Рішення № 11100834, 04.08.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

04 серпня 2010 року справа № 5020-11/218 За позовом:          Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м.Севастополь, вул.Луначарського, 5)

до:                    Закритого акціонерного товариства „Торгівельний комплекс „Магазин № 48”

(99011, м.Севастополь, вул.В.Морська, 52)

про          усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном

суддя В.Є. Дмитрієв

За участю представників:

позивача - Ігнатенко В.В., довіреність б/н від 11.01.2010, Фонд комунального майна СМР;

відповідача - Спічак В.Г., наказ № 18 від 30.12.2005, ЗАТ „Торгівельний комплекс „Магазин № 48”.

СУТЬ СПОРУ:

          Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Закритого акціонерного товариства „Торгівельний комплекс „Магазин № 48” (далі - відповідач) про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем належним чином не виконуються договірні зобов’язання щодо повернення орендованого майна після закінчення строку дії договору оренди № 40-01 від 01.01.2001, на підставі чого згідно з пунктом 1 статті 785 Цивільного кодексу України позивач просить зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні спірним майном.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10.10.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/218.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

01.01.2001 між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (орендодавець) та закритим акціонерним товариством „Торгівельний комплекс Магазин №48” (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 40-01 (далі - Договір) (а.с. 8-9).

Відповідно до пункту 1.1 Договору з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно –вбудовані приміщення загальною площею 118,27 кв.м., розташовані на першому поверсі, за адресою: м.Севастополь, вул.В.Морська, 35, які перебувають на балансі РЕП № 3. Вартість зазначених приміщень станом на момент укладення Договору складала 54912,00 грн.

Відповідно до пункту 2.5 Договору повернення орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення Договору. Приймання-передача об’єкту оренди після закінчення дії Договору здійснюється комісією, яка складається з представників орендодавця та орендаря. Передання майна та його приймання засвідчується актом приймання-передачі, який підписується представниками сторін.

Згідно з пунктом 7.1 Договору строк його дії закінчився 15.12.2005.

15.12.2005 листом № 2899 Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації повідомило відповідача про припинення договірних відносин та необхідність повернути об’єкт оренди (а.с.11).

Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації припинено на підставі Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 312р „Про ліквідацію управління з питань майна комунальної власності”, його повноваження з управління комунальним майном передані Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, який є його належним правонаступником.

Проте, відповідачем вказані вимоги у строк, передбачений чинним законодавством та Договором не виконані, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 2.5 Договору повернення орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення Договору. Приймання-передача об’єкту оренди після закінчення дії Договору здійснюється комісією, яка складається з представників орендодавця та орендаря. Передання майна та його приймання засвідчується актом приймання-передачі, який підписується представниками сторін.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до пункту 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 08.04.2010 по справі 5020-9/459 за позовом Закритого акціонерного товариства „Торгівельний комплекс „Магазин № 48” до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про зобов’язання укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.06.2010 рішення господарського суду міста Севастополя від 08.04.2010 по справі 5020-9/459 залишено без змін.

Крім того, рішенням господарського суду міста Севастополя від 16.07.2009 по справі № 5020-2/097-9/036 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Закритого акціонерного товариства „Торгівельний комплекс „Магазин № 48” про стягнення неустойки у розмірі 1477,30 грн., встановлено, що сторони не досягли згоди щодо продовження строку дії Договору. Доводи відповідача про продовження строку дії договору на один рік не підтверджуються матеріалами справи та належними доказами. За таких обставин, згідно з пунктом 7.1 Договору строк дії договору закінчився 15.12.2005.

Згідно зі статтею 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Таким чином, судом встановлено, що станом на момент ухвалення рішення по справі відповідач не має правових підстав займати спірне приміщення, оскільки строк дії договору оренди № 40-01 від 01.01.2001 закінчився 15.12.2005.

Будь-яких інших доказів правомірного користування спірним приміщенням відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради такими, що підлягають задоволенню.

Витрати сторін по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Зобов’язати Закрите акціонерне товариство „Торгівельний комплекс „Магазин № 48” (99011, м.Севастополь, вул.В.Морська, 52, код ЄДРПОУ 10002754, відомості про рахунки в установах банків відсутні) звільнити вбудовані приміщення загальною площею 118,27 кв.м., розташовані на першому поверсі, за адресою: м.Севастополь, вул.В.Морська, 35 та повернути вказані приміщення Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЄДРПОУ 25750044, відомості про рахунки в установах банків відсутні).

3.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Торгівельний комплекс „Магазин № 48” (99011, м.Севастополь, вул.В.Морська, 52, код ЄДРПОУ 10002754, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЄДРПОУ 25750044, відомості про рахунки в установах банків відсутні) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     В.Є.Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 09.08.2010.