Рішення № 11100479, 01.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/37101.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Савана»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Томбо ЛТД»

про стягнення 1295,99 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача Степаночко І.М.- предст. за довір. №6 від 06.08.2010р.;

Степаночко О.Б.- директор.;

від відповідача не з’явились.

В судовому засіданні 01.09.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Савана»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Томбо ЛТД»про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості, що виникла у зв’язку з порушенням умов Договору на обслуговування кондиціонерів № 4/09 об. від 16.07.2009року в розмірі 1295,99 грн., з яких 1200,00 грн. - сума основного боргу, 21,70 грн. –3% річних, 74,29 грн. інфляційних витрат та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати за обслуговування кондиціонерів, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2010 порушено провадження у справі №35/371, розгляд справи призначено на 09.08.2010.

В судовому засіданні 09.08.2010 представники позивача надали документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/371 від 14.07.2010, підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити позов в повному обсязі, крім того надали заяву про відшкодування відповідачем витрат, понесених позивачем за отримання довідки з ЄДРПОУ на відповідача.

Відповідач в судове засідання 09.08.2010 не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/371 від 14.07.2010 не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/371 від 09.08.2010, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 01.09.2010.

Представники позивача в судовому засіданні 01.09.2010 підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 01.09.2010 не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/371 від 14.07.2010 не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 29.07.2010, а саме: 03151, м. Київ, вул. Смілянська, 7.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судові засідання 09.08.2010 та 01.09.2010 повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Савана»(далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Томбо-ЛТД»(далі-відповідач) було укладено та підписано Договір на обслуговування кондиціонерів №4/09 об. (далі-Договір).

Відповідно п. 1.1. Договору замовник (відповідач) доручив, а виконавець (позивач) зобов’язався виконувати сервісне обслуговування кондиціонерів та припливно-витяжної системи вентиляції.

Сервісне обслуговування обладнання проводиться за адресою: м. Київ, Оболонська набережна, 15, корп. 3 з 01.08.2009р. по 31.12.2009р. включно, що складає 5 (п’ять) місяців (п. 1.4. договору).

Згідно п. 2.1. Договору сума по даному договору складає: 2500,00 грн., крім того ПДВ 20% - 500,00 грн., що в загальному становить 3000,00 грн.

Відповідно п. 2.2. Договору відповідач зобов’язався здійснювати оплату щомісячно, не пізніше 10 числа звітного місяця в сумі 500,00 грн., крім того ПДВ 20% - 100,00 грн., що в загальному становить 600,00 грн.

Згідно п. 2.7. Договору факт виконання робіт засвідчує підписання сторонами акту передачі-прийняття виконаних робіт.

Позивач на виконання умов Договору на обслуговування кондиціонерів № 4/09 об. від 16.07.2009р. виконав на користь відповідача сервісне обслуговування кондиціонерів та припливно-витяжної системи вентиляції, що підтверджується підписаними сторонами Актами приймання-передачі виконаних робіт за період з серпня 2009р. по грудень 2009р. (копії в матеріалах справи).

Зобов‘язання по оплаті виконаних позивачем робіт відповідач не виконав в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 1200,00 грн.

28.04.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензію № 1 погасити заборгованість, що виникла. Проте, відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, що виникли в результаті виконаних робіт згідно Актів приймання-передачі виконаних робіт та ґрунтуються на договорі на обслуговування кондиціонерів №4/09 об. від 16.07.2009р.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав виконані роботи, але зобов‘язання по оплаті виконаних робіт не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1 200,00 грн.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні заборгованість відповідачем погашена не була.

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку сплатити заборгованість, окрім стягнення суми основного боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання щодо сплати за виконані роботи не виконав, суму заборгованості у розмірі 1200,00 грн. не сплатив.

Крім того, у відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, інфляційні нарахування становлять 74,29 грн., 3% річних –21,70 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1200,00 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 74,29 грн. та 3% річних в розмірі 21,70 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та витрати по сплаті реєстраційного збору згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Томбо ЛТД»(03151, м. Київ, вул. Смілянська, 7, код ЄДРПОУ 21506956, п/р 26002021000113 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Савана»(03055, м. Київ, вул. Василевської Ванди, 7, код ЄДРПОУ 30469818, п/р 260050326300 в АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 1200,00 грн. (одна тисяча двісті гривень 00 коп.) –заборгованості за виконані роботи згідно договору на обслуговування кондиціонерів № 4/09 об. від 16.07.2009р.; 74,29 грн. (сімдесят чотири гривні 27 коп.) –інфляційних нарахувань; 21,70 грн. (двадцять одна гривня 70 коп.) - 3% річних; 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) –державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу; 40,80 грн. (сорок гривень 80 коп.) –витрати по сплаті реєстраційного збору.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 06.09.2010