Рішення № 11103630, 06.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2010 р. Справа № 47/244-10

вх. № 7708/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Коваленка А.А. - голови правління;

відповідача - не з"явився ;

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Харківська бісквітна фабрика" м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Акціонерного товариства закритого типу "Харківська бісквітна фабрика" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою в якій просить визнати за ним право власності на нежитлову будівлю бісквітного цеху, що знаходиться за адресою : місто Харків, вулиця Лозівська, 8, виробничий будинок літ. „Г-3" (нежитлову будівлю), загальною площею після добудови - 5 258, 4 квадратних метрів.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судовоме засідання не з"явився, надав відзив на позовну заяву відпповідно до якого проти задоволення позову заперечує та просить розглянути справу без присутності представника відповідача.

          Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч.3 ст. 129 Конституції України, що визначає одну із засад судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської Ради № 1050 від 26.07.2000р. "Про надання АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика" у користування земельної ділянки по вул. Лозівській, 8" припинено фірмі "Слобода" право користування земельною ділянкою загальною площею 1,9917 (0,3623 га - ділянка "А" та 1,6294 га ділянка "Б") в зв"язку з припиненням діяльності підприємства та надано ії позивачу у постійне користування для експлуатації і обслуговування виробничих та допоміжних будівель. Управління земельних ресурсів зобов"язано оформити і видати АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика" державний акт на право користування землею, згідно п.1 цього рішення.

На виконання вищевказаного рішення Виконавчого комітету Харківської міської Ради позивачу видано Державний акту ІІ - ХР №005568 від 06 грудня 2000 року на право постійного користування землею за адресою: місто Харків, вул.Лозівська, 8, який зареєстровано в книзі державних актів на право постійного користування землею за №861. Відповідно до зазначеного акту позивачу надано у постійне користування земельну ділянку площею 1, 9917 гектарів для експлуатації і обслуговування виробничих та допоміжних будівель.

Зазначену вище земельну ділянку позивач використовує відповідно до цільового призначення - на земельній ділянці знаходяться виробничі та допоміжні будівлі, які експлуатуються АТЗТ ХБФ у процесі виробничої діяльності. Однією з таких будівель є будівля бісквітного цеху, яка знаходиться на зазначеній земельній ділянці за адресою: місто Харків, вул. Лозівська, 8, літ „Г-3".

Позивачем за власні кошти виконано будівництво до будівлі бісквітного цеху, а саме до зазначеної нежитлової будівлі літ „Г-3", що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Лозівська, 8, було добудовано - лінію піскових пирогів „Комас" та вантажно-розвантажувальну автомобільну рампу в складі готової продукції бісквітного цеху.

Як вбачається з матеріалів справи, після добудов лінії піскових пирогів „Комас" та вантажно-розвантажувальну автомобільної рампи в складі готової продукції бісквітного цеху, загальною площа нежитлової будівлі літ „Г-3", що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Лозівська, 8, склала 5 258, 4 квадратних метрів. Роботи виконано без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівництва, тобто самочинно.

Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" на замовлення позивача 03.07.2010 р. було надано технічний паспорт на на виробничий будинок (нежитлову будівлю, інвентаризаційна справа № 75701, реєстровий № 3711) та у відповідності із вимогами інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, що затверджена Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24 травня 2001 року. Експлікація приміщень бісквітного цеху відповідно до технічного паспорту зазначена у технічному паспорті на виробничий будинок літ. „Г-3" (нежитлову будівлю) АТЗТ ХБФ, адреса: місто Харків, вул.Лозівська, 8.

З метою підтвердження подальшої безпечної експлуатації за своїм цільовим призначенням спірних нежитлових будівель Позивачем було замовлено у Товаристві з обмеженою відповідальністю інженерно - виробничій фірмі "Спецтехстрой" ліцензія: серії АВ №316186, технічний висновок про технічний стан існуючих будівельних конструкцій та конструктивних елементів, виконаних у межах самовільного будівництва добудов: літ "Г-3", загальною площею 5 258, 4 кв.м., що розташовані за адресою: місто Харків, вул. Лозівська, 8, літ „Г-3".

Згідно з технічним висновком нежитлової будівлі: літ."Г-3", що розташовані за адресою: місто Харків, вул. Лозівська, 8, технічний стан конструкцій самовільно побудованих приміщень задовільний. При огляді не виявлено ушкоджень та деформацій конструкцій, споруди відповідають санітарним та противопожежним нормам та можуть використовуватися за своїм цільовим призначенням.

Відповідно до довідки виданої головним бухгалтером Акціонерного товариства закритого типу "Харківська бісквітна фабрика" вартість добудов до бісквітного цеху складає 780 689, 80 гривень (разом із ПДВ).

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

          Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном –це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду.

Право розпорядження –це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

          Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Всупереч викладеним вище нормам, Позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначених нежитлових будівель, а саме Позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном, оскільки право власності на нього не зареєстроване належним чином.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

          Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 376 ЦК України - житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності на нежитлову будівлю є обгрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що Позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на Позивача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 376, 392 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Акціонерним товариством закритого типу „Харківська бісквітна фабрика" (код ЄДРПОУ 00377265 ) право власності на нежитлову будівлю бісквітного цеху (разом з вище зазначеними добудовами), що знаходиться за адресою : місто Харків, вулиця Лозівська, 8, відповідно до Технічного паспорту на виробничий будинок літ. „Г-3" (нежитлову будівлю), який виготовлено Комунальним підприємством „Харківське міське бюро технічної інвентаризації"" 03 липня 2010 року (інвентаризаційна справа № 75701, реєстровий № 3711), загальною площею після добудови - 5 258, 4 квадратних метрів.

Суддя

Справа №47/244-10

Повне рішення складено 06 вересня 2010 року.