Рішення № 11103068, 31.08.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" серпня 2010 р. Справа № 15/724

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Пасинка В.П. - представника за довіреністю від 18.05.2010р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноБудКом" (м.Київ)

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (смт. Новогуйвинське Житомирський район Житомирська область)

про стягнення 14288,42 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТехноБудКом" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на його користь з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 14288,42грн., із яких: 11064,52грн. заборгованість зі сплати орендної плати, 2391,97грн. пені, 331,93грн. - 3% річних, 500,00грн. витрат на юридичні послуги.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву від 31.08.2010р. відповідно до якої позивач відмовляється від позову в частині стягнення 483,88грн. заборгованості зі сплати орендної плати за травень 2009 року, 2391,97грн. пені, 331,93грн. - 3% річних. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 10580,64грн. заборгованості зі сплати орендної плати, із яких 5500,00грн. орендної плати за квітень 2009 року та 5080,64грн. орендної плати за 21 день травня 2009 року, а також 500,00грн. понесених витрат на оплату послуг адвоката та судові витрати.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, у тому числі, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на відмову від позову, господарський суд, роз'яснивши представнику позивача наслідки відмови від позову, прийшов до висновку, що вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується реєстром на відправку рекомендованих листів господарського суду Житомирської області за 13.07.2010р. (а.с.34).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що неявка відповідача та неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТехноБудКом" (позивач/орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (відповідач/орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення магазину з підвалом № 109 (а.с.7-8).

27.02.2009р. сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору № 109 оренди нежилого приміщення магазину з підвалом від 01.02.2009р. (а.с. 10).

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до п. 1.1. договору №109 від 01.02.2009р., предметом договору є оперативна оренда нежилого приміщення магазину з підвалом загальною площею 253,4м.кв., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та знаходиться на балансі ТОВ "ТехноБудКом" і є його власністю.

Термін дії договору починається за згодою сторін з 01 лютого 2009р. та діє до 31 липня 2009р. Орендодавець та орендар мають право продовжити термін дії договору за погодженням сторін ( п. 1.2 договору № 109 від 01.02.2009р.).

Пунктом 2.1 зазначеного договору сторони погодили, що вступ орендаря у користування нежилим приміщенням магазину з підвалом, загальною площею 253,4м.кв. настає одночасно з підписанням сторонами договору оренди та акту прийому-передачі вищезазначеного приміщення.

З наявного в матеріалах справи акту передачі-приймання приміщення від 01.02.2009р. вбачається, що на виконання умов договору № 109 від 01.02.2009р. позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове користування нежиле приміщення магазину з підвалом загальною площею 253,4 м.кв., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та знаходиться на балансі ТОВ"ТехноБудКом" і є його власністю (а.с. 9).

Згідно п. 3.1, 3.2 договору № 109 від 01.02.2009р., орендна плата є платежем, який вносить Орендар Орендодавцеві, незалежно від наслідків господарської діяльності. Орендна плата перераховується в національній валюті, гривні, на розрахунковий рахунок орендодавця до 15 числа поточного місяця на підставі виставленого орендарю рахунку.

Розмір місячної орендної плати складає: 7500 (сім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, у т.ч. ПДВ - 1250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок (п. 3.3 договору).

Пунктом 4.1 зазначеного договору, на орендаря покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендодавцеві орендну плату, додаткову орендну плату та комунальні послуги.

Згідно п. 4.13. сторони передбачили, що у випадку порушення хоча б одного з п.п. 4.1-4.9 договору, даний договір розривається і орендар повинен в 30-денний строк залишити приміщення, склавши акт про передачу майна, при цьому сторони повинні провести взаєморозрахунки.

В матеріалах справи міститься акт від 21.04.2009р. складений за участю виконавчого директора ТОВ "ТехноБудКом" - Бориса А.І., бухгалтера СТОВ "Перемога" - Сергійчука С.Л., інженера філії "Інтелектуальні комунікації" - Симона О.М., про те що в присутності вищезазначених осіб Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 відмовився від підпису листа № 21 від 21.04.2009р. про розірвання договору №109 (згідно порушення п.4.13 умов договору) (а.с. 17).

Листом № 21 від 21.04.2009р., копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.11), позивач повідомив відповідача про те, що заборгованість по договору №109 від 01.02.2009р., за березень, квітень 2009р. становить 8220,57грн. В разі непогашення всієї суми заборгованості в строк до 01.05.2009р., відповідно до умов договору (п. 4.13) даний договір з 21.05.2009р. буде розірвано. Зазначений лист позивачем було направлено 22.04.2009р. на адресу відповідача, який останнім було отримано 23.04.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням № 355633 та описом вкладення у цінний лист (а.с. 12).

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі (за квітень та травень 2009 року) в розмірі 11064,52грн., посилаючись на те, що договір оренди №109 від 01.02.2009р. розірвано з 21.05.2009р.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 35) позивач просить стягнути з відповідача 10580,64грн. заборгованості зі сплати орендної плати, із яких 5500,00грн. орендної плати за квітень 2009 року та 5080,64грн. орендної плати за 21 день травня 2009 року.

Отже, враховуючи передбачений пунктом п. 3.1 договору № 109 від 01.02.2009р. розмір місячної орендної плати в сумі 7500,00грн. та строк дії договору - з 01.02.2009р. по 21.05.2009р., обґрунтованим є нарахування орендної плати в розмірі 27580,64грн, зокрема: за лютий 2009 року - 7500,00грн., за березень 2009 року - 7500,00грн., за квітень 2009 року - 7500,00грн., за 21 день травня 2009 року - 5080,64грн. (7500,00грн. / 31 (кількість днів у травні 2009 року) х 21 ( кількість днів дії договору у травні 2009р.)).

З наявних в матеріалах справи виписок з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноБудКом" вбачається, що позивачем за користування майном по договору № 109 від 01.02.2009р. було сплачено позивачу орендну плату в сумі 17000,00грн., у тому числі:

- 24.02.2009р. - 3000,00грн. (а.с. 38),

- 06.03.2009р. - 1000,00грн. (а.с. 39),

- 16.03.2009р. - 3500,00грн. (а.с. 40),

- 25.03.2009р. - 3000,00грн. (а.с. 41),

- 31.03.2009р. - 1500,00грн. (а.с. 42),

- 07.04.2009р. - 1500,00грн. (а.с. 43),

- 16.04.2009р. - 1500,00грн. (а.с. 44),

- 30.04.2009р. - 2000,00грн. (а.с. 45),

Згідно з поясненнями позивача, викладеними у заяві про уточнення позовних вимог від 21.08.2010р., грошові кошти сплачені відповідачем 24.02.2009р. в сумі 3000,00грн., 06.03.2009р. в сумі 1000,00грн. 16.03.2009р. в сумі 3500,00грн. зараховані в рахунок сплати орендної плати за лютий 2009 року, грошові кошти сплачені відповідачем 25.03.2009р. в сумі 3000,00грн., 31.03.2009р. в сумі 1500,00грн., 07.04.2009р. в сумі 1500,00грн. 16.04.2009р. в сумі 1500,00грн. зараховані в рахунок сплати орендної плати за березень 2009 року, грошові кошти сплачені відповідачем 30.04.2009р. в сумі 2000,00грн. зараховані в рахунок сплати орендної плати за квітень 2009 року.

Таким чином, з урахуванням наведеного у відповідача залишилась непогашеною перед позивачем заборгованість по орендній платі за квітень 2009 року в сумі 5500,00грн. (7500,00грн. - 2000,00грн.) та за травень 2009 року в сумі 5080,64грн., що загалом становить 10580,64грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На час розгляду справи, відповідач не подав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем по сплаті орендної плати в суму 10580,64грн.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 10580,64грн. заборгованості зі сплати орендної плати правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 500,00грн. витрат на послуги адвоката.

З цього приводу слід зазначити таке.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру", а згідно зі ст.12 цього Закону оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивач долучив до матеріалів справи договір про надання юридичних послуг від 18.05.2010р., укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_7 (а.с.23), Свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльності, видане 25.11.2008р. за №472 ОСОБА_7 (а.с.48) та квитанцію про сплату позивачем адвокату ОСОБА_7 гонорару в сумі 500,00грн. (а.с.24).

Згідно п.10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 04.03.1998р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із наступними змінами), витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 ГПК України.

Відповідно до ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню.

З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 10580,64грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 383,68грн. витрат на послуги адвоката, 105,81грн. витрат по сплаті державного мита, 181,10грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі в частині стягнення 483,88грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 2391,97грн. пені, 331,93грн. - 3% річних підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відмовою позивача в цій частині від позову.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 759 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 22, 49, п. 4 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноБудКом" (04205, м.Київ вул. М.Тимошенка, 29, кв. 345, ідентифікаційний код 32528801)

- 10580,64грн. заборгованості зі сплати орендної плати,

- 105,81грн. витрат по сплаті державного мита,

- 181,10грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

- 383,68грн. витрат на послуги адвоката.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 483,88грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 2391,97грн. пені та 331,93грн. - 3% річних.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кравець С.Г.

Повне рішення складено: "05" вересня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (рек. з повідомл.)