Ухвала суду № 11103480, 19.08.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

19 серпня 2010 року справа № 5020-10/216

Господарський суд міста Севастополя у складі судді: Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

(АДРЕСА_2)

фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

(АДРЕСА_3)

про зобов`язання виконати певні дії та стягнення шкоди у розмірі 292328,19 грн.,

за участю представників сторін:

позивача не з`явились;

відповідача (ФОП ОСОБА_3) ОСОБА_4, ордер №71 від 18.08.2010, угода №71 від 18.08.2010;

відповідача (ФОП ОСОБА_2) ОСОБА_4, довіреність №2-1910 від 13.10.2009, ОСОБА_2, паспорт, НОМЕР_2, виданий 28.08.2001 Нахімовським РВУМВС України в м. Севастополі.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про зобов`язання виконати певні дії та стягнення шкоди у розмірі 292328,19 грн.

27.07.2010 від відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшла заява про припинення провадження у справі на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

18.08.2010 відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 надала відзив на позовну заяву, просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в судове засідання 19.08.2010 без поважних причин не зявилась, явку уповноваженого представника не забезпечила, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомила, вимоги ухвал суду від 23.07.2010, 10.08.2010 не виконала, проте, до початку судового засідання надала заяву про припинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Відповідача, суд вирішив провадження у справі припинити, виходячи з наступного.

Підвідомчість це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 41, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

а) участь у спорі суб'єкта господарювання;

б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з:

- утворенням суб'єктів господарювання, їх реорганізацією і ліквідацією, включаючи спори про визнання недійсними установчих документів, припинення діяльності юридичної особи та скасування її державної реєстрації, крім відповідних спорів за позовами суб'єктів владних повноважень;

- приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації;

- захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права;

- з використанням у господарському обороті об'єктів інтелектуальної власності, включаючи спори за позовами суб'єктів господарювання до органів державної влади про визнання недійсними актів про видачу документів, що посвідчують право інтелектуальної власності.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2010 по справі №5020-11/234 встановлено, що ОСОБА_2. та ОСОБА_3. у відношеннях з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 щодо спірних приміщень виступають як громадяни , власники квартири АДРЕСА_3, що зареєстрована за громадянином ОСОБА_2.

Згідно з частиною другою статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У вищевказаній постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2010 по справі №5020-11/234 судова колегія звертає увагу, що сторони у справі не позбавлені можливості звернутись до суду загальної юрисдикції за захистом своїх прав.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд повинен припинити провадження у справі, якщо ним буде встановлено, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, про що виносить відповідну ухвалу.

Таким чином, провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України через непідвідомчість справи господарському суду.

Згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 №7-93 "Про державне мито" останнє підлягає поверненню Позивачеві у випадку припинення провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 13 Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” передбачено, що повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством. Повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

На підставі викладеного, керуючись статтею 47, пунктом 1 частини першої статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 №7-93 "Про державне мито", Пунктом 13 Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів”, суд

ухвалив:

1.Провадження у справі №5020-10/216 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про зобов`язання виконати певні дії та стягнення шкоди у розмірі 292328,19 грн. припинити .

2.Повернути з Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район в м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, код платежу: 22090200) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, банківські реквізити невідомі) державне мито у розмірі: 85 грн. 00 коп. (вісімдесят пять грн. 00 коп.), сплачене за квитанцією №1Р2041 від 20.07.2010, 711 грн. 00 коп. (сімсот одинадцять грн. 00 коп.), сплачене за квитанцією №1Р2763 від 27.11.2009), 2212 грн. 30 коп. (дві тисячі двісті дванадцять грн. 30 коп.), сплачене за квитанцією №1Р1651 від 16.06.2010, оригінали яких містяться в матеріалах справи.

3.Повернути з Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район м. Севастополя, ідентифікаційний код 24035598, р/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, МФО 824509, код платежу 22050003) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, банківські реквізити невідомі) витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), сплачені за квитанцією №1Р2042 від 20.07.2010, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Суддя О.М. Юріна