Рішення № 11100841, 04.08.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

04 серпня 2010 року справа № 5020-10/190 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Юріної О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом

Прокурора Гагарінського району міста Севастополя

(вул. Корчагіна, 16, м. Севастополь, 99014)

в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради

(99001, м.Севастополь, вул.Павліченко, 2)

до Публічного акціонерного товариства „Фармація”

(99011, м.Севастополь, вул.М.Музики,52а)

про стягнення 6162,95 грн., у тому числі: 5739,98 грн. –основний борг, 224,18 грн. –пеня, 32,81 грн. –3% річних, 165,98 грн. –інфляційних втрат

за участю представників:

позивача –Чернової Т.М., довіреність №2211 від 22.06.2010;

відповідача –Афєндульєвої Т.М., довіреність № 407 від 07.07.2010.

прокурора –не з`явився;

06.07.2010 Прокурор Гагарінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (далі –Позивач) звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства „Фармація” (далі- Відповідач) про стягнення 6162,95 грн., у тому числі: 5739,98 грн. –основний борг, 224,18 грн. –пеня, 32,81 грн. –3% річних, 165,98 грн. –інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем обов’язку щодо виконання умов договору купівлі-продажу теплової енергії (при наявності вузла обліку) №64/У/9 від 08.02.2006.

В судовому засіданні 04.08.2010 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Відповідача надав відзив, відповідно до якого позовні вимоги визнав у сумі 6067,38, в тому числі: 5739,98 грн. –основний борг, 224,18 грн. –пеня, 32,81 грн. - 3% річних, 70,41 грн.–інфляційні втрати, про що надав відповідну заяву з розрахунком суми позову та суми інфляційних втрат, просить надати розстрочку виконання рішення на період з серпня 2010 року по жовтень 2010 року у зв`язку зі складним матеріальним становищем Публічного акціонерного товариства „Фармація”.

Представник Позивача заперечує проти задоволення заяви Відповідача про надання розстрочки виконання рішення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2006 між Позивачем та Відповідачем укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №64/У/9 (далі –Договір), згідно якого Комунальне підприємство “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (далі-Продавець) зобов`язується передати теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної відповідальності своєчасно та відповідної якості, а покупець - прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими органами місцевого самоврядування тарифами. Облік теплової енергії проводиться вузлом обліку. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Плата за теплову енергію при наявності вузла обліку теплової енергії та гарячої води проводиться за показаннями у відповідності з п.п. 10-13 „Правил надання послуг по централізованому опаленню холодною та гарячою водою і водовідведенню” на підставі двостороннього акту за показниками лічильника. Покупець щомісячно до 15 числа розрахункового періоду може проводити авансові платежі по всіх видах теплопостачання, передбачених даним договором, на підставі виставленого Продавцем рахунку у сумі не менше 50% від суми нарахування за спожиту теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком за фактичну відпущену теплову енергію.

Остаточний розрахунок за теплову енергію проводиться в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з тарифами, що діяли на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається отриманим, якщо Продавець не заявить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць. За несвоєчасне внесення плати з покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Покупець зобов`язаний сплачувати за спожиту теплову енергію в установлені договором строки.

Всупереч умовам Договору, Покупець в період з січня 2010 року по квітень 2010 року, належним чином не проводив розрахунок за отриману теплову енергію відповідно до рахунків-фактур №64/У/9 від 28.01.10, № 64/У/9 від 25.03.10, №64/У/9 від 09.04.10 внаслідок чого перед Продавцем утворилася заборгованість по Договору в сумі 5739,98 грн. За порушення строків оплати, Покупцю відповідно до умов Договору нараховані інфляційні втрати за період з лютого 2010 року по квітень 2010 року в сумі 165,98 грн, пеня за період з 16.02.2010 по 07.06.2010 у сумі 224,18 грн., 3% річних за період з 16.02.2010 по 07.06.2010 в сумі 32,81 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

                    Пунктом 6.1 Договору передбачено, що Покупець несе відповідальність у відповідності до Договору за несвоєчасне внесення платежів за теплову енергію –шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, що діяла у період, за який виплачується пеня від суми простроченого платежу.

Суд, перевіривши розрахунок пені, складений Позивачем /а.с.18/, встановив, що вимоги щодо стягнення пені за період з 16.02.2010 по 07.06.2010 заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню в розмірі 224,18 грн.

          Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок Позивача інфляційних втрат /а.с.19/ визнаний судом невірним, зокрема, не відповідає правилам, наведеним у рекомендаційному листі Верхового Суду України №62-97р від 03.04.1997.

                    Згідно з вказаними нормами, інфляційні втрати за період з лютого 2010 року по квітень 2010 року, які підлягають стягненню з Відповідача, складають 58,53 грн.:

Лютий 2010 року: (2514,80 грн. х (101,9% /100)) –2514,80 грн. = 47,78 грн.

Березень 2010 року: (2514,80 грн. х (100,9% /100)) –2514,80 грн. = 22,63 грн.

Квітень 2010 року: (3958,77 грн. х (99,7 % /100)) –3958,77 грн. = -11,88 грн.

Отже, заявлені Позивачем позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в розмірі 58,53 грн.

Розрахунок Позивача 3% річних за період з 16.02.2010 по 07.06.2010 /а.с.19/ визнаний судом правильним та 3% річних підлягають стягненню в розмірі 32,81 грн.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення пені за період з 16.02.2010 по 07.06.2010 в розмірі 224,18 грн., інфляційних втрат за період з лютого 2010 року по квітень 2010 року в розмірі 58,53 грн. та 3 % річних за період з 16.02.2010 по 07.06.2010 в розмірі 32,81 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач надав заяву від 04.08.2010, просить при винесенні рішення надати розстрочку виконання рішення на період з серпня 2010 року по жовтень 2010 року, обґрунтовуючи її складним матеріальним становищем Публічного акціонерного товариства „Фармація”.

Пунктом 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Позивач проти надання розстрочки виконання рішення у справі заперечує.

Відповідно до пункту 2 Роз’яснень Президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.96 №02-5/333 (з подальшими змінами та доповненнями) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, надання розстрочки можливо у виключних випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим: відсутність у нього майна, яке за рішенням суду повинно бути передано стягувачу, стихійне лихо, та інші надзвичайні події.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неможливість задоволення заяви Відповідача про розстрочку виконання рішення по справі.

Відповідно до вимог частини третьої статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Згідно з підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993 із заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” зі змінами і доповненнями, внесенимипостановами Кабінету Міністрів Українивід 15 листопада 2006 року №1596,від 13 квітня 2007 року №627, від 14 квітня 2009 року №361, від 24 червня 2009 року №658, від 5 серпня 2009 року №825 встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах, що дорівнює 236,00 грн.

Таким чином, державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231,89 грн. покладаються на Відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Фармація” (99011, місто Севастополь, вул.М.Музики,52А, ідентифікаційний код 16515077, р/р 2600200015733 в СФ ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 384986, або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (вул. Павліченко,2, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358357, р/р 2603700017270, СФ ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 384986) заборгованість в розмірі 6055,50 грн (шість тисяч п`ятьдесят п`ять грн. 50 коп.), з яких: сума основного боргу –5739,98 грн., інфляційні втрати - 58,53 грн., 3% річних –32,81 грн., пеня - 224,18 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Фармація” (99011, місто Севастополь, вул.М.Музики,52А, ідентифікаційний код 16515077, р/р 2600200015733 в СФ ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 384986, або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.).

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Фармація” (99011, місто Севастополь, вул.М.Музики,52А, ідентифікаційний код 16515077, р/р 2600200015733 в СФ ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 384986, або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 231 грн. 89 коп. (двісті тридцять одна грн. 89 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя           О.М. Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 09.08.2010.