Рішення № 11102711, 07.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 312

РІШЕННЯ

Іменем України

07.09.2010Справа №2-24/4113-2010 За позовом Суб’єкта підприємницької діяльності Фондякова Олексія Володимировича, м. Сімферополь, вул. Воровського, 60.

до відповідача - Комунального підприємства «Коммунстройсервіс», м. Алушта, пл. Советська, 1.

про стягнення 650 484,80 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи:

Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 320753,80 грн. Також просить стягнути з відповідача штрафні санкції, нараховані за несвоєчасне виконання зобов’язань, у розмірі 329 731 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не було виконано взяті на себе зобов’язання за договором підряду на ремонтні роботи нежитлового приміщення від 01.03.2007 р. в частині сплати здійснених позивачем підрядних робіт.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що позовні вимоги відносно стягнення боргу у розмірі 320753,80 грн., штрафних санкцій у розмірі 329731 грн. визнає у повному обсязі, однак сплатити його у повному обсязі не має можливості в зв’язку з відсутністю грошових коштів.

31.08.2010 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 07.09.2010 р. Після перерви судове засідання продовжено.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, заявою від 07.09.2010 р. просив суд справу розглянути за своєю відсутністю. На задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, усі документи, зокрема, оригінал, були досліджені у судовому засіданні за участю представників обох сторін та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.03.2007 року між позивачем по справі ( Підрядник ) та відповідачем ( Замовник ) був укладений договір підряду на ремонтні роботи нежитлового приміщення.

Пунктом 1 вказаного договору підрядник зобов’язався власними силами і матеріально – технічними засобами виконати роботи по ремонту і реконструкції нежитлового підвального приміщення. розташованого у будинку №14, по вул. Ялтинській в м. Алушта, у відповідності до узгодженої сторонами проектно – кошторисної документації.

Відповідно до п. 3 вказаного договору вартість робот за договором складає 150000 грн., в тому числі вартість складання підрядником кошторисної документації на ремонт нежитлового приміщення, вказаного у п. 1 вказаного договору, і визначена сторонами за цінами, затвердженими у встановленому порядку.

Відповідно до п. 5 вказаного договору замовник на протязі 10 – ти днів після підписання даного договору повинен внести аванс у розмірі 50000 грн.

Замовник зобов’язався сплатити залишок суми у розмірі 100000 грн. на протязі 10-ти календарних днів після завершення ремонтних робіт відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 7 вказаного договору підрядник зобов’язався почати роботи, передбачені даним договором, в строк не пізніше 10 – ти днів після отримання авансу, передбаченого п. 5 вказаного договору, і закінчити їх на протязі 11 – ти місяців з моменту початку робіт.

Також між сторонами по справі 10.09.2007 р. було укладено додаткову угоду №1 до вищевказаного договору підряду, в якій домовилися про те, що підрядник зобов’язався власними силами і матеріально – технічними засобами встановити в нежитловому підвальному приміщенні, розташованому у будинку №14, по вул. Ялтинській в м. Алушта, додатково кондиціонери.

Вартість робіт по даній додатковій угоді складає 32000 грн.

Вказані кондиціонери були передані відповідачем позивачу, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання – передачі від 20.09.2007 р. ( а. с. 13 ).

Оригінали вищевказаних документів були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Судом встановлено, що позивачем у виконання вищевказаних угод були виконані відповідні будівельні роботи, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання виконаних підрядних робіт по формі №КБ – 2в за вересень 2007 р. ( а. с.15 – 26).

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до п. 9 вказаного договору приміщення приймається замовником в день завершення будівництва. Приймання проводиться за участю представника ремонтно- будівельної організації і оформлюється актом.

Відповідно до п. 10 вказаного договору претензії замовника на незадовільну якість виконаних робіт пред’являються підряднику, що здійснив ремонт нежитлового приміщення, вказаного у п. 1 даного договору, на протязі 5 – ти місяців.

Однак вищевказаний акт приймання – передачі виконаних підрядних робіт був підписаний з боку відповідача без яких – небудь зауважень.

Судом встановлено, що на даний час розмір заборгованості за виконані підрядні роботи складає 320753,80 грн.

Факт наявності вказаної заборгованості підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків від 30.08.2010 р. ( а. с. 42 ). Доказів сплати заборгованості суду не надано.

При таких обставинах, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 320753,80 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з штрафні санкції у розмірі 329731 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Оскільки при розгляді справи судом була встановлена наявність прострочення з боку відповідача щодо оплати платежів, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені обґрунтованими.

Відповідно до п. 8 вказаного договору у разі порушення підрядником строку початку або закінчення робіт, він сплачує замовнику за кожний день пеню у розмірі 0,1% вартості ремонтних робіт, визначеної кошторисом, а якщо роботи не закінчені по спливу неділі з дня настання строку виконання замовлення, підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,1% вартості ремонтних робіт.

При цьому пеню у вказаному розмірі замовник сплачує підряднику також при прострочке сплати заборгованості за матеріали і роботу.

Однак необхідно зазначити, що договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” N 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року.

Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При таких обставинах, суд дійшов висновку перерахувати розмір пені з врахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України.

До того ж треба вказати, що позивач просить стягнути пеню за 1028 днів, тобто з 11.10.2007 р. по 02.08.2010 р.

Однак згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При таких обставинах, суд дійшов висновку перерахувати розмір за період з 11.10.2007 р. по 10.04.2008 р.

З урахуванням вищевказаного, розмір пені, що підлягає стягненню в судовому порядку, складає 29232,37 грн.

При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 300498,63 грн. у позові необхідно відмовити.

Судові витрати суд покладає на сторін пропорційно задоволеним вимогам, у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Також суд дійшов висновку стягнути з позивача на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 1799,86 грн.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повне текст рішення буде складено 10.09.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82 - 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Коммунстройсервіс», м. Алушта, пл.. Советська, 1, ( ідентифікаційний код 33423650 ) на користь суб’єкта підприємницької діяльності Фондякова Олексія Володимировича, м. Сімферополь, вул. Воровського, 60, ( ідентифікаційний номер 3123323834 ) борг у розмірі 320753,80 грн., пеню у розмірі 29232,37 грн., а також 3499,86 грн. державного мита та 126,98 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені у розмірі 300498,63 грн. у позові відмовити.

4. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності Фондякова Олексія Володимировича, м. Сімферополь, вул. Воровського, 60, ( ідентифікаційний номер 3123323834 ) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002; Одержувач – Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу – 22090200 ; ЄДРПОУ – 34740405; Банк – ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) державне мито у розмірі 1799,86 грн.

Накази видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.