Постанова № 11100159, 23.07.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-597/10/1770

23 липня 2010 р.

11год. 15хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: Рожук Ю.Я.,

представник позивача: Павлишина О.О.

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

заступника прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Державної

податкової інспекції в м.Рівне

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССА"

про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ :

Заступник прокурора м.Рівне звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Рівне з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальнісю "ТЕССА" про стягнення податкової заборгованості у сумі 45026,51грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та пояснила суду наступне. Проведеною перевіркою встановлено, що ТзОВ "ТЕССА" станом на 27.01.2010р. має податкову заборгованість на суму 45026,51грн., з них: податок на додану вартість згідно з самостійно поданими розрахунками - 23361,51грн., пеня у сфері зовнішньоекономічної діяльності згідно з актом перевірки №1423/22-513/31430687 від 04.11.2009р. - 21665,00грн. На виконання вимог Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДПІ в м.Рівне виставлялися платнику перша та друга податкові вимоги та надіслано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. ТзОВ "ТЕССА" належним чином не відреагувало, податковий борг не сплатило.

Просила позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача борг у сумі 45026,51грн.

Відповідач заперечень суду не надав, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Судом не визнавалась обов’язковою участь відповідача у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕССА" зареєстроване як юридична особа 22.03.2001р. виконавчим комітетом Рівненської міської ради, дані про нього внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 25.10.2005р. На обліку в Державній податковій інспекції у Рівненському районі як платник податків відповідач перебуває з 27.03.2001р. за №28-100/1077. Платником податку на додану вартість товариство зареєстроване 01.08.2006р. (свідоцтво платника податку на додану вартість №24943033).

Згідно з даними обліку позивача відповідач станом на 27.01.2010р. має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість у сумі 23361,51грн. та пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 21665грн., а всього сума боргу складає 45026,51грн.

Борг відповідача з податку на додану вартість виник на підставі самостійно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, а пеня у сфері зовнішньоекономічної діяльності нарахована рішенням від 01.12.2009р. №0001012240/1 на підставі акта перевірки від 04.11.2009р. №1423/22-513/31430687.

На виконання ст.ст.6,8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі - Закон №2181-ІІІ) позивачем відповідачу було виставлено першу податкову вимогу №1/60 від 12.01.2009р. на суму 37703,64грн., яка була вручена директору ТзОВ "ТЕССА" 14.01.2009р., та надіслано другу податкову вимогу №2/217 від 18.02.2009р. на суму 38245,10грн.

Крім того, на адресу ТзОВ "ТЕССА" 01.12.2009р. податковим органом було надіслано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.2009р. №0001012240/1.

Вказані податкові вимоги та рішення застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем отримані , у встановленому законом порядку ним не оскаржувалися.

Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: розрахунком виникнення податкової заборгованості (а.с.5), зворотнім боком облікової картки платника (а.а.с.7-10), свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб"єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТзОВ "ТЕССА" (а.с.11), довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АД №048477 (а.а.с.12-14), інформацією з органу статистики щодо відповідача (а.с.15), довідкою про взяття платника податків від 25.11.2005р. №28-113/2425 (а.с.16), свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №24943033 (а.с.17), рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.2009р. №0001012240/1 (а.с.18), повідомленням про вручення поштового відправлення №2262591 (а.с.19), актом перевірки від 04.11.2009р. №1423/22-513/31430687 (а.а.с.20-25), податковими деклараціями з податку на додану вартість ТзОВ "ТЕССА" (а.а.с.26-43), корінцем першої податкової вимоги від 12.01.2009р. №1/60 (а.с.44), корінцем другої податкової вимоги від 18.02.2009р. №2/217 (а.с.49).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991р. платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р. N185/94-ВР (далі - Закон N185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно зі ст.4 Закону N185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Згідно з п.4.2.1 Закону №2181-III якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до абз.1 п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону №2181-III передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Всупереч цим вимогам відповідач нараховану позивачем суму податкового зобов'язання не сплатив.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону №2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-XII встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. №1789-XII представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Згідно із ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССА" до Державного бюджету України податкову заборгованість у сумі 45026,51грн., з них: 23361грн. податок на додану вартість, 21665,00грн. пеня у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Дудар О.М.

Постанова складена у повному обсязі 27.07.2010р.