкції позивачем обчислені з врахуванням відстрочки платежу (чотирнадцять календарних днів з моменту отримання товару) та дня фактичного розрахунку за видатковими накладними: №ТД-1271896 від 08 червня 2010 року 19 липня 2010 року, №ТД-1275039 від 15 червня 2010 року 26 липня 2010 року, №ТД-1273854 19 липня 2010 року.

Позивачем розрахунки 17 процентів річних від суми боргу 2143 грн. 26 коп. за період з 21 червня 2010 року по 19 липня 2010 року, 1117 грн. 80 коп. за період з 29 червня 2010 року по 26 липня 2010 року, 592 грн. 56 коп. за період з 24 червня 2010 року по 09 липня 2010 року вчинені вірно та підлягають стягненню з відповідача.

Розрахунки пені судом вчинені самостійно з урахуванням затверджених методик та остання склала 53 грн. 71 коп., а саме: за період з 21 червня 2010 року по 19 липня 2010 року 30 грн. 95 коп., за період з 29 червня 2010 року по 26 липня 2010 року 15 грн. 13 коп., за період з 24 червня 2010 року по 09 липня 2010 року 7 грн. 63 коп.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 53 грн. 71 коп. пені та 50 грн. 45 коп. 17 процентів річних від суми боргу за весь час прострочення обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу 3853 грн. 62 коп. підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути 102 грн. 00 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85, п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь приватного підприємства “Торговий Дім Поляков”, вул. Берегова, 4а, м. Черкаси, код 32268131, п/р НОМЕР_2 в ЧОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 3354411: 53 грн. 71 коп. пені, 50 грн. 45 коп. 17 процентів річних, 102 грн. 00 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу 3853 грн. 62 коп. припинити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Чевгуз