Рішення № 11103343, 18.03.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

18.03.08                                                                                           Справа№ 16/28

Львівський господарський суд у складі судді Іванчук С.В.,розглянувши матеріали справи:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО”, м.Київ

До відповідача Державного підприємства дослідного господарства Львівської дослідної станції садівництва інституту УААН, с.Неслухів, Кам”янка-Бузького району, Львівської області

Про стягнення 29519,26 грн. заборгованості

Представники сторін:

від позивача: Мельниченко О.В. –предст.

від відповідача: Фарйон Т.С. –предст.

          Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст. 20,22 ГПК України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

          Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО”, м.Київ, до Державного підприємства дослідного господарства Львівської дослідної станції садівництва інституту УААН, с.Неслухів, Кам”янка-Бузького району, Львівської області, про стягнення 29519,26 грн. заборгованості, в т.ч. 20630 грн. основного боргу, 2455,66 грн. пені, 445,46 грн. 3% річних, 2974,04 грн. індексу інфляції, 1514,10 грн. штрафу та 1500 грн. збитків.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та письмовому поясненні вих.№349 від 03.03.2008р., наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в представленому суду поясненні (вх.№6428 від 18.03.2008р.) зазначає, що заявлений позов ТзОВ „ТРИДЕНТА АГРО” про стягнення 29519,26 грн. заборгованості визнає повністю, однак в даний час сплати спірну суму Державне підприємство дослідного господарства Львівської дослідної станції садівництва інституту УААН, не має можливості через відсутність коштів, у зв”язку із сезонним характером роботи підприємства, яке являється сільськогосподарським виробником.

Окрім того, представником відповідача подано заяву вих.№37 від 17.03.2008р., у якій відповідач просить суд розстрочити виконання даного рішення у справі терміном на 6 місяців, рівними частинами по 4919,88 грн., враховуючи недостатність грошових коштів, а також сезонний характер роботи Державного підприємства дослідного господарства Львівської дослідної станції садівництва інституту УААН.

Дослідивши матеріали справи ,заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Львівської області встановив наступне.

21.03.2007р. між ТзОВ „ТРИДЕНТА АГРО”, м.Київ, та Державним підприємством дослідного господарства Львівської дослідної станції садівництва інституту УААН, с.Неслухів, Кам”янка-Бузького району, Львівської області, укладено договір купівлі-продажу №ЗУФ-17/03/07.

Відповідно до умов зазначеного договору, ним визначалися умови купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу. Відповідно до п.2.1 даного договору асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначається в додатках, рахунках та накладних документах, що є невід”ємною частиною договору.

Згідно з п.2.2 Договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід”ємною частиною.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що покупець (відповідач у справі) проводить 100% оплату товару протягом 1 банківського дня з моменту отримання товару від продавця (позивача).

Відповідно до умов договору №ЗУФ-17/03/07 від 21.03.2007р. та видаткових накладних, виписаних в період дії даного договору, а саме:

-          видаткова накладна №РН-ЛВ00087 від 25.04.2007р. на суму 1440 грн. (згідно довіреності серії ЯМФ №337707 від 19.04.2007р.;

-          видаткова накладна №РН-ЛВ00173 від 11.05.2007р. на суму 1440 грн. (згідно довіреності серії ЯМФ №337714 від 04.05.2007р.);

-          видаткова накладна №РН-ЛВ00203 від 18.05.2007р. на суму 18750 грн. (згідно довіреності серії ЯМФ №337718 від 17.05.2007р)

відповідачу було поставлено товар на загальну суму 21630 грн., що підтверджується перерахованими вище документами.

Отже, із зазначеного вище вбачається, що позивач у справі виконав свої зобов”язання по договору у повному обсязі, що не заперечується самим відповідачем.

Однак, відповідач в порушення умов договору №ЗУФ-17/03/07 від 21.03.2007р. провів лише часткову оплату за отриманий від позивача товар, а саме, на 1000 грн., що підтверджується долученою до справи банківською випискою від 13.11.20007р.

Станом на день подачі позову та розгляду справи в суді заборгованість не погашена і становить 20630 грн.

За правилами ст.526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України та ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до п.8.3 договору, сторони, відповідно до ст.259 ЦК України, обумовили строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, а саме, збільшення їх до повного виконання сторонами своїх зобов”язань по договору. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язань, здійснюється без обмеження строку.

Зазначеним договором також передбачено (п.8.4 договору), що за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф в розмірі 7% від вартості товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України.

Позивачем з врахуванням умов договору (п.п.8.2,8.3) та відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР нараховано відповідачу суму штрафних санкцій у вигляді пені, що становить 2455,66 коп., а саме, 0,08% від вартості товару та підтверджується долученим до матеріалів справи Розрахунком №1 нарахування штрафних санкцій –пені.

Окрім того, позивачем нараховано відповідачу за весь час прострочення сплати (із травня 2007р. по грудень 2007р.) боргу, індекс інфляції, що становить 2974,04 коп., правильність нарахування якого підтверджується Розрахунком №5 штрафних індексу інфляції, а також 3% річних згідно з Розрахунком №2, що становить 445,46 грн.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п.8.4 позивачем нараховано суму штрафу, а саме, 7% від вартості несплаченого товару, що становить 1514,10 грн.

Окрім цього, позивачем нараховано відповідачу збитки у розмірі 1500 грн., які підлягають стягненню з відповідача у справі з посиланням на ст.224 ГК України, якою передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов”язання, що має місце в даному випадку враховуючи перераховані вище обставини, або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб”єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідач наведених обставин не спростував, позовні вимоги, в т.ч. суму нарахованих штрафних санкцій, не заперчив, доказів оплати заборгованості не представив.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Однак, як уже зазначалося вище, відповідачем подано суду заяву, в якій заявник просить розстрочити виконання даного судового рішення строком на шість місяців, рівними частинами, посилаючись на недостатність грошових коштів та сезонний характер роботи – сільськогосподарське виробництво, в підтвердження чого подано довідку №28 від 16.03.2008р., якою підтверджується, що Державне підприємство дослідного господарства Львівської дослідної станції садівництва інституту УААН є сільськогосподарським підприємством, яке носить сезонний характер виробництва. З листопада по червень місяці на підприємстві відчувається брак обігових коштів, що призводить до послаблення платоспроможності підприємства, що спонукало відправити працівників підприємства у відпустки за власний рахунок.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечив проти розстрочки виконання даного рішення.

Суд, враховуючи вищенаведені обставини та керуючись п.6 ст.83 ГПК України, прийшов до висновку про задоволення заявленого клопотання відповідача щодо розстрочення виконання даного рішення, однак вважає за доцільне розстрочити виконання даного рішення терміном на 5 місяців рівними частинами.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.526, 599 ЦК України ст.ст.4-3, 33, 43 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Державного підприємства дослідного господарства Львівської дослідної станції садівництва інституту УААН (80455,с.Неслухів, Кам”янка-Бузького району, Львівської області, р/р 26006301147, у Відділенні Ощадбанку №6327, МФО 385189, код ЄДРПОУ 00496923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО” (03038, м.Київ, вул.Ямська,28А, р/р 26009100280101 в ЗАТ „СВЕДБАНК ІНВЕСТ”, МФО 320650, код ЄДРПОУ 25591321) 20630 грн. основного боргу, 2455,66 грн. пені, 445,46 грн. 3% річних, 2974,04 грн. індексу інфляції, 1514,10 грн. суму штрафу, 1500 грн. вартості збитків, 300 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Розстрочити виконання рішення терміном на 5 місяців рівними частинами по 5903,85 грн.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя