Рішення № 11100458, 01.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/35101.09.10 За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Тронта Плюс»

про стягнення 41885,61грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: Титаренко Л.Ф. –предст. за довір. № 155/1/11 від 21.05.2010р.;

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 01.09.2010р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріонта Плюс»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва , яке передається в оренду №05/3165 від 03.10.2008р. у розмірі 41 885,61 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушенні умов Договору свої зобов’язання щодо сплати орендних платежів належним чином не виконував.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2010р. було порушено провадження у справі №35/351, розгляд справи призначено на 14.07.2010р.

          В судовому засіданні 14.07.2010р. представником позивача були частково надані документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/351 від 24.06.2010р.

Відповідач в судове засідання 14.07.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/351 від 24.06.2010р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/351 від 14.07.2010р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 09.08.2010р.

В судовому засіданні 09.08.2010р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду №35/351 від 14.07.2010р.

Відповідач в судове засідання 09.08.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/351 від 24.06.2010р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Враховуючи нез’явлення відповідача в судове засідання, беручи до уваги невиконання відповідачем вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/351 від 24.06.2010р., а також з метою витребувати додаткові докази по справі, суд вирішив відкласти розгляд справи на 01.09.2010р.

Представник позивача в судовому 01.09.2010р. засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду №35/351 від 09.08.2010р.

Відповідач в судове засідання 01.09.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/351 від 24.06.2010р. не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 16.07.2010р., а саме: 01004, м. Київ, вул. Горького, 5-Б.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судові засідання 14.07.2010, 09.08.2010 та 01.09.2010 повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2008р. між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріонта Плюс»(далі відповідач) було укладено Договір №05/3165 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1.) орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 06 грудня 2007 року №1384/4217 пункт 9 резолютивної частини та від 15 березня 2007року №270/931 додаток пункт 4 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), за адресою: проспект Героїв Сталінграду, буд. № 39 в літ. А для розміщення офісу .

Об’єктом оренди є нежитлові приміщення, загальною площею 241,00 кв.м., в т.ч. на 1 поверсі –241,00 кв.м. (п.2.1 Договору).

За користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28 вересня 2006 року №34/91, та на дату підписання Договору становить: 81 грн. 16 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає: 18919,07грн., місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід’ємною частиною цього Договору на дату підписання Договору, становить 81 грн. 16 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 18919,07грн. (п.3.1. Договору).

Відповідно до п.3.2. Договору, розмір орендної плати на кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п.3.4. Договору).

Згідно п.3.5. Договору, орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця (п. 3.6. Договору).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що строк дії Договору встановлено з 03.10.2008р. по 01.10.2011р. (п. 9.1. Договору).

На даний час відповідач продовжує фактично користуватися приміщенням та при цьому не вносить плату за фактичне користування орендованим приміщенням.

У зв’язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати становить 41 885,61 грн. (період з 01.07. 2009 року по 19.08 2009 року).

Позивач звертався до відповідача шляхом направлення останньому листа-вимоги №155/1/05-5195 від 25.11.2010р. (копія в матеріалах справи) про сплату заборгованості за користування приміщенням.

Проте, вказане повідомлення було залишене відповідачем без реагування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов’язання щодо сплати орендних платежів за фактичне користування приміщенням не виконав, суму заборгованості в розмірі 41885,61 грн. не сплатив.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені зобов’язання щодо сплати орендних платежів за фактичне користування приміщенням.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 41885,61 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 3, 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріонта Плюс»(фактична адреса: 04655, м. Київ, вул. Новоконстантинівська, 4-А, юридична адреса: 01004, м. Київ, вул. Горького, 5-Б; р/р 2600578687 у Печерському відділені №4 КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 35199794) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, р/р 2600800990704 в ВАТ КБ «Хрещатик»м. Києва, МФО 300670, код ЄДРПОУ 03366550), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 41885,61 грн. (сорок одна тисяча вісімсот вісімдесят п’ять гривень 61 коп.) –заборгованості по сплаті орендної плати за фактичне користування орендованим приміщенням, 418,86 грн. (чотириста вісімнадцять гривень 86 коп.) –державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.           

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 06.09.2010.