Ухвала суду № 11100504, 08.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

08.09.10№ 05-5- 39 / 10703 Суддя , розглянувши

позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Перспектива"

про стягнення 1640,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 18-12/325 від 02.09.2010 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

У частині 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України викладено вимоги щодо змісту позовної заяви, з урахуванням яких позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб).

Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.

Повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.

Фактично у позовній заяві не вказано повного найменування філії позивача (застосоване скорочення "ВАТ").

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затв. Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15) на зворотньому боці пл. доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в п. 5 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 17.03.04 р. № 110. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

Пунктом 5.23 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів." (затверджений Держспоживстандартом України від 07.04.2003 р. № 55, чинний з 01.09.2003 р.) передбачено, що "У разі відсутності посадової особи, підпис якої зазначено в документі, документ підписує особа, яка виконує її обов"язки, або її заступник. У цьому випадку обов’язково зазначають посаду і прізвище особи, яка підписала документ (виправлення вносять рукописним або машинописним способом), наприклад "Виконувач обов’язків", "Заступник". Підписувати документ з прийменником "за" або ставити правобіжну похилу риску перед назвою посади не дозволено."

Аналогічна вищезазначена вимога міститься і в п. 6.13 Інструкції з діловодства в господарських судах України (затверджена наказом ВГСУ від 10.12.2002 р. № 75 із змінами і доповненнями, внесеними наказами ВГСУ від 17.11.2003 р. № 57 та від 25.10.2004 р. № 64).

Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки до позовної заяви додано платіжне доручення № 7183 від 02.07.2010 р., в якому напис про зарахування коштів в доход бюджету скріплений першим та другим підисами, перед зазначенням посад яких проставлено правобіжну похилу риску, що не дозволяється. А тому, вказане платіжне доручення не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до листа Територіального управління державної судової адміністрації в місті Києві № 1021-4/4 від 23.06.2010 р. повідомлено, що станом на 23 червня 2010 року Головним управлінням державного казначейства України в м. Києві були змінені реквізити та коди платежів при сплаті судових витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справ для Господарського суду міста Києва, зокрема, оновлені реквізити є наступними:

- рахунок 31218264700001;

- код ЄДРПОУ 24262621;

- МФО 82019;

- Отримувач ГУ ДКУ у м. Києві;

- код платежу 22050003;

- банк ГУ ДКУ у м. Києві.

В порушення вищезазначеного, позивач фактично платіжним дорученням № 8463 від 03.08.2010 р. здійснив оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., зазначивши при цьому інший реквізит отримувача платежу, а саме: РП УДКУ м. Києва.

А тому платіжне доручення № 8463 від 03.08.2010 р. не приймається судом у якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                           О.В.Гумега