Рішення № 11099254, 08.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/32208.09.10 За позовомДочірнього підприємства «ІТЕРА ТРЕЙД»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-інжинірингова фірма «ТОПЕКО»

простягнення 29804,18 грн. СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача –Руденко Б.Б. (довіреність № ДП-12/10 від 01.07.2010); від відповідача –Басистий О.В. (довіреність б/н від 15.07.2010). СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство «ІТЕРА ТРЕЙД»(далі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-інжинірингова фірма «ТОПЕКО»(далі –відповідач) про стягнення 25283,91 грн. заборгованості за реалізований товар, 3514,46 грн. інфляційних втрат, 1005,81 грн. 3 % річних, всього 29804,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором комісії № 001-08-243 від 10.07.2008, укладеного між позивачем та відповідачем (далі – Договір) щодо оплати згідно з пунктом 4.3 Договору грошових коштів за реалізований товар.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що позивач, наполягаючи на невиконанні відповідачем обов’язку по Договору послався на наявність у справі звітів відповідача про реалізацію товару на виконання Договору від 10.07.2008, 26.01.2009 та 30.01.2009 на суму 63885,91 грн. та на перерахування відповідачем комітентові лише 38602 грн.

Вказані звіти від імені комісіонера підписані Мельниченком М.І. та затверджені від імені комітента Дорошенком О.Г., однак позивачем, в порушення ст. 38 ГПК України не надано будь-яких фактичних даних, які б вказували на наявність повноважень вказаних осіб на підписання юридично значимих документів.

У ході проведення судового засідання 08.09.2010 представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду, мотивуючи його тим, що у його Товариства триває аудиторська перевірка, яка може підтвердити або спростувати наявність заборгованості перед позивачем.

Суд у задоволенні заявленого клопотання відмовив, оскільки про наявність відносин з позивачем, відповідачу було відомо задовго до розгляду справи у суді, а подальше відкладення розгляду справи призведе до виходу за межі строку розгляду справи, встановленого ст. 69 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.07.2008 між позивачем (Комітент) та відповідачем (Комісіонер) було укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Комісіонер зобов’язується за дорученням Комітента за винагороду здійснювати від свого імені реалізацію балонів для стиснутого природного газу (далі –товар) в асортименті і кількості, які узгоджуються сторонами у підписаних ними додатках до цього Договору, які є невід’ємними частинам цього Договору.

Комісіонер зобов’язаний: прийняти товар Комітента у місці вказаному у пункті 3.1.3 Договору (пункт 2.1.3 Договору); щомісяця, але не пізніше останнього дня поточного місяця, надавати Комітенту письмовий звіт про виконання договорів купівлі-продажу товару та/або договорів підряду (пункт 2.1.6 Договору).

Комітент зобов’язаний передання товару здійснювати на складі Комітента за адресою: м. Київ, вул. Поліська,5 (пункт 3.1.3 Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору за виконання доручення відповідно до умов цього Договору Комітент сплачує Комісіонерові комісійну плату у наступному розмірі: 5 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 1 грн., всього з ПДВ 6 грн. за одну одиницю реалізованого товару.

Згідно з пунктом 4.2 Договору комісійна плата сплачується шляхом утримання Комісіонером належних останньому сум з коштів, перерахованих Комісіонерові покупцями за договорами купівлі-продажу товару та/або замовниками за договорами підряду.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що грошові кошти за реалізований товар перераховуються Комісіонером на поточний рахунок Комітента, вказаний у цьому Договорі, у кожному конкретному випадку не пізніше 5-го (п’ятого) банківського дня з моменту реалізації товару покупцям та/або Замовникам.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Таким чином, Договір за своє правовою природою є договором комісії, оскільки його положення відповідають приписам статті 1011 ЦК України.

На виконання умов Договору, відповідачу був переданий товар відповідно до видаткових накладних: № РН-0138 від 22.07.2008 на суму 28071,91 грн.; № РН-0133 від 23.07.2008 на суму 17982 грн.; № РН-0337 від 02.12.2008 на суму 47238 грн., всього на суму 93381,91 грн.

Переданий товар прийнятий відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на вказаних видаткових накладних, а також довіреностями: серія ЯОМ № 505474 від 22.07.2008; серія ЯОМ № 505492 від 24.07.2008, копії яких містяться в матеріалах справи.

На виконання умов Договору відповідач реалізував товар на суму 64149,91 грн., з яких: 264 грн. комісійна плата відповідача; 63885,91 грн. грошові кошти за реалізований товар, що підтверджується затвердженими позивачем рахунками відповідача про реалізацію товару на виконання Договору: на суму 39891,91 грн. від 28.11.2008; на суму 18018 грн. від 26.01.2009; 5976 грн. від 30.01.2009, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач на виконання умов Договору частково перерахував позивачу грошові кошти за реалізований товар у сумі 38602 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача: від 29.10.2008 на суму 3984 грн.; від 27.11.2008 на суму 11520 грн.; від 29.11.2008 на суму 5080 грн.; від 27.01.2009 на суму 18 018, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідно до пункту 4.3 Договору відповідач повинен був перерахувати грошові кошти за реалізований товар у сумі 39891,91 грн., в строк до 08.12.2008; у сумі 18018 грн., в строк до 02.02.2009; у сумі 5976 грн., в строк до 09.02.2009, всього у сумі 63885,91 грн.

Проте, відповідач, як у встановлений пунктом 4.3 Договором строк, свого зобов’язання щодо перерахування грошових коштів за реалізований товар у сумі 25283,91 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 25283,91 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 1005,81 грн. 3% річних та 3514,46 грн. інфляційних втрат. Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідає нормам законодавства та матеріалам справи.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача щодо відсутності у матеріалах справи документів, які б підтверджували повноваження п. Мельниченка І.М. та п. Дорошенка О.Г. на підписання та затвердження звітів спростовуються наданою позивачем копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.03.2009 та копією наказу №03.1-147 від 31.10.2009.

Тобто, звіти комісіонера підписані уповноваженими на це особами, як з боку комітент, так і з боку комісіонера.

Відтак, відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-інжинірингова фірма «ТОПЕКО»(03115, м. Київ, вул. Святошинська, 34, ідентифікаційний код 35371552, п/р 260080131891 в ПАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, а у випадку відсутності коштів із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Дочірнього підприємства «ІТЕРА ТРЕЙД»(01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 2, ідентифікаційний код 32708595, п/р 260010131285 в ПАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) 25 283 (двадцять п’ять тисяч двісті вісімдесят три) грн. 91 коп. боргу, 1 005 (одну тисячу п’ять) грн. 81 коп. 3% річних, 3 514 (три тисячі п’ятсот чотирнадцять) грн. 46 коп. інфляційних втрат, а також 298 (двісті дев’яносто вісім) грн. 04 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

СуддяСташків Р.Б.

Повне рішення підписано 09.09.2010