Рішення № 11098981, 12.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.10 Справа № 26/162/09

Суддя

за позовом –Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»(юрид.адреса: вул. Університетська, 2а, м. Донецьк, 83001; пошт.адреса: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070)

до відповідачів 1. –Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів»(вул. Новобудов, 9, м. Запоріжжя, 69076)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа»(пр-т Леніна, 200/29, м. Запоріжжя, 69035)

про стягнення 538449,25 доларів США або 4309855,49грн.

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

від позивача –Іванова О.І., довір. №56 від 02.07.2009.

від відповідачів –не з’явились.

           СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» про стягнення 538449,25 доларів США або 4309855,49грн. солідарно заборгованості за кредитним договором №7.6-50 від 29.08.2008.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.10.2009. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 26/162/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду Запорізької області призначено на 19.10.2009. о 10 годині 40 хвилин.

02.10.2009. судом винесено ухвалу про заходи до забезпечення позову.

11.06.2010. справу №26/162/09 повернуто з Вищого господарського суду України.

Ухвалою суду від 28.07.2010. призначено судове засідання на 12.08.2010. о 10 годині 45 хвилин.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 12.08.2010. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

З письмовою заявою позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач повністю підтримав позовні вимоги та надав суду пояснення, відповідно до яких 29.08.2008. між ним та відповідачем-1 було укладено кредитний договір №7.6-50, відповідно до якого позивач зобов’язався надати відповідачу-1 мультивалютний кредит у розмірі, 8500000 доларів США, а відповідач-1 зобов’язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити позивачу плату за кредит та повернути кредит в повному обсязі не пізніше 27 серпня 2010 року, зі сплатою 13 відсотків річних. Кредит надається позичальнику на наступні цілі: поповнення оборотних коштів; оплата роялті; погашення заборгованості по векселям.

В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов’язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, можливих штрафних санкцій, між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа»укладено договір поруки №7.6-50/П від 29.08.2008. Відповідно до умов даного договору поручитель (відповідач-2) відповідає перед кредитором (позивачем) за виконання зобов’язання боржником (відповідачем-1) в повному обсязі, у т.ч. включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на умови кредитного договору №7.6-50 від 29.08.2008., договору поруки №7.6-50/П від 29.08.2008., ст. ст. 15, 16, ч.2 ст. 258, 525, 526, ч.1 ст. 530, 553, 554, 610, 611, 629, ч. 1 ст. 614, ч.1 ст. 1048, ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, ч.ч. 1, 2 ст. 193, ч.2 ст. 218, ст. 348 Господарського кодексу України, ст. 15 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 12.08.2010. представники відповідачів не з’явились.

Відповідачі відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надали, в судове засідання 12.08.2010. не з’явились. Заяв про розгляд справи за їх відсутності до господарського суду від відповідачів не надходило.

Згідно зі ст.28 ГПК України, сторони зобов’язані забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Крім того, 13.10.2009. до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя»в якій просить залучити його до участі у справі, у якості третьої особи. Зазначене клопотання залишене судом без задоволення, оскільки не відповідає вимогам статті 27 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк»(далі-Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів», як Позичальником, 29 серпня 2008. був укладений кредитний договір №7.6-50 (надалі Договір), за яким позивач зобов’язався надати відповідачу-1 мультивалютний кредит у розмірі 8500000,00 доларів США, а відповідач-1 зобов’язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити позивачу плату за кредит та повернути кредит в повному обсязі до 27 серпня 2010 року.

Наданий кредит був призначений для поповнення оборотних коштів; оплати роялті; погашення заборгованості по векселям (п.2.1. договору).

Позивач належним чином виконав свої обов’язки за Кредитним договором, відкривши відповідачу-1 відповідний позичковий рахунок та надавши йому обумовлені Кредитним договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується відповідними меморіальними ордерами, випискою операцій та оборотів за позичковим рахунком відповідача-1.

Згідно з п. 7.1. Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник зобов’язаний сплатити Банку відповідну плату в порядку і на умовах, обумовлених нижче, а саме:

п. 7.2.1. Проценти за користування кредитом нараховуються Банком таким чином:

- у випадку, якщо кредит (частину) надано Позичальнику у доларах США, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 13,0% річних (із розрахунку 360 днів на рік);

- у випадку, якщо кредит (частину) надано Позичальнику у ЄВРО, проценти на користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 13,5% річних (із розрахунку 360 днів на рік);

- у випадку, якщо кредит (частину) надано Позичальнику у гривні, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 20,0% річних (із розрахунку 365 днів на рік).

Відповідно до п. 7.2.10 Кредитного договору, нараховані проценти повинні сплачуватися Позичальником щомісячно не пізніше 1 банківського дня, наступного за 10 числом кожного місяця.

Відповідачем порушено умови Кредитного договору, не в повному обсязі сплачені відсотки за користування кредитом.

У зв’язку з чим, станом на 16.09.2009. прострочена заборгованість відповідача-1 перед позивачем за відсотками за користування кредитом на період з 11.03.2009. по 16.09.2009. становить 538449,25доларів США.

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за Кредитним договором 29 серпня 2008 року було укладено Договір поруки №7.6-50/П (далі-Договір поруки).

Відповідно до п.2.1.1.2. Договору поруки порукою забезпечується, зокрема, виконання зобов’язання відповідача-1 перед Банком щомісячно, не пізніше 1 банківського дня наступного за 10 числом кожного місяця, сплачувати проценти в порядку, передбаченому п.7.2.1. Кредитного договору.

Згідно з п. 1.2. Договору поруки поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов’язань, вказаних в статті 2 цього Договору.

Відповідно до п.1.3. Договору поруки у разі порушення Боржником зобов’язання, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов’язання в повному обсязі як від Боржника і Поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж об’ємі, що і боржник, враховуючи оплату основного боргу, процентів.

У зв’язку з викладеним, позивач має право звернутись з позовною заявою до ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів»та ТОВ «Константа»одночасно, оскільки відповідач-1 та відповідач-2 є солідарними боржниками перед позивачем.

Існуюча заборгованість Позичальником не погашена, що свідчить про його відмову виконувати умови Кредитного договору в добровільному порядку.

Доказів зворотного відповідачем-1 суду не надано.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є Кредитний договір №7.6-50 від 29.08.2008 року.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за Кредитним договором №7.6-50 від 29.08.2008 року, які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідач не надав суду доказів повного або часткового та належного виконання зобов’язання і сплати суми боргу.

Відповідно до вимог статті 546 ЦК України виконання зобов’язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, неустойкою. Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визначається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов’язання, відповідає перед кредитором за збитки завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Статтями 224, 229 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції.

Пункт 1 статті 623 ЦК України зазначає, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України, передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, укладеного в письмовій формі між кредитором та позичальником, в якому обов’язково повинно бути передбачено мета, сума і строк кредиту, умови та порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткова ставка, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Також, згідно із вимогами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання за кредитним договором №7.6-50 від 29.08.2008., а ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів»(відповідач) фактично отримав грошові кошти в сумі 8500000,00 доларів США.

Станом на 16.09.2009. позивачем нараховано заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 11.03.2009. по 16.09.2009. у розмірі 538449,25 дол. США.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача-1 складає 538449,25 дол. США.

Доказів виконання взятих на себе зобов’язань за Кредитним договором №7.6-50 від 29.08.2008. у повному обсязі відповідачем суду не надано.

В забезпечення виконання боргових зобов’язань за Кредитним договором між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа»(далі-Відповідач-2) було укладено Договір поруки №7.6-50/П від 29.08.2008 року, відповідно до якого поручитель (відповідач-2) відповідає перед кредитором (позивачем) за виконання зобов’язання перед боржником (відповідачем-1) в повному обсязі. Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.1.2., 1.3. договору поруки).

Відповідно до ч. 1ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків (ч.2 ст. 554 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, судом встановлено, що 02.10.2009. господарським судом Запорізької області винесено ухвалу про заходи до забезпечення позову, якою накладено арешт на грошові суми Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів»у розмірі 4309855,49грн. до вирішення питання по суті.

Враховуючи те, що у судовому засіданні 12.08.2010. суддею винесено рішення, а отже, відпали умови, яків були підставою для винесення ухвали від 02.10.2009. про заходи до забезпечення позову.

А тому, відповідно до статті 68 Господарського процесуального кодексу України, слід скасувати усі заборони, накладені ухвалою суду від 02.10.2009.

Судові витрати слід покласти на відповідачів солідарно, так як з їх вини спір доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд                              

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів»(вул. Новобудов, 9, м. Запоріжжя, 69076; код ЄДРПОУ 31549003) солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа»(пр-т Леніна, 200/29, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 13622097) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»(юрид.адреса: вул. Університетська, 2а, м. Донецьк, 83001; пошт.адреса: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за відсотками за користування кредитом згідно з Кредитним договором №7.6-50 від 29 серпня 2008р. у розмірі 538449,25 доларів США.; 3188,74 доларів США державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Скасувати арешт, накладений на грошові суми Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових сплавів” у розмірі 4 309 855,49 грн.( в межах суми позову), що знаходяться на рахунках у наступних банківських установах: на р/р 26100305158028/980, №26102303158028/980, №26108307158028/980, №26109306158028/980, №26158302158028/980, №26007301158028/980, №26007301158028/840, №26007301158028/978, № 26007301158028/643, №26043309158028/980 у Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя», МФО 313355, адреса банку: 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20-а;

•          на р/р № 26004301071343/978, № 26004301071343/643, № 26004301071343/840, №26004301071343/980 в Запорізькій філії ВАТ ВТБ Банк м. Запоріжжя, МФО 313742, адреса банку: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 35 А;

•          на р/р № 26000310049101/980, № 26009310049102/840 в Філії АБ «Південний»в м. Запоріжжя, МФО 313753, адреса банку: 69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 226;

•          .на р/р № 26006055898167/980 в Філії "Запорізьке регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399, адреса банку: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 1

•          на р/р № 260043011059/980 в ПАТ «ПРАЙМ-БАНК»м. Запоріжжя, МФО 300669, адреса банку: 03049, м. Київ, вул. Богданівська, 24., накладений ухвалою суду від 02.10.2009.

Суддя О.О. Юлдашев