Рішення № 11103070, 06.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" вересня 2010 р.Справа № 9/770

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Шатило Л.К. дов.№125/1 від 15.06.2010року

від відповідача: Вознюк І.О. дов. від 28.12.2009року

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Державного підприємства "Радомишльське лісомисливське господарство" (м.Радомишль Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продоптторг" (м. Коростень)

про стягнення 22961,32 грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 02.09.2010р. до 06.09.2010р.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 22961,32грн. з яких: 21032,96 грн. заборгованості за поставлений товар, 350,93грн. 3% річних, 1577,43грн. інфляційних нарахувань.

В судове засідання 06.09.2010р. представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог за №1097/1 (а.с.42), згідно з якою просив суд стягнути з відповідача 13654,12грн., з яких: 11725,76грн. борг, 350,93грн. 3% річних та 1577,43 грн. інфляційні нарахування.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом та ухвалюється вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 13654,12грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, та з урахуванням заяви 1097/1 від 06.09.2010р. про зміну позовних вимог, просить стягнути з відповідача 13654,12грн.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив проти наявності заборгованості.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Радомишльське лісомисливське господарство" (позивач у справі) передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Продоптторг" (відповідач у справі) товар на загальну суму 25117,95грн., що підтверджується товаро-транспортними накладними №3397 від 09.11.2009р., №3193 від 26.10.2009р. Факт отримання відповідачем товару підтверджено довіреностями: серія НБГ №581902 від 09.11.2009р., серія НБГ №581895 від 26.10.2009р. (а.с. 8-11), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу (претензію) від 27.05.2010р. за №602 (а.с. 8) про сплату боргу.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 11725,76грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним компетентними представниками сторін, та скріпленим печатками, станом на 03.09.2010р. (а.с.46).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 44) 3% річних становить 350,93грн., інфляційні - 1577,43 грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Представник відповідач позовні вимоги визнав, доказів погашення заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи і підлягають задоволенню на суму 13654,12грн., з яких: 11725,76грн. борг, 350,93грн. 3% річних та 1577,43 грн. інфляційні нарахування.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, ч.2 ст.625 ЦК України, керуючись ст.ст. 22,33,49,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продоптторг", 11500, Житомирська область, м. Коростень. вул. Шатрищанська,59, ідентифікаційний код 31599646

на користь Державного підприємства "Радомишльське лісомисливське господарство", 12201, Житомирська область, м. Радомишль, вул. Київська,6, ідентифікаційний код 13568251

- 11725,76грн. боргу,

- 350,93грн. 3% річних,

- 1577,43 грн. інфляційних нарахувань,

- 136,54 грн. державного мита,

- 140,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяАлексєєв М.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам