Постанова № 11100977, 03.09.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2010 р. Справа № 05/144-10

Колегія суддів у складі:

головуючого-судді - Могилєвкіна Ю.О., суддів-Такмакова Ю.В., Плужника О.В.

при секретарі –Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача –Демченко М.М.

відповідача –не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу позивача вх. № 2377Х/3-7 на рішення господарського суду Харківської області від 12.07.10 року по справі № 05/144-10

за позовом - ТОВ "Торговий дім "Манташов", м. Київ

до - ТОВ "Збутова мережа п’ятий елемент", м. Харків

про стягнення 6300,00 грн., -

встановила:

ТОВ "Торговий дім "Манташов" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 6300,00 грн., сплачених по договору про надання послуг № 94-08А від 10.10.08 р. за надання інформаційно-маркетингових послуг. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг №94-08А від 10.10.08 р.

Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог від 09.06.10 р., в якій просить включити до складу судових витрат 3500,00 грн., сплачених за послуги адвоката, та стягнути їх з відповідача на користь позивача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.07.10 року по справі № 05/144-10 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовано з тих підстав, що як убачається із змісту копії рахунку №369 від 21.10.08 р., цей рахунок був виписаний відповідачем позивачу для оплати вже наданих інформаційно-маркетингових послуг на суму 6300,00 грн., оскільки ніде в ньому не йде мова про аванс чи попередню оплату, як стверджує позивач. Отже, посилання позивача на те, що ним був перерахований аванс є безпідставними, оскільки: по-перше, позивачем не надано суду доказів наявності між сторонами згоди, відповідно до п. 4.4 договору, на проведення авансових платежів; по-друге, посилання позивача не підтверджуються матеріалами справи.

Суд вважав посилання позивача на розірвання договору безпідставним, оскільки: по-перше, згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а пункт 7.2 договору передбачає дострокове припинення договору тільки за письмовою згодою сторін; по-друге, позивач не надав доказів надходження відповідачу пропозицій про його припинення за 5 днів до закінчення строку дії договору; по-третє, позивач не надав суду письмової згоди сторін на розірвання договору або рішення суду про його розірвання.

Суд першої інстанції вважав договір №94-08А про надання послуг від 10.10.08 р. є діючим по сьогоднішній день, а договором не передбачено будь-якого грошового обов'язку відповідача, зокрема щодо повернення грошових коштів. За діючим договором відповідач має зобов'язання надавати позивачу послуги в строки, що додатково узгоджуються сторонами (п. 5.1.2 договору).

Позивач не надав суду доказів узгодження сторонами строків надання відповідачем послуг та не виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Позивач зазначає, що факт надання послуг і конкретні суми,які сплачуються замовником виконавцю повинен підтверджуватись відповідними актами приймання –передачі наданих послуг, відповіний акт не надавався.

Позивач зазначив, що відповідно до п.п. 4.4. договору за згодою сторін замовник має право провести авансові платежі, на виконання умов договору позивач здійснив предоплату за послгуи,які відповідач зобовязався надати.

Відповідач в судове засідання не зявився, про причини незявлення суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи за поданою апеляційною скаргою.

Судова колегія, повторно розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила, що між сторонами укладений договір №94-08А від 10.10.08 р. про надання послуг, за яким замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) зобов'язується надавати останньому інформаційно-маркетингові послуги, а також послуги про передпродажній підготовці товарів та мерчендайзингу, які замовник приймає на визначених в даному договорі умовах.

Пунктами 2.4., 5.1.3 договору передбачено, що факт надання послуг і конкретні суми, які сплачуються замовником виконавцю за даним договором протягом звітного періоду, підтверджуються відповідними актами приймання-передачі наданих послуг, що підписуються уповноваженими представниками сторін; виконавець зобов’язаний надавати замовнику акт приймання-передачі наданих послуг (далі - Акт). Виходячи з п. 4.6. договору акт приймання-передачі наданих послуг підписується сторонами після надання послуг та надходження грошових коштів на рахунок виконавця, протягом 3 робочих днів з моменту направлення такого акту виконавцем (відповідачем).

Суд першої інстанції не врахував, що акт приймання - передачі є єдиним документом, який підтверджує факт надання послуг, обумовлених договором, не встановив, чи були виконані відповідачем зобов’язання, що передбачені договором та на підставі рахунку вважав, що відповідач виконав свої зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 906 ЦК України, виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного, відповідачем були порушені положення, передбачені ч. ч. 1, 3 ст. 612 ЦК України, відповідно до яких боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 4.2. Договору Замовник (позивач) оплачує послуги Виконавця (відповідача) на підставі та згідно виписаних рахунків.

Згідно п. 4.4. Договору за згодою сторін, Замовник має право провести авансові платежі Виконавцю (здійснити передоплату); остаточний розрахунок повинен бути проведений протягом 5 днів з моменту виставлення рахунку за відповідний період. Грошові кошти в розмірі 6 300,00 грн. (шість тисяч, триста грн., 00 коп.), які позивач перерахував на рахунок Відповідача є передоплатою, що підтверджується наступним.

Пункт 4.5. Договору встановлює, що оплата проводиться замовником в безготівковому порядку шляхом перерахування замовником необхідних сум платіжним дорученням на поточний рахунок виконавця.

На виконання умов договору, позивач здійснив передоплату за послуги, які відповідач зобов'язався надати, на підставі рахунку на оплату № 369 від 21.10.2008 року (далі - Рахунок) (знаходиться в матеріалах справи).

Як вже було зазначено вище, платіж був проведений у відповідності з п. 4.4. договору шляхом перерахування позивачем грошових коштів платіжним дорученням № 1856 на поточний рахунок відповідача, що підтверджується банківською випискою, яка знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову про стягнення попередньої оплати за не надані послуги та рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Склад судових витрат визначено статтею 44 Господарського процесуального кодексу України. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат участь у розгляді справи не приймав, тому витрати на послуги адвоката підлягають платі лише за написання позовної заяви, про що не заперечує представник відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що позивачем не виконано.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам, рішення суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню, керуючись ст.ст. 22, 33, 41, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення господарського суду Харківської області від 12.07.10 року по справі № 05/144-10 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. Стягнути з ТОВ "Збутова мережа п’ятий елемент" (Московський проспект,199 м. Харків-61022, код ЄДРПОУ 33068228) на користь ТОВ "Торговий дім "Манташов" (вул Мельникова, 12, м. Київ-04050, код ЄДРПОУ 33835789, р/р 26005010751221 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) –6300,00 грн. боргу, 102,00 грн. держмита за подання позову, 236,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 51,00 грн. судових витрат держмита за подання апеляційної скарги та 500,00 грн. судових витрат за послуги адвоката. В частині позовних вимог у стягненні 3000,00 грн. витрат за послуги адвоката відмовити.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Такмаков Ю.В.

Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 03.09.2010 року.