Рішення № 11100840, 05.08.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

05 серпня 2010 року справа № 5020-11/151 За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю „Стартек-Юг”

          (95000, м.Сімферополь, вул.Крилова, 160)

до:           Приватного підприємства „РСУ-107”

          (99040, м.Севастополь, пр.Ген.Острякова, 136)

про           стягнення 335981,27 грн.

Суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

позивача - Тесля А.В., довіреність б/н від 29.06.2010, ТОВ "Стартек-Юг";

відповідача - не з’явився, ПП "РСУ-107".

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Стартек-Юг” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства „РСУ-107” (далі - відповідач) про стягнення 338833,62 грн., з яких: 200198,94 грн. –основна заборгованість, 16198,70 грн. –пеня, 2370,54 грн. –3% річних, 3511,26 грн. –збитки від інфляції, 100099,47 грн. –штраф, 16454,71 грн. –50% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого за договором №1/2010 від 04.01.2010 товару.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 15.07.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/151.

У судовому засіданні 05.08.2010 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просив стягнути з відповідача: основну заборгованість у розмірі 200198,94 грн., пеню у розмірі 15727,00 грн., збитки від інфляції у розмірі 3501,15 грн., штраф у розмірі 100099,47 грн., 50% річних у розмірі 16454,71 грн. Вказана заява прийнята судом.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засіданні повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 103).

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю „Стартек-Юг” (Постачальник) та приватним підприємством „РСУ-107” (Покупець) було укладено договір № 1/2010 (далі –Договір) (а.с. 17-20).

Відповідно до розділу 1 Договору постачальник зобов’язується у встановлений цим договором строк передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором поставки.

Ціна товару, яка узгоджується сторонами у специфікаціях, рахунках та видаткових накладних до цього договору, є звичайною (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 14.1 Договору він вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2010, а в частині виконання зобов’язань –до повного виконання зобов’язань по ньому обома сторонами.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 230785,93 грн., що підтверджується копіями накладних, які долучені до матеріалів справи.

Вказані накладні скріплені печаткою відповідача та підписані представниками відповідача за довіреностями, копії яких також долучені до матеріалів справи.

За твердженням позивача, зобов’язання з постачання товару виконувались ним належним чином та своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв’язку з чим заборгованість останнього перед позивачем станом на момент вирішення спору склала 200198,94 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 3.1 Договору покупець повинен розраховуватися у повному обсязі (100%) не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання кожної конкретної партії товару від постачальника.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за товар, отриманий останнім у період з 25.01.2010 по 22.03.2010, у розмірі 200198,94 грн.

Станом на момент вирішення спору докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 200198,94 грн. відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 9.5 Договору у разі прострочення оплати товару покупець, на письмову вимогу постачальника зобов’язаний сплатити останньому проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 50% річних.

Таким чином, сторонами у Договорі встановлений інший розмір відсотків річних, ніж передбачений статтею 625 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 50% річних у розмірі 16454,71 грн. за період 60 календарних днів з дати прострочення оплати по кожній накладній відповідно, а також збитки від інфляції за період з лютого по березень 2010 року у розмірі 3501,15 грн.

Перевіривши розрахунки збитків від інфляції та 50% річних, суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 9.3 Договору за несвоєчасну оплату отриманого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми несплаченого своєчасно товару за кожний день прострочення.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 15727,00 грн. за кожною накладною окремо, за період з 09.02.2010 по 08.07.2010.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, пунктом 9.4 Договору встановлено, що за ухилення від сплати товару, а також у випадку прострочення оплати товару більш ніж на 30 календарних днів від строку, зазначеного у пункті 3.1 Договору покупець на користь постачальника повинен сплатити двадцять відсотків від вартості неоплаченої своєчасно партії, а за прострочення оплати більш ніж на 60 календарних днів з моменту отримання - покупець сплачує постачальнику п’ятдесят відсотків від суми всього отриманого, але неоплаченого товару.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача штрафі у розмірі 100099,47 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач дійсно допустив порушення зобов’язань за Договором у частині своєчасної оплати отриманого товару, при цьому прострочення оплати вказаного товару тривало більш ніж 60 календарних днів.

У зв’язку з викладеним, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 100099,47 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „РСУ-107” (99040, м.Севастополь, пр.Ген.Острякова, 136, код ЄДРПОУ 23011874, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стартек-Юг”(95000, м.Сімферополь, вул.Крилова, 160, код ЄДРПОУ 34309038, відомості про рахунки в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 200198,94 грн., пеню у розмірі 15727,00 грн., збитки від інфляції у розмірі 3501,15 грн., штраф у розмірі 100099,47 грн., 50% річних у розмірі 16454,71 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 3359,81 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                   В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84,85 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 10.08.2010