Рішення № 11100835, 03.08.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

03 серпня 2010 року справа № 5020-10/043 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Дікергофф /Україна/”

(вул. Червонопрапорна, 26, м. Київ, 03083)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство „Технології майбутнього”

(вул. Шабаліна, 6, м. Севастополь, 99029)

(вул. Хрустальова, 53-99, м. Севастополь, 99029)

про стягнення 161742,10 грн.,

Представники сторін:

позивача –Пляса С.А., довіренність б/н від 02.09.2009;

відповідача –не з’явився.

06.10.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Дікергофф /Україна/” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство „Технології майбутнього” (далі –Відповідач) про стягнення 161 742,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем обов’язку щодо внесення плати за поставлену продукцію відповідно до умов договору №75-СФ від 12.09.2008.

В судовому засіданні 03.08.2010 представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 03.08.2010 явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією та своєчасно (повернення поштового відправлення вх. №19805 від 30.07.2010 /а.с.124-127/, повернення поштового відправлення вх. №19804 від 30.07.2010 /а.с.128-131/).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахування вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника Відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          12.09.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство „Технології майбутнього” (Покупець) укладений договір №75-СФ (далі –Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов’язується поставити Одержувачу бетон товарний в кількості та на умовах, зазначених в цьому договорі, а Одержувач зобов’язується прийняти Бетон і оплатити його вартість на умовах цього Договору (пункт 1.1 Договору) /а.с.10-14/.

Бетон за цим Договором постачається автотранспортом (пункт 1.3 Договору).

Договором передбачені такі умови поставки бетону: бетон постачається Постачальником на адресу, що зазначається покупцем в письмових замовленнях, відповідно до умов статті 4 цього Договору. Умови поставки –СРТ (місце призначення в межах міста Севастополь. + 90 км.) –INKOTERMS 2000; бетон вважається поставленим Покупцю з моменту його отримання Покупцем в пункті призначення, який вказано в письмовій заявці; Доставка бетону здійснюється Постачальником тільки у межах м. Севастополя та Республіки Крим (+ 90 км.); Одержувачем бетону за цим Договором може бути третя особа, в такому випадку, відповідна інформація повинна бути включена Покупцем до письмових замовлень на поставку бетону; в будь-якому випадку, стороною (покупцем) бетону за цим Договором вважається Покупець (пункти 3.1-3.4 Договору).

Ціна бетону, який постачається Постачальником у власність Покупця відповідно до умов цього Договору, визначена Сторонами в Додатку № 2 та Додатку №3 /а.с.16,17/ до цього Договору, які складають його невід’ємну частину. Покупець повинен сплатити вартість кожної партії бетону 100 % передплатою, на підставі рахунку, наданого Продавцем згідно з замовленням Покупця або згідно з цим Договором. В ціну бетону, зазначену в Додатку №2 може бути не включено вартість його транспортування до місця призначення. Вартість транспортування бетону визначається сторонами залежно від об’єкта Покупця. Ціна транспортування Бетону визначена Сторонами в Додатку №4 до цього договору, який є його невід’ємною частиною /а.с.18/. Вартість транспортування бетону зазначається в рахунку на оплату бетону окремим рядком та сплачується Покупцем одночасно з оплатою вартості бетону, в той же строк, як це встановлено в п. 5.2 цього Договору (пункти 5.1-5.4 Договору).

Набрання Договором сили визначено сторонами з моменту його підписання, дія –до 31.12.2008. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна з Сторін не заявить про свій намір не продовжувати його дію, строк дії цього договору вважається продовженим на наступний календарний рік (пункти 8.1. 8.2 Договору). Після настання цього терміну Одержувач втрачає право вимагати від Постачальника поставки Бетону на умовах, передбачених в цьому договорі (за виключенням тих партій Бетону, замовлення на які було надіслано Постачальнику в межах строку дії цього Договору). Проте, настання зазначеного терміну ні в якому разі не звільняє Одержувача від обов’язку оплати раніше отриманого Бетону та штрафних санкцій (якщо такі будуть)(пункт 8.3 Договору).

Судом встановлено, що Договір чинний та недійсним не визнаний.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство „Технології майбутнього” отримано бетон, роботи з його розвантаження та транспортні послуги по бетону від Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/» на загальну суму 161742,10 грн., що підтверджується відповідними накладними /а.с.22-28/, які підписані представниками обох сторін без зауважень і скріплені печаткою підприємств, та довіреністю на одержання матеріальних цінностей /а.с.29/.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999 № 17, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 за № 264/3557, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Таким чином, вищевказані накладні можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази виконання Позивачем свого зобов’язання щодо поставки товару.

11.09.2009 Позивачем на адресу Відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією з оголошеною цінністю направлена вимога від 11.09.2009 за вих. № 212 про оплату заборгованості за поставлений товар /а.с.19-21/.

Зобов’язання з поставки бетону Позивач виконав у повному обсязі, але, як встановлено судом, Відповідач умови пункту 5.2 Договору належним чином не виконав - за одержаний товар та роботи не розрахувався.

Таким чином, заборгованість Відповідача за Договором склала 161742,10 грн. Доказів сплати заборгованості за Договором частково чи у повному обсязі Відповідач суду не надав, тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України та положення глави 54 Цивільного кодексу України.

                    Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

                    До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

                    Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

                    Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 161742,10 грн. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство „Технології майбутнього” (вул. Хрустальова, 53-99, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 31600504, р/р №26002945243231 в СФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324195 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/»(вул. Червонопрапорна, 26, м. Київ, 03083, ідентифікаційний код 31029255, р/р 26000000412000 в АТ «Каліон Банк Україна», м. Київ, МФО 300379) суму основної заборгованості в розмірі 161742,10 грн. (сто шістдесят одна тисяча сімсот сорок дві грн. 10 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 1617,42 грн. (одна тисяча шістсот сімнадцять грн. 42 грн.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 06.08.2010.