Постанова № 11100161, 10.08.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-1004/10/1770

10 серпня 2010 р.

17год. 41хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: Гіліс І.В.,

представник позивача: Ситай М.В.,

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

прокурора Володимирецького району в інтересах держави, уповноваженим

органом якої виступає Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція

до

Старорафалівського споживчого товариства

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Володимирецького району звернувся до суду в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція, з позовом до Старорафалівського споживчого товариства про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у сумі 26795,08грн.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду наступне. Проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що відповідно до плану -графіка проведення планових виїзних перевірок суб"єктів господарювання Володимирецьким відділенням Кузнецовської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку Старорафалівського споживчого товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2009р. За результатом перевірки встановлено, що станом на 30.09.2009р. споживчим товариством утриманий, але не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 26795,08грн. із нарахованої та виплаченої заробітної плати працівникам. Таким чином відповідачем порушено вимоги п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Утворення значних сум заборгованості призводить до порушення інтересів держави через неможливість фінансування соціальних, економічних та інших загальнодержавних програм. Тому прокурор вважає за необхідне захистити інтереси держави в судовому порядку. Просив позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача 26795,08грн. податку з доходів фізичних осіб.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та додав, що податкове зобов"язання Старорафалівського споживчого товариства з податку з доходів фізичних осіб є узгодженим, оскільки відповідач самостійно подавав до Кузнецовської ОДПІ податкові розрахунки сум доходу, нарахованого на користь платників податків, і сум утриманого з них податку. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у поданих суду запереченнях позовні вимоги не визнав. Зазначає, що відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового новідомлення, за винятком випадків, визначених п.п.5.2.2 цього пункту, тобто коли платник податків застосовує процедуру адміністративного оскарження. Однак податкових повідомлень-рішень з приводу несплати Старорафалівським споживчим товариством податку з доходів фізичних осіб у сумі 26795,08грн. Володимирецьке відділення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції не виносило і не надсилало їх відповідачу. Також відповідно до пп.6.2.1 п. 6.2 ст.6 Закону №2181-III, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкових вимог з приводу сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 26795,08грн. позивач товариству не направляв. Внаслідок цього Старорафалівське споживче товариство було позбавлене можливості узгодити податкові повідомлення-рішення по податку з доходів фізичних осіб у сумі 26795,08грн. у порядку, встановленому законом.

Просить в задоволенні позову відмовити повністю, наполягаючи на пропущенні позивачем строку звернення до суду.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов’язковою участь відповідача у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Старорафалівське споживче товариство зареєстроване як юридична особа Володимирецькою районною державною адміністрацією 11.04.1996р., як платник податків перебуває на обліку у Володимирецькому відділенні Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції та є податковим агентом у розумінні Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. N889-IV (далі - Закон N889-IV).

Працівниками Кузнецовської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку Старорафалівського споживчого товариства з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та державного мита за період з 01.10.2007р. За результатами перевірки складено акт №24/17-01765207 від 23.11.2009р., в якому, серед іншого, зафіксовано порушення відповідачем вимог Закону N889-IV, а саме: товариством утримано, але не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 26795,08грн.

Станом на 12.02.2010 року заборгованість перед бюджетом по сплаті вказаного податку у сумі 26795,08грн. відповідачем не сплачена.

Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: витягом із акта перевірки від 23.11.2009р. №24/17-01765207 (а.а.с.5-10), копією інформації управління статистики у Рівненській області щодо відповідача (а.с.12), копіями податкових розрахунків (а.а.с.38-53).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону №889-IV податок з доходів фізичних осіб підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно з абз."а" п.19.2 ст.19 Закону №889-IV особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Абзацом "а" п.20.2 ст.20 Закону N889-IV визначено, що фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону є особи, визначені цим Законом податковими агентами у разі порушення ними правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991р. платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Підпунктом 3.2.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р. (далі - Закон №2181-III) визначено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Оскільки відповідач добровільно не перерахував до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб, а права розпоряджатися зазначеними коштами на власний розсуд не має, тому відповідно до п.3.1.1 ст.3 Закону №2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На твердження відповідача про те, що у зв"язку з неотриманням від податкового органу податкових повідомлень-рішень та податкових вимог товариство не мало змоги узгодити зобов"язання з податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає, що відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Згідно з п.1.11 Закону №2181-III податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Як вбачається з матеріалів справи, Старорафалівське споживче товариство самостійно подавало до Кузнецовської ОДПІ податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ).

Таким чином, податкове зобов"язання товариства з податку з доходів фізичних осіб є узгодженим у встановленому законом порядку та підлягає стягненню.

Посилання відповідача на сплив встановленого ст.250 ГК України строку стягнення зазначених в адміністративному позові прокурора штрафних санкцій та відсутність у зв"язку з цим підстав для задоволення позову суд відхиляє, оскільки предметом даного позову є стягнення з Старорафалівського споживчого товариства саме податку з доходів фізичних осіб, а не штрафних санкцій, як стверджує відповідач.

Крім того, відповідач у запереченні на адміністративний позов наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог у зв"язку з пропущенням прокурором строку звернення до суду. Це твердження є безпідставним, оскільки відповідно до ч.2 ст.99 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення з даним позовом до суду ) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У ході судового розгляду встановлено, що порушення Старорафалівським споживчим товариством вимог Закону N889-IV податковим органом було встановлено 23 листопада 2009 року під час проведення перевірки, що підтверджується актом №24/17-01765207 від 23.11.2009р. Позов до суду прокурором Володимирецького району було подано 9 березня 2010 року.

Таким чином, даний позов подано у строки, встановлені ст.99 КАС України, а відтак підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову, встановлених ст.100 КАС України, суд не вбачає.

Пунктом 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-XII встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. №1789-XII представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Згідно із ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із Старорафалівського споживчого товариства до місцевого бюджету Старорафалівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у сумі 26795,08грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.

Постанова складена у повному обсязі 16.08.2010р.