Рішення № 11103420, 09.09.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2010 р. Справа № 19/77

За позовом підприємець ОСОБА_1

до відповідача Відкрите акціонерне товариство "Дубнохміль"

про сплату заборгованості за поставлений товар та пені на суму 77 500 грн. 00 коп.

за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Дубнохміль"

до відповідача підприємець ОСОБА_1

про зобов'язання доукомплектувати поставлений товар та визнати недійсним п. 4.2 договору купівлі-продажу від 01.07.2009 р.

Суддя Тимошенко О.М.

Представники:

Від позивача : не з'явився

Від відповідача : не з'явився

В судовому засіданні 06.09.2010 року оголошено перерву до 09.09.2010 року для виготовлення та оголошення повного тексту рішення. В засідання 09.09.2010 року сторони не з'явились, хоча про дату, час і місце засідання були повідомлені під розписку в протоколі судового засідання від 06.09.2010 року.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача коштів в сумі 77500,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - основний борг, 72500,00 грн. - пеня. В обгрунтування вимог зазначає, що відповідачем порушено умови договору купівлі-продажу від 01.07.2009 року в частині проведення розрахунків за отриманий товар (зерноочисний комплекс НОМЕР_6).

В процесі розгляду справи позивачем подано заяву № 612 від 04.08.2010 року про зменшення розміру позовних вимог. Згідно даної заяви позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 6120,40 грн., з яких: 5000,00 грн. - основний борг, 527,53 грн. - пеня, 429,72 грн. - інфляційні втрати, 163,15 грн. - 3% річних. Разом з цим просить стягнути з відповідача судові витрати, виходячи з розміру зменшених позовних вимог, а різницю між раніше сплаченим державним митом повернути.

В судових засіданнях представники позивача підтримали вимоги згідно заяви про зменшення позовних вимог.

Зважаючи, що заяву про зменшення позовних вимог подано до винесення рішення у справі, остання прийнята судом до розгляду.

Відповідач у відзиві на позов просить відмовити в задоволенні вимог, мотивуючи тим, що позивачем передано недоукомплектований товар, а відтак у відповідача є всі правові підстави для відмови від оплати коштів.

Разом з цим відповідачем подано зустрічний позов до позивача про зобов'язання доукомплектувати поставлений товар та визнати недійсним п. 4.2 договору купівлі-продажу від 01.07.2009 р. В обгрунтування вимог зазначає, що поставлений підприємцем ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 01.07.2009 року зерноочисний комплекс НОМЕР_6 недоукомплектований очисними решетами і перехідними вузлами для входу і виходу зерна, що стверджується актом приймальної комісії від 01.07.2009 року. Направлена в червні 2010 року на адресу підприємця ОСОБА_1 вимога про доукомплектування зерноочисного комплексу залишена останнім без відповіді та реагування. В частині визнання недійсним п. 4.2 договору купівлі-продажу від 01.07.2009 р., яким сторони погодили нарахування пені в розмірі 5% від суми, зазначає, що даний пункт суперечить вимогам ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобв'язань". За наведених обставин просить задоволити зустрічні позовні вимоги.

У відзиві на зустрічний позов підприємець ОСОБА_1 проти вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні. При цьому вказує, що жодних претензій з приводу некомплектності товару при його передачі ВАТ "Дубнохміль" не заявляло. Зазначені відповідачем частини товару - очисні решета та вузли для входу і виходу зерна в ціну товару та комплект поставки не входили. Відтак, вважає зустрічні вимоги ВАТ "Дубнохміль" безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2009 року між ВАТ "Дубнохміль" та підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до предмету договору, підприємець ОСОБА_1 зобов'язується передати у власність ВАТ "Дубнохміль", а ВАТ "Дубнохміль" прийняти та оплатити зерноочисний комплекс НОМЕР_6 згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору. Сума договору складає 60000,00 грн.

ВАТ "Дубнохміль" відпускає зерноочисні машини Пектус НОМЕР_2 в кількості 2шт. та НОМЕР_3 в кількості 1 шт. на суму 50000,00 грн. Залишок суми 10000,00 грн. ВАТ "Дубнохміль" перераховує на р/р підприємця ОСОБА_1 - 5000,00 грн. протягом 1 банківського дня та ще 5000,00 грн. на протязі 2 банківських днів з моменту отримання продукції.

Номенклатура, кількість, ціна товару вказується у видаткових накладних на кожну партію товару.

Згідно п. 3.1 договору оплата здійснюється безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1

Факт приймання-передачі зерноочисного комплексу НОМЕР_6 вартістю 60000,00 грн. від підприємця ОСОБА_1 до ВАТ "Дубнохміль" стверджується накладною № 14 від 01.07.2009 року та довіреністю № 20 від 01.07.2009 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що довіреність на отримання зерноочисного комплексу № 20 від 01.07.2009 р. є недооформленою (не належно оформленою) і, як наслідок, не підтверджує факту отримання товару. Зазначена обставина свідчить лише про недоліки оформлення та ведення обліку документів на підприємстві, оскільки комплекс фактично відповідачем отримано, що і не заперечується останнім.

В свою чергу підприємець ОСОБА_1 прийняв від ВАТ "Дубнохміль" зерноочисні машини Пектус НОМЕР_2 в кількості 2шт. та НОМЕР_3 в кількості 1 шт. на суму 50000,00 грн. за накладною № 39 від 01.07.2009 року.

Разом з цим, платіжним дорученням № 208 від 03.07.2009 року ВАТ "Дубнохміль" перерахувало підприємцю ОСОБА_1 кошти в сумі 5000,00 грн.

Зобов'язання зі сплати іншої частини коштів в сумі 5000,00 грн. ВАТ "Дубнохміль" не виконало.

Направлені підприємцем ОСОБА_1 на адресу ВАТ "Дубнохміль" претензії з вимогою сплати суму заборгованості залишені останнім без задоволення.

За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 655 ЦК).

Статтями 682, 683 ЦК України передбачено вимоги щодо комплекту, комплекності та наслідків передання некомплекного товару. Зокрема, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності. Якщо договором купівлі-продажу не встановлено умов щодо комплектності товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться. (ст. 682 ЦК).

Якщо договором купівлі-продажу встановлений обов'язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов'язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту. Продавець зобов'язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. (ст. 683 ЦК).

Договір купівлі-продажу від 01.07.2009 року не передбачає жодних умов щодо комплекту чи комплектності зерноочисного комплексу НОМЕР_6.

Згідно наданих ВАТ "Дубнохміль" документів, наказом останнього № 3/1 від 01.07.2009 р. було створено комісію по прийняттю зерноочисного комплексу НОМЕР_6 в експлуатацію з числа працівників товариства.

Актом комісії від 01.07.2009 року, без участі продавця ФОП ОСОБА_1, встановлено недоукомплектованість комплексу, а саме: відсутній комплект очисних решет і переходних вузлів для входу і виходу зерна з даної машини.

Вимогу про доукомплектування зерноочисного комплексу НОМЕР_6 направлено підприємцю ОСОБА_1 03.06.2010 року.

Відповідно до наданого позивачем паспорту (інструкції з експлуатації) зерноочисного комплексу НОМЕР_6, комплектність даного товару передбачає (п. 9.2):

- сепаратор вібровідцентрований зерновий - 1;

- вентилятор - 1;

- пиловідокремлювач - 1;

- труба з ковпаком - 1;

- стійка (кутник L50х5) - 3;

- зернопровід очищеного зерна - 1;

- патрубок подрібненого зерна - 1;

- патрубок легких домішок - 1;

- патрубок великих домішок - 1;

- труба самотічна діам.200 - 6;

- фланець діам.200 - 8;

- швелер № 16 1=2,5м - 2;

- сектор діам. 200 45град. - 3;

- сектор діам. 200 30 град. (27 град.) - 2;

- складові частини (драбина, пробовідбірник);

- змінні частини (секції решіт).

При цьому, складові частини (драбина, пробовідбірник) та змінні частини (секції решіт) постачаються по окремому замовленню погодженому з замовником.

З огляду на викладене, посилання ВАТ "Дубнохміль" на недоукомплектацію зерноочисного комплексу секційними решетами є безпідставним, оскільки вказані решета поставляються за окремим замовленням. Зазначена обставина обумовлена тим, що зерноочисний комплекс може комплектуватися решетами (різного розміру та діаметру) для очистки одинадцяти видів зернових культур (про що свідчить табличка на корпусі комплексу), а тому вибір решет здійснюється замовником (покупцем) з огляду на необхідність очистки певного виду зернових культур.

Як зазначалося вище, договір купівлі-продажу від 01.07.2009 року не передбачає жодних вимог до комплекту товару. Також відсутні будь-які вимоги щодо комплекту у видаткових накладних. На вимогу суду ВАТ "Дубнохміль" не подало жодних доказів того, що між сторонами існувала домовленість про комплектацію очисного комплексу решетами певного виду.

Разом з цим суд відзначає, що ВАТ "Дубнохміль" ні у відповіді на претензію, ні у вимозі про доукомплектацію товару та зустрічній позовній заяві жодним чином не конкретизує, яким комплектом решет (діаметр, розмір, призначення) не було укомлектовано комплекс з огляду на можливість комплектації одинадцятьма їх видами.

Щодо посилання ВАТ "Дубнохміль" на відсутність в комплекті переходних вузлів для входу і виходу зерна з даної машини суд відзначає, що таких одиниць як переходні вузли для входу і виходу зерна у вищенаведеному переліку комплектності немає. З огляду на те, що зерноочисний комплекс НОМЕР_6 за своїми характеристиками (розділ 9 інструкції) може використовуватись для будівництва та реконструкції інших діючих стаціонарних зерноочисних агрегатів (ЗАВ-20, ЗАВ-40, КЗС-20, КЗС-40) для чого можливо необхідні переходні вузли, то суд відзначає, що поставка таких деталей повинна узгоджуватись за окремим замовленням. Доказів існування окремо узгоджених замовлень при купівлі-продажу зерноочисного комплексу ВАТ "Дубнохміль" суду не надало.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про безпідставність зустрічних позовних вимог ВАТ "Дубнохміль" в частині зобов'язання підприємця ОСОБА_1 доукомплектувати зерноочисний комплекс НОМЕР_6.

Враховуючи зазначене, У ВАТ "Дубнохміль" відсутні правові підстави для відмови від оплати поставленого товару. Зважаючи, що друга частина оплати в розмірі 5000,00 грн. повинна бути здійснена на протязі 2-х банківських днів з моменту отримання продукції (п. 1.3 договору), вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 5000,00 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 655 ЦК України.

Відносно вимоги ВАТ "Дубнохміль" за зустрічним позовом про визнання недійсним пункту 4.2 договору купівлі-продажу від 01.07.2009 року судом встановлено та враховане слідуюче.

Пунктом 4.2 договору купівлі-продажу від 01.07.2009 року передбачено відповідальність ВАТ "Дубнохміль" за порушення зобов'язання у вигляді сплати пені в розмірі 5% від суми.

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Таким чином, сторони договору можуть за домовленістю збільшувати розмір законної неустойки, тобто такої, що встановлена законом до певного виду порушення в конкретно визначеному розмірі). Під визначення законної неустойки не підпадають положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р., оскільки даний закон визначає граничний розмір саме договірної неустойки.

За умовами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

За наведених обставин, встановлена пунктом 4.2 договору пеня у розмірі 5% від суми суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Відтак, зазначений пункт договору підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України. Зустрічні позовні вимоги ВАТ "Дубнохміль" в цій частині підлягають задоволенню.

За результатами розгляду позовних вимог позивача за первісним позовом - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 527,53 грн. - пені, 429,72 грн. - інфляційних втрат та 163 грн. 15 коп. - 3% річних (викладених у заяві про зменшення позовних вимог) судом враховано слідуюче.

З огляду на встановлене судом прострочення виконання зобов'язання зі сплати грошових коштів в сумі 5000,00 грн. з боку ВАТ "Дубнохміль", вимоги позивача про стягнення з відповідача 527 грн. 53 коп. пені (обрахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ) підлягають задоволенню відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, ст.ст. 230, 231, 232 ГК України, п. 4.1 договору. Наданий суду розрахунок перевірено та визнано правильним.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи, що прострочення виконання грошового зобов'язання має місце, вимоги позивача про стягнення з відповідача 429,72 грн. - інфляційних втрат та 163 грн. 15 коп. - 3% річних підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Зустрічний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України на відповідача за первісним позовом покладається державне мито пропорційно розміру задоволених вимог з огляду на заяву про зменшення позовних вимог. Розмір пропорції заявлених вимог до задоволених складає 7,9%. Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в повному розмірі.

Поряд з цим суд зазначає, що повернення різниці сплаченого державного мита в результаті зменшення позовних вимог не передбачено чинним законодавством.

На відповідача за зустрічним позовом покладається державне мито виходячи із розміру задоволеної немайнової вимоги. Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються пропорційно розміру задоволених вимог. Розмір пропорції складає 50%.

Вимога позивача за зустрічним позовом (ВАТ "Дубнохміль") про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 7750,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки первісний позов судом фактично задоволено.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задоволити.

2. Стягнути з рахунку Відкритого акціонерного товариства "Дубнохміль" (35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. Городня, 14, код ЄДРПОУ 00858734), р/р НОМЕР_5 в "Райффайзен банк Аваль", МФО 333227 на користь підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1), р/р НОМЕР_4 в Житомирському РУ "Приватбанк", МФО 311744 - 5000 грн. 00 коп. основного боргу, 527 грн. 53 коп. пені, 429 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 163 грн. 15 коп. процентів річних, 61 грн. 22 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Зустрічний позов задоволити частково.

4. Визнати недійсним пункт 4.2 договору купівлі-продажу від 01.07.2009 року, укладеного між ВАТ "Дубнохміль" та підприємцем ОСОБА_1.

5. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

6. Стягнути з рахунку підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1), р/р НОМЕР_2 в Житомирському РУ "Приватбанк", МФО 311744 на користь Відкритого акціонерного товариства "Дубнохміль" (35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. Городня, 14, код ЄДРПОУ 00858734), р/р НОМЕР_5 в "Райффайзен банк Аваль", МФО 333227 - 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тимошенко О.М.

підписано "09" вересня 2010 р.