Рішення № 11098910, 06.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.10 Справа № 12/145/10

Позивач: Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Ленінського району, (м. Запоріжжя, 69091, бул. Гвардійський, 137; 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а)

Відповідач: Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1; 69032, АДРЕСА_2)

про стягнення безпідставно набутої теплової енергії у розмірі 3 703,43 грн.

Суддя Владимиренко І.В.

Представники сторін:

від позивача Ведмідь А.Є., дов. № 21, від 04.01.2010р.

від боржника не зявився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 безпідставно набутої теплової енергії у розмірі 3 531,46 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.06.10р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 12/145/10 з призначенням судового засідання на 28.07.2010р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.07.2010р. судове засідання було відкладено до 06.08.2010р.

Позивач підтримав позовні вимоги, надав документи витребувані ухвалою суду, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Фізична особа підприємець ОСОБА_1 значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за ідентифікаційним нмером та зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1

За вказаною адресою відповідачу направлено ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.06.2010 р. та відкладення розгляду справи від 28.07.2010р.

Згідно п. 3.6 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судові засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередніх ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення (при наявності таких), чи доказів виконання договірних зобовязань.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними доказами, яких достатньо для вирішення спору.

В судовому засіданні 06.08.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві № 1784 від 07.06.2010р.

У судовому засіданні 06.08.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Запорізької міської ради “Про створення Комунальних підприємств теплових мереж” №17 від 11.01.2002р. створено Концерн “Міські теплові мережі”.

Основним предметом діяльності Концерну “Міські теплові мережі” є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також для побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій і її збут.

На виконання своєї мети Концерн „Міські теплові мережі" (надалі - Позивач) здійснював постачання теплової енергії відповідачу в приміщення, яке знаходиться в будинку № 25 по вул. Богдана Хмельницького в м. Запоріжжі.

Відповідно до Законів України „Про теплопостачання" та „Про житлово-комунальні послуги" теплова енергія може споживатись лише на підставі договору.

Відповідачем договір з Позивачем на надання послуг з теплопостачання укладений не був, по незалежним та не відомим Позивачу підставам.

Система опалення приміщення, яку займає відповідач, є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що підтверджується актом обстеження системи теплопостачання від 16.10.2008 р., який був складений представником ФК «Міські теплові мережі»Ленінського району на предмет обстеження приміщення відповідача.

Система опалення приміщення, в якому знаходиться Відповідач, не була відособлена від системи опалення житлового будинку, тому опалення приміщення було централізоване.

Згідно п. 18 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. за № 630 плата за надані послуги вноситься щомісячно.

Згідно ст. 68 Житлового Кодексу України, наймач повинен своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до Концерну “Міські теплові мережі” та просив заключити договір на відпуск теплової енергії з 01.07.2008р. за адресою м. Запоріжжя вул.. Б.Хмельницького, 25 площею 99,6 кв.м. тепловою нагрузкою 3892,58 ккал/ч. 27.11.2008р. Концерном “Міські теплові мережі” на адресу ФОП ОСОБА_1 направлено два примірника договору з вимогою один підписаний примірник повернути.

Але відповідач не повернув підписаний один примірник договору чим ухилився від укладання договору з постачальником теплової енергії.

Відповідно до договору №200 від 26.10.2007р. ФОП ОСОБА_1 отримав право власності на обєкт приватизації не житлове приміщення №33 підвалу (літ.А-4) загальною площею 99,6 кв.м. за адресою м. Запоріжжя вул.. Б.Хмельницького, 25. Для підписання вказаного договору купівлі-продажу ФОП ОСОБА_1 видано доручення на імя ОСОБА_3, який і підписав вказаний договір купівлі-продажу №200 від 26.10.2007р.

Позивачем було відпущено теплової енергії Відповідачу за період: липень 2009 р. - квітень 2010 р. на загальну суму 3531,46 грн. Позивачем виставлено відповідні акти приймання-передачі теплової енергії, а саме: акт приймання-передачі теплової енергії від 31.07.2009 р. на суму 43,46 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.07.2009 р. на суму 43,46 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.08.2009 р. на суму 43,46 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.09.2009 р. на суму 43,46 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.10.2009 р. на суму 74,36 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2009 р. на суму 453,44 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2009 р. на суму 748,50 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2010 р. на суму 864,40 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2010 р. на суму 652,40 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2010 р. на суму 564,52 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2010 р. на суму 43,46 грн., які отримувалися відповідачем відповідно до реєстру рознесених рахунків та актів приймання передачі теплової енергії.

Позивач виставив відповідачу на сплату поставленої теплової енергії у гарячій воді рахунки, а саме № 102050/1 від 05.08.2009р. на суму 43,46 грн., № 102050/1 від 07.09.2009р. на суму 43,46 грн., .№ 102050/1 від 06.10.2009р. на суму 43,46 грн., .№ 102050/1 від 05.11.2009р. на суму 74,36 грн., № 102050/1 від 08.12.2009р. на суму 453,44 грн., .№ 102050/1 від 05.01.2010р. на суму 748,50 грн., № 102050/1 від 08.02.2010р. на суму 864,40 грн., № 102050/1 від 05.03.2010р. на суму 652,40 грн., № 102050/1 від 06.04.2010р. на суму 564,52 грн., № 102050/1 від 07.05.2010р. на суму 43,46 грн.

Однак, Відповідач на протязі тривалого часу не виконував свої обов'язки по сплаті спожитої теплової енергії та гарячого водозабезпечення, у зв'язку з чим за Відповідачем станом на день розгляду справи значиться заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 3 531,46 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивачем зазначено, що на виконання своєї мети позивач здійснював постачання теплової енергії відповідачу в приміщення, які знаходиться будинку № 25 по вул. Богдана Хмельницького в м. Запоріжжі на загальну суму 3 531,46 грн.

На підставі ст.ст. 387, 1212, 1213 Цивільного кодексу України повинен повернути позивачу безпідставно набуте майно, а у звязку з тим, що повернути це майно неможливо, відповідач повинен відшкодувати позивачу вартість цього майна.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином згідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Аналогічний припис містить п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України яким встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Крім цього, Господарський кодекс України містить спеціальні норми щодо регулювання питань з енергопостачання.

Зокрема, відповідно до п. 6 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

П.1 ст.207 Цивільного кодексу України встановлено, що право чин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу звязку.

Як встановлено нормами Законів України “Про теплопостачання” та “Про житлово-комунальні послуги” теплова енергія може споживатися лише на підставі договору.

Таким чином, у зв'язку з тим, що теплова енергія була отримана Відповідачем безпідставно та повернення її в натурі не є можливим, Відповідач, відповідно до ч.2 ст. 1213 ЦК України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставне набуте майно, повинен відшкодувати його вартість.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача вартості безпідставно набутої теплової енергії у розмірі 3531,46 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати, покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України “Про теплопостачання”, ст. 180, 181 ГК України, ст.387, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 49, 82, 84, 85, Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, 69076, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійського, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) вартість безпідставно набутої теплової енергії у розмірі 3 531 (три тисячі пятсот тридцять одна) грн. 46 коп., 102 (сто дві) грн.00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 11.08.2010р.

Суддя І.В. Владимиренко

Суддя