Рішення № 11100851, 12.08.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

12 серпня 2010 року справа № 5020-11/154 За позовом:           Приватного підприємства „Арсев”

          (99038, м.Севастополь, пр.Жовтневої Революції, 22, корп. 3, кв.63)

до:           Приватного підприємства „Сільськогосподарське науково-виробниче підприємство „Футурум”

(99716, м.Севастополь, с.Тернівка, вул.Леніна, 3)

про           стягнення 12536,46 грн.

          Суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

позивача - Святковський О.П., наказ № 3 від 19.05.1999, ПП "Арсев";

відповідача - не з’явився, ПП "СНВП "Футурум".

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство „Арсев” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства „Сільськогосподарське науково-виробниче підприємство „Футурум” (далі - відповідач) про стягнення 12536,46 грн., з яких: основна заборгованість –10777,20 грн., пеня –1107,15 грн., збитки від інфляції –457,23 грн., 3% річних –194,88 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду № 13 від 06.07.2009.

Ухвалою суду від 20.07.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/154.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 33).

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.07.2009 між приватним підприємством „Арсев” (Підрядник) та приватним підприємством „Сільськогосподарське науково-виробниче підприємство „Футурум” (Замовник) укладений договір підряду № 13 (далі - Договір) (а.с. 20).

Відповідно до пункту 1.1 Договору його предметом є виконання робіт з усунення зауважень по електропостачанню за приписом Енергонагляду у приміщеннях за адресою: 99001, м.Севастополь, с.Тернівка. Обсяг робіт визначається завданням Замовника.

Згідно з пунктом 1.2 Договору підрядник зобов’язується виконати вищезазначені роботи, а замовник прийняти їх та оплатити.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що ціна договору є динамічною, визначається відповідною кошторисною документацією, яка надається Підрядником та затверджується Замовником та складає 23656,80 грн.

Згідно з пунктом 2.2 Договору строк виконання робіт –5 робочих днів.

Відповідно до пункту 6.1 Договору він вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2009, або до виконання сторонами своїх зобов’язань відповідно до умов даного договору.

Позивачем зобов’язання за Договором виконані належним чином, про що свідчать акти здачі-приймання виконаних робіт №1 від 31.10.2009 та №2 від 30.11.2009 (а.с.21-24), які підписані представником відповідача.

Проте, за твердженням позивача, зобов’язання з оплати наданих послуг відповідачем виконані частково, у зв’язку з чим станом на момент подання позову у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 10777,20 грн.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 3.5 Договору повний розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі акту форми КБ-2, підписаного сторонами, та відповідного рахунку, у строк не пізніше п’яти робочих днів з моменту підписання акту.

Судом встановлено, що акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в підписані уповноваженими представниками сторін відповідно 31.10.2009 та 30.11.2009.

Таким чином, строк оплати за вказаними актами закінчився 07.12.2009.

Докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 10777,20 грн. відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 194,88 грн. за період з 07.12.2009 по 14.07.2010 та збитки від інфляції у розмірі 457,23 грн. за період з грудня 2009 по червень 2010 року.

Перевіривши розрахунок збитків від інфляції, здійснений позивачем, суд дійшов висновку, що вказані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим позовні вимоги у цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що при порушення строку оплати за виконані роботи (пункт 3.5) замовник сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок також здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 75, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Сільськогосподарське науково-виробниче підприємство „Футурум” (99716, м.Севастополь, с.Тернівка, вул.Леніна, 3, код ЄДРПОУ 13793798, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Приватного підприємства „Арсев” (99038, м.Севастополь, пр.Жовтневої Революції, 22, корп. 3, кв.63, код ЄДРПОУ 30431260, відомості про рахунки в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 10777,20 грн., пеню у розмірі 1107,15 грн., збитки від інфляції у розмірі 457,23 грн., 3% річних у розмірі 194,88 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 125,36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

та підписано 12.08.2010.