Постанова № 11100910, 07.09.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2010 р.Справа № 30/115-10-3103

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Коболєва І.В., довіреність б/н від 01.06.10 р.

від відповідача: Комендатов Г.Г., довіреність № 617/юр 29.07.10 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестбуд” та Управління капітального будівництва Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 30.07.10р., яке підписано 04.08.10р.

по справі 30/115-10-3103

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестбуд”

до Управління капітального будівництва Одеської міської ради

про зобов’язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

14.07.10 р. товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестбуд” (далі за текстом –ТОВ „Інвестбуд”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Управління капітального будівництва Одеської міської ради (далі за текстом –УКБ) про зобов’язання відповідача видати один примірник відповідної податкової накладної з чітким зазначенням переданого товару, без альтернативи його іншого визначення, згідно інвестиційно-підрядного договору , затвердженого 23.12.2003р., додаткової угоди №1 від 06.06.2007р. та акту приймання-передачі машино-місць та вбудованих приміщень торгівлі та обслуговування від 01.07.2010р., при тому привести свій податковий облік у відповідність вимогам п.п.7.2.1 п.7.2,п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями).

В ході розгляду справи 26.07.10 р. позивач надав до суду доповнення до позовної заяви, згідно яких просить суд зобов’язати відповідача привести свій податковий облік інвестиційно-підрядного договору, затвердженого 23.12.2003р., додаткової угоди №1 від 06.06.2007р. у відповідність вимогам п.4.5 ст.4, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та зобов’язати УКБ видати ТОВ “Інвестбуд” один примірник відповідної податкової накладної з чітким зазначенням переданого товару, без альтернативи його іншого визначення, згідно інвестиційно-підрядного договору , затвердженого 23.12.2003р., додаткової угоди №1 від 06.06.2007р. та акту приймання-передачі машино-місць та вбудованих приміщень торгівлі та обслуговування від 01.07.2010р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.10 р. (суддя Рога Н.В.) позов ТОВ „Інвестбуд” задоволено частково, відповідача зобов’язано видати ТОВ „Інвестбуд” один примірник відповідної податкової накладної з чітким зазначенням переданого товару, згідно інвестиційно-підрядного договору, укладеного між УКБ та ТОВ “Інвестбуд” та затвердженого 23.12.2003р., додаткових угод до нього та акту приймання-передачі машино-місць і вбудованих приміщень торгівлі та обслуговування від 01.07.2010р.

До вказаного висновку господарський суд 1 інстанції дійшов з огляду на те, що відповідно із актом приймання-передачі від 01.07.10 р., складеним та підписаним повноважними представниками сторін за інвестиційно-підрядним договором від 23.12.2003р., УКБ передало, а ТОВ “Інвестбуд” прийняло для подальшого оформлення у власність Інвесторам 550 машино-місць, вбудовані приміщення торгівлі та обслуговування загальною площею 3777,2 кв.м та приміщення обслуговування –підвал площею 1018,6 кв.м., чим УКБ здійснило поставку товарів у відповідності із Законом України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), тому, згідно із п.п.7.2.6 п.7.6 ст.7 цього Закону, повинно видати ТОВ „Інвестбуд” відповідну податкову накладну, яку останнє вимагало видати.

В частині позовних вимог ТОВ „Інвестбуд” про зобов’язання УКБ привести свій податковий облік інвестиційно-підрядного договору, затвердженого 23.12.2003р., додаткової угоди №1 від 06.06.2007р. у відповідність вимогам п.4.5 ст.4, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) місцевий господарський суд провадження у справі припинив на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України з посиланням на те, що між сторонами відсутній предмет спору щодо ведення податкового обліку.

Згідно із ст.49 ГПК України, місцевий господарський суд стягнув з відповідача на користь ТОВ „Інвестбуд” 42 грн.50 коп. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 23.06.10 р., ТОВ „Інвестбуд” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду в частині припинення провадження у справі щодо позовних вимог про зобов’язання УКБ привести свій податковий облік інвестиційно-підрядного договору, затвердженого 23.12.2003р., додаткової угоди №1 від 06.06.2007р. у відповідність вимогам п.4.5 ст.4, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та задовольнити позов у повному обсязі.

На думку ТОВ „Інвестбуд” господарський суд 1 інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності предмету спору з вищенаведених позовних вимог, оскільки не приведення відповідачем свого податкового обліку у відповідність із вимогами п.4.5 ст.4, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” порушує права ТОВ „Інвестбуд” на отримання відповідної податкової накладної у зв’язку із поставкою відповідачем товарів, яка відбулася при передачі 550 машино-місць, вбудованих приміщень торгівлі та обслуговування загальною площею 3777,2 кв.м та приміщення обслуговування –підвал площею 1018,6 кв.м.

За таких обставин, ТОВ „Інвестбуд” вважає, що воно, у відповідності із ст.1 ГПК України, мало право на звернення до господарського суду і останній повинен був розглянути по суті вищенаведені позовні вимоги.

З апеляційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 30.07.10 р. звернулося також і УКБ, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду та прийняти нове, відмовивши у позові ТОВ „Інвестбуд” в повному обсязі, оскільки воно прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права та при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги УКБ посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов безпідставного висновку про те, що УКБ здійснило поставку товарів позивачу у відповідності із п. п.7.2.6 п.7.6 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки, згідно із інвестиційно-підрядним договором та актом приймання-передачі від 01.07.2010р., УКБ передало ТОВ „Інвестбуд” 550 машино- місць, вбудовані приміщення торгівлі та обслуговування загальною площею 3777,2 кв.м та приміщення обслуговування –підвал площею 1018,6 кв.м. не у власність, а для подальшого оформлення у власність Інвесторам, тому відповідно із ч.2 п.1.4 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) ця операція не належить до поставки, а відповідно із цим та вимогами п.п.7.2.6 п.7.6 ст.7 цього Закону УКБ не повинно було видавати ТОВ „Інвестбуд” податкову накладну, яку останнє вимагало видати.

На думку скаржника (УКБ), судом 1 інстанції при вирішенні даного спору застосовані приписи п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що регулюють правила виникнення податкового кредиту та податкового зобов’язання у разі поставки товару/послуги із переданням до покупця права власності на такий товар/послугу, у той час як, виходячи із змісту інвестиційно-підрядного договору та акту приймання-передачі, слід застосовувати приписи вказаного Закону, що регулюють правила виникнення податкового кредиту та податкового зобов’язання у випадку поставки товару без передання права власності на такий товар.

У відзиві на апеляційну скаргу УКБ - ТОВ „Інвестбуд” просило залишити її без задоволення, рішення господарського суду 1 інстанції скасувати в частині припинення провадження у справі щодо зобов’язання УКБ привести свій податковий облік інвестиційно-підрядного договору, затвердженого 23.12.2003р., додаткової угоди №1 від 06.06.2007р. у відповідність вимогам п.4.5 ст.4, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), решту рішення залишити без змін.

УКБ відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Інвестбуд” не надало, оскільки свої доводи щодо оскарженого рішення в цілому навів в своєї апеляційній скарзі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між УКБ (Сторона-1, що виконує функції Замовника) та ТОВ “Інвестбуд” (Сторона-2, що виконує функції Генерального підрядника та Інвестора) був укладений інвестиційно–підрядний договір, узгоджений заступником міського голови 23.12.2003р., предметом якого є співпраця сторін по будівництву та інвестуванню Паркінга №56 в мкр. Ш-4-1 ж/р Котовського з інженерними мережами в м. Одесі.

Відповідно до п.5.1.16. Договору з урахуванням Додаткової угоди №1 від 06.06.2007р., по закінченню будівництва та вводі в експлуатацію об’єкта, на підставі інформації, що надається Стороною-2 відповідно до п.5.2.5. Договору, Сторона -1 зобов’язалася передати Стороні-2 акт приймання-передачі на машино-місця і вбудовані приміщення торгівлі та обслуговування для подальшого оформлення їх Інвесторам, за умови виконання Стороною-2 п.14.2 цього Договору.

Згідно із пунктами 5.2.1, 5.2.2 Договору ТОВ „Інвестбуд” здійснює фінансування будівництва об’єкта шляхом залучення інвестицій фізичних і юридичних осіб, забезпечує залучення інвестицій в обсязі 100% від вартості будівництва об’єкта і спрямовує їх на виконання будівельно-монтажних робіт і фінансування витрат УКБ, згідно із розділом 5.1 Договору, але не пізніше закінчення строку будівництва об’єкту.

Вказані пункти договору свідчать про те, що будівництво за Договором здійснюється за рахунок коштів Інвесторів, які надходять на рахунок ТОВ „Інвестбуд” і якими розпоряджується останній. За умовами договору кошти Інвесторів не надходять на рахунок УКБ і останнє ними не може розпоряджуватися.

На виконання умов п.5.1.16 Договору, 01 липня 2010р. був складений та підписаний повноважними представниками Сторін за Договором Акт приймання-передачі машино-місць і вбудованих приміщень торгівлі та обслуговування, згідно якого УКБ передало, а ТОВ “Інвестбуд” прийняло для подальшого оформлення у власність Інвесторам 550 машино-місць, вбудовані приміщення торгівлі та обслуговування загальною площею 3777,2 кв.м та приміщення обслуговування –підвал площею 1018,6 кв.м.

За висновком місцевого господарського суду, УКБ, передавши ТОВ „Інвестбуд” майно за вищевказаним актом, здійснило поставку товарів у відповідності із Законом України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168\97-ВР (із змінами та доповненнями), тому, згідно із п.п.7.2.6 п.7.6 ст.7 цього Закону, УКБ повинно було видати ТОВ „Інвестбуд” відповідну податкову накладну, яку останнє вимагало видати.

З такими висновками господарського суду 1 інстанції судова колегія не погоджується з наступних підстав.

Згідно із п.1.4 ст.1 Законом України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), поставка товарів, це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Із змісту інвестиційно-підрядного договору, акту приймання-передачі від 01.07.10 р., а також вищенаведеної норми Закону випливає, що операція з передачі майна, яка здійснена УКБ за інвестиційно-підрядним договором та актом приймання-передачі від 01.07.10 р. не належить до поставки, оскільки не передбачає передачу права власності ТОВ „Інвестбуд”, так як останнє отримало майно для подальшого оформлення у власність інвесторам.

В той же час, згідно із п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Законом України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Таким чином, із змісту п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Законом України „Про податок на додану вартість” випливає, що на підставі цієї норми Закону може бути видана податкова накладна лише на поставку товарів/послуг на вимогу їх отримувача.

Як зазначалося вище, операція, що здійснена УКБ на підставі інвестиційно-підрядного договору та акту приймання-передачі від 01.07.10 р., не належить до поставки, а тому місцевий господарський суд помилково, всупереч вимогам п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Законом України „Про податок на додану вартість”, зобов’язав УКБ видати ТОВ „Інвестбуд” один примірник відповідної податкової накладної з чітким зазначенням переданого товару, згідно інвестиційно-підрядного договору, укладеного між УКБ та ТОВ “Інвестбуд” та затвердженого 23.12.2003р., додаткових угод до нього та акту приймання-передачі машино-місць і вбудованих приміщень торгівлі та обслуговування від 01.07.2010р. і задовольнив позов ТОВ „Інвестбуд” в ций частині.

Щодо позовних вимог ТОВ „Інвестбуд” про зобов’язання УКБ привести свій податковий облік інвестиційно-підрядного договору, затвердженого 23.12.2003р., додаткової угоди №1 від 06.06.2007р. у відповідність вимогам п.4.5 ст.4, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) судова колегія вважає, що місцевий господарський суд помилково припинив провадження у справі в цій частині за відсутністю предмету спору (п.1-1 ст.80 ГПК України), оскільки у даному випадку предмет спору є, про що свідчить сама апеляційна скарга ТОВ „Інвестбуд”, але ж права останнього не порушені, так як чинним законодавством, а саме ст.2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” функції з контролю за веденням податкового обліку та додержанням податкового законодавства покладено на органи державної податкової служби, а тому у задоволенні вказаних позовних вимог ТОВ „Інвестбуд” слід відмовити.

За таких обставин, апеляційна скарга УКБ підлягає задоволенню в повному обсязі, рішення господарського суду Одеської області від 30.07.10 р. –скасуванню, позов ТОВ „Інвестбуд” –залишенню без задоволення.

Апеляційна скарга ТОВ „Інвестбуд” підлягає частковому задоволенню, оскільки рішення господарського суду в частині припинення провадження у справі скасовано з інших підстав, які наведені вище.

Згідно із ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на ТОВ „Інвестбуд”, оскільки спір по суті вирішено не на його користь.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Одеської міської ради задовольнити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестбуд” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 30.07.10 р. скасувати, у позові відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестбуд” (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 32, код ЄДРПОУ 32086768, р/р 26002226021 в ОФ ВАТ „Морський транспортний банк”, МФО 328168) на користь Управління капітального будівництва Одеської міської ради (65091, м. Одеса, вул.. Комітетська, 10а, п/р 26008001956002 у ВАТ КБ „Надра”, МФО 328975, код ЄДРПОУ 04056902) витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги у сумі 42 грн. 50 коп.

Видачу наказу доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  М.С. Петров

Суддя                                                                      Г.П. Разюк

Суддя                                                                      С.І. Колоколов

Повний текст постанови складено 08.09.10 р.