Рішення № 11100484, 06.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/60006.09.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний

банк України»

до1.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрополь-К»

2.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Арка-Інвестмент»

3.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Накфа»

4.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еко-Інвест-Строй»

5.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Над»

За участю Прокуратури м. Києва

Прокуратури Голосіївського району м. Києва

простягнення 95742476,02 грн. та за зустрічним позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрополь-К»

до          Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

про          визнання частково недійсним кредитного договору у частині положень п.п.7.1.1 та п.п.7.1.3 п.7.1 ст.7 кредитного договору

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом) –          Волощук Р.А., гол. юр-т, дов. №010-01/3324 від 19.05.2009;

від відповідача-1 (позивача за зустрічним позовом) –          не з’явився;

від відповідача-2 –                    не з’явився;

від відповідача-3 –                    не з’явився;

від відповідача-4 –                    не з’явився;

від відповідача-5 –                    не з’явився;

від прокуратури –          Баганець Н.В., посв. №235 від 20.12.2006.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2009 року Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»(далі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрополь-К»(далі –відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Арка-Інвестмент» (далі –відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Накфа»(далі –відповідач-3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еко-Інвест-Строй»(далі –відповідач-4), Товариства з обмеженою відповідальністю «Над»(далі –відповідач-5) 95 742 476,02 грн. заборгованості за кредитним договором №141409К2 від 05.02.2009 (далі –Кредитний договір), шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки за:

- договором застави від 06.02.2009 №151409Z13, договором застави від 06.02.2009 №151409Z14, договором застави від 05.02.2009 №151409Z17 (заставодавець –ТОВ «Акрополь-К»);

- іпотечним договором від 05.02.2009 №151409Z10 (іпотекодавець –ТОВ «Арка-Інвестмент»);

- іпотечним договором від 05.02.2009 №151409Z11, іпотечним договором від 31.12.2008 №151408Z116 (іпотекодавець –ТОВ «Накфа»;

- договором застави від 06.02.2009 №151409Z15 (заставодавець ТОВ «Над»та ТОВ «Еко-Інвест-Строй»).

Ухвалою суду від 04.09.2009 було порушено провадження у справі № 34/600, розгляд справи було призначено на 14.10.2009.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвали суду надсилались відповідачам, за адресами вказаними у позовній заяві та зазначеними у Витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позовні вимоги Банку мотивовані тим, що відповідачем-1 порушено терміни сплати відсотків нарахованих з березня 2009 року до 30 червня 2009 року. Станом на 21.07.2009 сума нарахованих та несплачених відсотків складає 6740798,94 грн.

Як встановлено умовами Кредитного договору, якщо виникла заборгованість і триває подія невиконання зобов’язань, позивач повідомляє відповідача-1, що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежів, нараховані згідно з Кредитним договором підлягають достроковому поверненню.

Однак, відповідачем-1 не виконано зобов’язань, передбачених умовами Кредитного договору щодо дострокового повернення сум, нарахованих згідно з Кредитним договором, викладених у повідомленні позивача за №158-04/2047 від 27.03.2009

В забезпечення виконання зобов’язань відповідача-1 між позивачем та відповідачем-1, 2, 3, 4 та 5 були укладені договори застави та іпотечні договори, за умовами яких позивач, у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем-1 Кредитного договору, має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки/застави.

09.12.2009 від позивача за первісним позовом, в порядку ст. 22 ГПК України надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідачів заборгованість за Кредитним договором в сумі 98796593,30 грн., витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного технічного забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки за:

- договором застави від 06.02.2009 №151409Z13, договором застави від 06.02.2009 №151409Z14, договором застави від 05.02.2009 №151409Z17 (заставодавець –ТОВ «Акрополь-К»);

- іпотечним договором від 05.02.2009 №151409Z10 (іпотекодавець –ТОВ «Арка-Інвестмент»);

- іпотечним договором від 05.02.2009 №151409Z11, іпотечним договором від 31.12.2008 №151408Z116 (іпотекодавець –ТОВ «Накфа»;

- договором застави від 06.02.2009 №151409Z15 (заставодавець ТОВ «Над»та ТОВ «Еко-Інвест-Строй»).

Визначити початкову ціну реалізації предмета іпотеки за іпотечними договорами від 05.02.2009 №151409Z11, укладеному з ТОВ «Накфа»- 225392552 грн. за іпотечним договором від 05.02.2009 №151409Z10 укладеному зТОВ «Арка-Інвестмент»складає 394654336 грн.

Визначити початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за договором застави від 06.02.2009 №151409Z13 –500 грн., договором застави від 06.02.2009 №151409Z14 –500 грн. (заставодавець –ТОВ «Акрополь-К») та договором застави від 06.02.2009 №151409Z15 –500 грн. (заставодавець ТОВ «Над та ТОВ «Еко-Інвест-Строй»).

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки та предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення прилюдних торгів.

Отже, позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 98796593,30 грн. за Кредитним договором, яка складається з:

-          87566277,63 грн. –прострочена заборгованість за основним боргом;

-          10193829,15 грн. –прострочені проценти за період з 01.03.2009 до 30.11.2009 (включно);

-          1945, 92 грн. –строкові проценти за період з 01.12.2009 до 08.12.2009 (включно);

-          30000 грн. –прострочена комісія за управління кредитом за період з 01.03.2009 до 31.08.2009;

-          1001583,72 грн. –пеня за прострочення плати процентів;

-          2956,88 грн. –пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

14.04.2010 до загального відділу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрополь-К»надійшла зустрічна позовна заява відповідно до якої відповідач-5 просив суд визнати частково недійсним Кредитний договір в частині положень п.п.7.1.1 та п.п.7.1.3 п.7.1 ст.7 цього договору.

Ухвалою Господарського суду від 14.04.2010 прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом та призначено розгляд справи на 26.04.2010.

26.04.2010 судом оголошено перерву з метою підготовки повного тексту рішення до 17.05.2010.

Зустрічний позов мотивований тим, що положення Кредитного договору, зокрема п.п.7.1.1 та п.п.7.1.3 п.7.1 ст. 7 зазначеного договору порушують вимоги чинного законодавства України, а тому повинні бути визнані недійсним.

На думку позивача за зустрічним позовом, п.п.7.1.1, 7.1.3 п.7.1 Кредитного договору порушують вимоги п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, суперечать ч.1 ст. 13 ЦК України, ч.1 та ч.2 ст. 14 ЦК України та ст. 509 ЦК України, адже положення п.п.7.1.1 та 7.1.3 всупереч вимогам закону передбачають вчинення дій, які є безпідставними, тобто не встановлені Кредитним договором.

При цьому, позивач за зустрічним позовом зазначив, що виконання ТОВ «Акрополь-К»зобов’язань перед АТ «Укрексімбанк», передбачених п.п.7.1.1 та п.7.1.3 Кредитного договору є неможливим, з огляду на їх невідповідність положенням чинного законодавства України, а також фактичною неможливістю їхнього виконання.

Отже, на думку позивача за зустрічним позовом Банк невірно витлумачив положення Кредитного договору, а саме п.п.7.1.1, 7.1.3, як такі, що дозволяють застосовувати умови інших, не пов’язаних з Кредитним договором правочинів до виконання своїх обов’язків за Кредитним договором, що на його думку є неправомірним.

Позивач за первісним позовом подав відзив на зустрічну позову заяву, в якому зокрема зазначив, що Банк вважає, що спірні пункти Кредитного договору відповідають положенням ст.11 та 509 ЦК України, а з огляду на той факт, що згідно з п.п.3.2.3 п.3.2 Кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту сплинув 05.02.2010, що на думку Банку є незрозумілим, яким чином, у зв’язку з наявністю умов Кредитного договору щодо обов’язку дострокового погашення заборгованості порушуються права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Акрополь-К».

Подання ТОВ «Акрополь-к»зустрічної позовної заяви, на думку Банку є спробою затягування розгляду даної справи та уникнення від виконання своїх зобов’язань, в зв’язку з чим Банк просив суд відмовити позивачу за зустрічним позовом у задоволенні його вимог.

06.09.2010 представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог та просив суд звернути стягнення на предмети застави та іпотеки з метою його реалізації на направленням коштів на погашення заборгованості ТОВ «Акрополь-к»за Кредитним договором в сумі 98796593,3 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 25500 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу а сумі 118 грн. Початкова ціна реалізації предмета іпотеки та застави визначена у уточнених позовних вимогах від 09.12.2009.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.02.2009 між позивачем (Банк) та відповідачем-1 (Позичальник) укладено Кредитний договір, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії на умовах цього договору, а Позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі встановлені договором.

Відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 Кредитного договору ліміт кредитної лінії 100000000 грн.

Згідно з п.п.3.2.4 п.3.2 Кредитного договору цілі кредиту: поповнення обігових коштів для покриття тимчасових розривів у грошових потоках за проектом будівництва котеджного містечка з розвиненою інфраструктурою у м. Козин, у тому числі:

-          для частини кредиту в розмірі 82000000 грн. здійснення розрахунків із підрядчиками і контрагентами за договорами, які укладені в рамках Проекту, зокрема за договором підряду №12/05/08 від 12.05.2008, укладеним між Позичальником та ТОВ «МІГ-95»;

-          для частини кредиту в розмірі 18000000 грн. –здійснення поточних витрат, викликаних курсовими переоцінками витрат на здійснення розрахунків із обслуговування зобов’язань Позичальника (комісійні, проценті платежі тощо), за договорами про залучення коштів для фінансування Проекту, які укладені, з ВестЛБ АГ (Лондонська філія).

У відповідності до п.п.3.3.1 п.3.1 Кредитного договору Банк надає Позичальникові кредит на умовах цього договору, а Позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором.

З огляду на той факт, що первісний позивач просить суд стягнути суму заборгованості, що утворилась в зв'язку з невиконанням первісним відповідачем-1 своїх зобов'язань за Кредитним договором, який первісний відповідач-1 в свою чергу просить визнати частково недійсним, вважає за доцільне розглянути по суті першочергово зустрічну позовну заяву.

Договір є погоджена дія двох або більше сторін спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частини 1, 2, 4 статті 202 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч.6 ст. 11 ЦК України У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

У відповідності до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З урахуванням положень ст.1050 ЦК України сторони уклавши Кредитний договір передбачили право Банку вимагати від Позичальника дострокового погашення заборгованості. Одними з подій невиконання зобов’язань сторони визначили:

- Позичальник не сплатив Банку у строк платежі з погашення кредиту, проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі належні до сплати згідно з цим договором, або не виконав будь-які інші мови та/або зобов’язання за цим договором (п.п.7.1.1 п.7.1);

- У Позичальника та/або Поручителя виникла будь-яка прострочена заборгованість за будь-якими укладеними ним(ними) з Банком договорами (п.7.1.3 п.7.1)

Пунктом 7.3 Кредитного договору сторони погодили, що якщо сталася і триває подія невиконання зобов’язань, Банк письмово повідомляє Позичальника (у порядку, визначеному п.9.3 договору), що непогашена частина Кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, комісії а також інші платежі, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню. Банк набуває право здійснити договірне списання коштів за Кредитом або його частиною, процентами за користування кредитом, комісіями та іншими платежами, нарахованими згідно з цим договором, на користь Банку з рахунків Позичальника, зазначених у п.2.1.12 та депозитного рахунку, у гривнях та/або в іноземних валютах з метою погашення заборгованості Позичальника, та/або звернути стягнення на предмет забезпечення виконання зобов’язань Позичальника.

В зв’язку з тим, що відповідач-1 мав заборгованість за договором про надання гарантії в сумі 65033510, 98 доларів США (складалась з: 65000000 доларів США –неповернутий кредит та 33510,98 доларів США –проценти за невиконання зобов’язань), а також враховуючи укладений між сторонами Кредитний договір, та в зв’язку з виникненням заборгованості перед Банком внаслідок настання гарантійного випадку за гарантією, виникла та триває подія невиконання зобов’язань за Кредитною угодою, що передбачено у п.7.1 Кредитного договору, Банк звернувся як до Позичальника, так і до ТОВ «Над», ТОВ «Компанія «Еко-інвест-строй», ТОВ «Накфа», ТОВ «Арка-інвестмент»з повідомленням за вих. №158-04/2047 від 27.03.2009 про порушення зобов’язань та вимагав здійснення протягом 5 робочих днів з дати отримання цього повідомлення погашення за Кредитною угодою заборгованості.

Позичальник, спільно з ТОВ «Арка-Інвестмент», ТОВ «Накфа», у відповідь на повідомлення Банку направили заяву за вих. №1-31/03 від 31.03.2010, та виходячи зі змісту іпотечних договорів та статей 36-38 Закону України «По іпотеку»пропонували з метою організації процедури передачі земельних ділянок у власність Банку укласти договори про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Однак, в подальшому Позичальник вимог Банку не виконав, заборгованості не сплатив, договорів разом з Банком не уклав.

Тобто, до подання позову до суду про стягнення заборгованості за Кредитним договором Позичальник фактично погоджувався з наявним боргом перед Банком.

При цьому, подаючи до суду 24.11.2009 клопотання про залучення в якості третьої особи банку WestLB AG (Лондонська філія) позивач за зустрічним позовом підтвердив той факт, що станом на 21.07.2009 сума його заборгованості перед Банком дійсно складала 6740798,94 грн., але строк сплати ще не настав.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Підставою недійсності господарського зобов'язання за статтею 207 Господарського кодексу України є його невідповідність вимогам закону, вчинення з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, укладення зобов'язання з порушенням господарської компетенції (правосуб'єктності).

Отже, спірні пункти Кредитного договору відповідають положенням чинного законного законодавства України, а відтак відсутні підстави для визнання їх недійсними.

За встановлених в судовому засіданні обставин, а також враховуючи положення Кредитного договору, приписи чинного законодавства, зокрема ст. ст. 203, 205, 207, 208 зустрічні позовні вимоги ТОВ «Акрополь-К»визнані судом необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Що ж стосується первісного позову ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»суд зазначає наступне.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.п.3.2.3 п.3.2 Кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту –05.02.2010 року.

Згідно з п.п.3.4.1 п.3.4 Кредитного договору Позичальник зобов’язаний погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п.3.8 цього договору в строк, зазначений у п.3.2 цього договору, згідно з графіком надання та погашення кредиту за рахунок будь-яких грошових надходжень Позичальника. Строки, передбачені графіком надання та погашення кредиту, є обов’язковими.

Тобто, в даному випадку позивач правомірно, користуючись положенням умов Кредитного договору, зокрема п.7.1.1, 7.1.3 та 7.2 вимагає від ТОВ «Акрополь-к»достроково (станом на момент подання позову) повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також штрафні санкції, в зв’язку настанням такої події, як невиконання ТОВ «Акрополь-к»зобов’язань за Кредитним договором.

У відповідності до п.п.3.5.1 п.3.5 Кредитного договору Позичальник сплачує Банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п.3.2 цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця, в останній банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року (360 днів) у валюті кредиті у підлягають сплаті з 1 до 7 числа кожного місяця ( у січні та травні –до 15 числа) на рахунок, зазначений у п.3.8 цієї угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць. Проценти за користування кредитом за останній період нарахування за користування кредитом підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Підпунктом 3.2.5 пункту 3.2 Кредитного договору визначено, що проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 22,75%.

Як слідує з матеріалів справи, Позичальник свої зобов’язання не виконав, та у строк визначений п.п.3.2.3 п.3.2 Кредитного договору прострочену заборгованість за кредитом в сумі 87566277,63 грн., яка підтверджується випискою по рахунку №20723010137760 за період з 05.02.2009 до 21.07.2009 не повернув, процентів за користування кредитними коштами не сплатив.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши проведений Банком на виконання вимог суду розрахунок заборгованості Позичальника, який станом на 09.12.2009 (включно) складався з:

87566277,63 грн. –простроченої заборгованості;

10193829,15 грн. –процентів за період з 01.03.2009 до 30.11.2009 (включно);

1945,92 грн. –процентів за період з 01.12.2009 до 08.12.2009 (включно);

30000 грн. –комісії за управління кредитом (у відповідності до п.п.3.2.6.1 п.3.2.6 Кредитного договору), суд встановив, що він відповідає матеріалам справи та умовам Кредитного договору, визнається таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Банку.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.3.2.8 Кредитного договору розмір пені за прострочення Позичальником платежів за цим договором: подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок пені за прострочення сплати процентів та комісії за управління кредитом, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства, у т.ч. і вищезазначеним нормам, та умовам Кредитного договору, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача-1 пені підлягає задоволенню в сумі:

-          1001583. 72 грн. –пеня за прострочення сплати процентів;

-          2956,88 грн. –пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 між Банком та відповідачем-1, відповідачем-2, відповідачем-3, відповідачем-4 та відповідачем-5 були укладені наступні договори:

З ТОВ «Акрополь-К»:

договір застави від 06.02.2009 №151409Z13 предметом застави за яким є частка у статутному капіталі ТОВ «Арка-Інвестмент»в розмірі 100% статутного капіталу;

договір застави від 06.02.2009 №151409Z14 предметом застави за яким є частка у статутному капіталі ТОВ «Накфа»в розмірі 100% статутного капіталу;

договір застави від 05.02.2009 №151409Z17 предметом застави за яким є будівельно-земляні роботи за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин (на земельних ділянках, що знаходяться в іпотеці у Банку).

З ТОВ «Арка-Інвестмент»:

іпотечний договір від 05.02.2009 №151409Z10 предметом іпотеки за яким є земельні ділянки площею 16,2777 га, які розташовані в селищі Козин Обухівського району Київської області та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Арка-Інвестмент»на праві власності, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 181247, серії ЯГ №181248, серії ЯГ №181249 та серії ЯГ № 181250 видані 13.07.2006 Обухівським районним відділом земельних ресурсів.

З ТОВ «Накфа»:

іпотечний договір від 05.02.1009 №151409Z11 предметом іпотеки за яким є земельні ділянки площею 8,9526 га, які знаходяться в селищі Козин, Обухівського району Київської області та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Накфа»на праві власності, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 159220, виданий 07.07.06 Обухівським районним відділом земельних ресурсів;

іпотечний договір від 31.12.2008 №151408Z 16, предметом іпотеки за яким є земельна ділянка площею 0,10 га, яка знаходяться в селищі Козин, Обухівського району Київської області та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Накфа»на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 575872 виданий Обухівським районним відділом земельних ресурсів.

З ТОВ «Над»та ТОВ «Компанія «Еко-Інвест-Строй» договір застави від 06.02.2009 № №151409Z15 предметом застави за яким є частка статутного капіталу ТОВ «Акрополь-К»у розмірі 10%, що належить ТОВ «Над»та часткоа статутного капіталу ТОВ «Акрополь-к»у розмірі 90%, що належить ТОВ «Компанія «Еко-Інвест-Строй».

Відповідно до статей 546, 572 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (п.1). За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (п.2).

Відповідно до статті 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (п.1). Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (п.2).

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про заставу»передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

За умовами вказаних договорів застави та іпотеки, позивач у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем-1 Кредитного договору, позивач має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки/застави.

У відповідності до п.1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку»(далі –Закон) визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно п. 1 статті 33 вказаного Закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Стаття 590 Цивільного кодексу України встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами Кредитного договору розмір необхідного забезпечення для покриття кредиту: не менше ніж 105% від суми кредиту.

Разом з тим, судом враховано, що статтею 39 Закону передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

З метою визначення початкової ціни предмету іпотек для їх подальшої реалізації за рішенням суду, відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку»Банком було надано суду 2 звіти, яких зокрема слідує, що:

- вартість об’єкта оцінки, земельних ділянок, загальною площею 16,2777 га, що належать ТОВ «Арка-Інвестмент»та розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Козин (відповідно до складеного СПД Арабідзе Н.Т. та ФОП Рева І.В. звіту про експертну грошову оцінку) становить 394654336 грн.

- вартість об’єкта оцінки, земельної ділянки площею 8,9526 га, що належать ТОВ «Накфа»та розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, Козинська селищна рада (відповідно до складеного висновку СПД Арабідзе Н.Т. та ФОП Рева І.В. звіту про експерту грошову оцінку) становить 225392 552 грн.

З встановлених в ході судового розгляду обставин, господарський суд дійшов висновку, що задоволення вимог Іпотекодержателя (позивача) має відбуватись звернення стягнення на предмети іпотеки та застави з метою їх реалізації та направлення коштів на погашення заборгованості ТОВ «Акрополь-К»за Кредитним договором в сумі 98796593,3 грн., витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідачами за первісним позовом не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача за первісним позовом, оскільки спір виник з його вини.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»задовольнити.

Звернути стягнення на предмет застави/іпотеки за:

1)          договором застави від 06.02.2009 №151409Z13, договором застави від 06.02.2009 №151409Z14 (заставодавець - ТОВ «Акрополь-К»);

2)          Іпотечним договором від 05.02.2009 №151409Z0 (іпотекодавець - ТОВ «Арка-Інвестмент»);

3)          іпотечним договором від 05.02.2009 №151409Z11, іпотечним договором від 31.12.2008 №151408Z116 (іпотекодавець - ТОВ «Накфа»);

4)          договором застави від 06.02.2009 № №151409Z15 (заставодавець ТОВ «Над»та ТОВ «Еко-Інвест-Строй») з метою їх реалізації та направлення коштів на погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрополь-К»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-6, ідентифікаційний код 33498244) перед Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»(03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112) за кредитним договором від 05.02.2009 № 151409К2 у сумі 98 796 593 (дев'яносто вісім мільйонів сімсот дев'яносто шість тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 30 коп., яка складається з:

-          87566277 (вісімдесят сім мільйонів п’ятсот шістдесят шість тисяч двісті сімдесят сім) грн. 63 коп. - простроченої заборгованості за кредитом;

-          10193829 (десять мільйонів сто дев’яносто три тисячі вісімсот двадцять дев’ять) грн. 15 коп. –процентів за період з 01.03.2009 до 30.11.2009 (включно);

-          1945 (одну тисячу дев’ятсот сорок п’ять) грн. 92 коп. –процентів за період з 01.12.2009 до 08.12.2009 (включно);

-          30000 (тридцять тисяч) грн. –простроченої комісії за управління кредитом за період з 01.03.2009 до 31.08.2009;

-          1001583 (один мільйон одну тисячу п’яток вісімдесят три) грн. 72 коп. –пені за прострочення сплати процентів;

-          2956 (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят шість) грн. 88 коп. –пені за прострочення сплати комісії за управління кредитом

Визначити початкову ціну реалізації предмета іпотеки за іпотечними договорами від 05.02.2009 №151409Z11, укладеному з ТОВ «Накфа»- 225 392552 (двісті двадцять п’ять мільйонів триста дев’яносто дві тисячі п’ятсот п’ятдесят дві) грн. за іпотечним договором від 05.02.2009 №151409Z10 укладеному з ТОВ «Арка-Інвестмент»складає 394 654336 (триста дев’яносто чотири мільйони шістсот п’ятдесят чотири тисячі триста тридцять шість) грн. Визначити початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за договором застави від 06.02.2009 №151409Z13 - 500 (п’ятсот) грн., договором застави від 06.02.2009 №151409Z14 - 500 (п’ятсот) грн. (заставодавець - ТОВ «Акрополь-К») та договором застави від 06.02.2009 №151409Z15 - 500 (п’ятсот) грн. (заставодавець ТОВ «Над»та ТОВ «Еко-Інвест-Строй»).

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки та предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення прилюдних торгів.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрополь-К»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-6, ідентифікаційний код 33498244), Товариства з обмеженою відповідальністю «Арка-Інвестмент»(01021, м. Київ, вул. М. Грущевського, 28/2, кв. 32, ідентифікаційний код 32250386), Товариства з обмеженою відповідальністю «Накфа»(01021, м. Київ, вул. Рейтарська, 35а, ідентифікаційний код 32856169), Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еко-Інвест-Строй»(01004, м. Київ, вул. Горького, 13, оф. 13, ідентифікаційний код 35379530) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Над»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, ідентифікаційний код 34693261) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»(03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112) 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. –витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

У задоволені зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрополь-К» - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяР.Б. Сташків

Повний текст рішення підписано 09.09.2010