Ухвала суду № 11099259, 08.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

08.09.10№ 05-5- 39 / 10683 Суддя , розглянувши

позовну заяву Закритого акціонерного товариства "Житомирський м"ясокомбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-парк-сервіс"

про про 40559,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 703/10 від 26.08.2010 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Згідно ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб’єктом підприємницької діяльності або його представником та повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб) та місцезнаходження (для юридичних осіб) сторін (п. 2 ч. 1 ст. 54 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.

Позивачем до позовної заяви додані Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 342158 та Довідка АБ № 180405 з ЄДРПОУ щодо відповідача, зі змісту яких вбачається, що повним найменуванням відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа парк-сервіс", тоді як фактично у позовній заяві не вірно вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-парк-сервіс".

Крім того, при вказанні позивачем не зазначено у позовній заяві поштовий індекс у адресі свого місцезнаходження, а відтак, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України позовна заява і додані до неї документи повертаються позивачу без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно ст. 46 ГПК України, державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Відповідно до роз'яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку "призначення платежу" зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Відповідно до листа ГУ ДКУ у м. Києві № 6.1-08/1189 від 09.02.2007 року реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095 наступні:

№ рахунку 31110095700011

Банк ГУ ДКУ у м. Києві

Отримувач УДК у Шевченківському р-ні м. Києва

МФО 820019

Код ЗКПО 26077968

Як вбачається з платіжного доручення № 2069 від 30.08.2010 р., доданого до позовної заяви як доказ сплати державного мита, позивачем не вірно вказаний реквізит щодо отримувача платежу, зокрема, Господарський суд м. Києва.

Зважаючи на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивач дотримався приписів п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, зокрема, додав до позовної заяви докази сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, у платіжному дорученні № 2069 від 30.08.2010 р., а рівно і у платіжному дорученні № 2068 від 30.08.2010 р., відсутня печатка юридичної особи платника та підписи відповідальних осіб платника, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція (Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.04.2004 р. № 22 ).

Також, відповідно приписи абз. 2 п. 12 Порядку оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року, дію якої відновлено у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 361, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року N 693, із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року N 825), документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв"язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Фактично у платіжному дорученні № 2068 від 30.08.2010 р. відсутній підпис уповноваженої посадової особи та відтиск печатки установи банку (наявний тільки штамп), а рівно суду не доведено здійснення банківської операції по зарахуванню коштів у сумі 236,00 грн. до бюджету.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                           О.В.Гумега