Рішення № 11098857, 27.07.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.10 Справа № 27/131/10

Суддя

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Форт Сема Лтд”, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Біляївський збагачувальний комбінат”, с. Павлівське Вільнянського району Запорізької області

про стягнення 46 183 грн. 46 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Дєвочкіна О.С., дов. № 008 від 26.01.2010 р.

Від відповідача: не з’явився

На підставі статті 85 ГПК України –27 липня 2010 року судом прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Форт Сема Лтд”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Біляївський збагачувальний комбінат”, с. Павлівське Вільнянскього району Запорізької області суми загального боргу 33 804, 00 грн., 864 грн. 00 коп. 3 % річних, 5611 грн. 46 коп. суми боргу, яка виникла внаслідок інфляції, 5 904 грн. 00 коп. пені.

Ухвалою господарського суду від 19.05.2010 р. порушено провадження у справі № 27/131/10 та призначено судове засідання на 06.07.2010 р.

          Ухвалою виконуючого обов’язки голови господарського суду від 06.07.2010 р. продовжено строк вирішення спору на один місяць, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України. Ухвалою суду від 06.07.2010 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України. Судове засідання призначено на 27.07.2010 р.

27.07.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/131/10.

27.07.2010 р. до початку розгляду справи представники позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача у судовому засіданні, відкритому 27.07.2010 р. надав письмову заяву про залишення суми пені у розмірі 5 904 грн. 00 коп. без розгляду, на підставі ст. 81 ГПК України, для перерахування у відповідності до норм діючого законодавства.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 33 804, 00 грн. основного боргу (в т.ч. ПДВ), 864 грн. 00 коп. 3 % річних, 5611 грн. 46 коп. суми боргу, яка виникла внаслідок інфляції підтримав у повному обсязі.

Заява позивача прийнята судом, відповідно до ст.ст. 22, 81 ГПК України, оскільки не суперечить нормам діючого законодавства України.

Розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 33 804, 00 грн. основного боргу, 864 грн. 00 коп. 3 % річних, 5611 грн. 46 коп. суми боргу, яка виникла внаслідок інфляції.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 06.07.2010 р. та 27.07.2010 р. не з’явився. Проти позову не заперечив, письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Господарським судом ухвали суду від 19.05.2010 р. та 06.07.2010 року було направлено за місцезнаходженням відповідача, на адресу суду поштовим відділенням не поверталися, що свідчить про належне повідомлення ТОВ “Біляївський збагачувальний комбінат” про час та місце розгляду справи.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що 01.01.2009 р. між ТОВ “Форт Сема Лтд”, м. Запоріжжя (орендодавець) та ТОВ “Біляївський збагачувальний комбінат”, с. Павлівське Вільнянського району Запорізької області (орендар) укладено договір оренди № 007/а від 01.01.2009 р.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 31,0 кв.м., розташоване на другому поверсі приміщення за адресою: м. Запоріжжя вул. Рекордна, 26-а (кімнати 202, 204), відповідно до технічного паспорту кабінети 29, 30).

Відповідно до п. 3.2 договору передача приміщення в оренду здійснюється по акту приймання-передачі, підписаному уповноваженими представниками обох сторін, який є невід’ємною частиною договору.

Між сторонами були підписані акти приймання-передачі № 1 від 01.01.2009 р., № 2 від 31.05.2009 р., № 3 від 01.06.2009 р., № 4 від 31.07.2009 р. та засвідченні печатками позивача та відповідача.

Відповідно до п. 5.1 договору орендатор зобов’язується сплачувати орендну плату у розмірі 5580 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ-930 грн. 00 коп. щомісячно.

Згідно із п. 5.2 договору орендна плата сплачується шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10-го числа поточного місяця.

01.06.2009 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 007/а від 01.01.2009 р., відповідно до якої внесено зміни до п. 1.1 договору оренди, а саме: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування нежитлове приміщення загальною площею 16,4 кв.м., розташоване на другому поверсі приміщення за адресою: м. Запоріжжя вул. Рекордна, 26-а (кімната 206), відповідно до технічного паспорту кабінет 28 та внесено зміни до п. 5.1 договору оренди, а саме: орендатор зобов’язується сплачувати орендну плату у розмірі 2 952 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ- 492 грн. 00 коп. щомісячно.

З моменту укладання договору оренди відповідач не здійснював оплату орендної плати, в результаті чого 31.07.2009 р. договір оренди було достроково розірвано.

31.07.2009 р. між позивачем та відповідачем був складений акт зведення взаєморозрахунків з 01.06.2009 р. по 31.07.2009 р., в якому ТОВ “Біляївський збагачувальний комбінат” підтвердило існуючу заборгованість за послуги оренди у розмірі 33804 грн. 00 коп.

31.07.2009 р. на підставі угоди про розірвання договору оренди від 01.01.2009 р. № 007/а та акту приймання-передачі від 31.07.2009 р. № 4 відповідач передав позивачу нежитлове приміщення загальною площею 16,4 кв.м., розташоване на другому поверсі приміщення за адресою: м. Запоріжжя вул. Рекордна, 26-а (кімната 206), відповідно до технічного паспорту кабінет 28.

Матеріалами справи, а саме претензією № 045 від 14.04.2009 р. підтверджується, що позивач звертався до відповідача з вимогами сплатити існуючу заборгованість, на підставі договору від 01.01.2009 р. № 007/а.

Претензія позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором».

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач належним чином не виконав покладені на нього зобов’язання по договору № 007/а від 01.01.2009 р., у зв’язку з чим, заборгованість ТОВ “Біляївський збагачувальний комбінат” перед ТОВ “Форт Сема Лтд” за послуги оренди склала 33804 грн. 00 коп. та залишилися несплаченою на день розгляду справи.

Крім того, при зверненні до господарського суду позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5 904 грн. 00 коп. пені.

Враховуючи заяву позивача про залишення суми пені у розмірі 5 904 грн. 00 коп. без розгляду, на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України та враховуючи те, що позивач не надав доказів в обґрунтування нарахування пені та повного нормативно обґрунтованого розрахунку нарахованої пені, позов в частині стягнення пені за неналежне виконання умов договору в розмірі 5 904 грн. 00 коп. підлягає залишенню без розгляду на підставі 81 ГПК України, що не позбавляє позивача права звернутися до суду на загальних підставах після усунення обставин, що зумовили залишення позову в цій частині без розгляду.

Господарський суд залишає вимоги в частині стягнення пені у розмірі 5 904 грн. 00 коп. без розгляду.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 611 грн. 46 коп. втрат від інфляції та 864 грн. 00 коп. 3 % річних.

                    Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок втрат від інфляції та 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 611 грн. 46 коп. втрат від інфляції та 864 грн. 00 коп. 3 % річних підлягають задоволенню.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Форт Сема Лтд”, м. Запоріжжя правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 81, 82 –85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.          

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “Біляївський збагачувальний комбінат” (70005 Запорізька область Вільнянський район с. Павлівське вул. Залізнодорожна, 28, код ЄДРПОУ 34441335, п/р 2600302730023 в АКБ «Правекс-Банк», МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Форт Сема Лтд” (60124 м. Запоріжжя вул. Випробувачів, 6, код ЄДРПОУ 30709995, п/р 26001002021401 в ЗРУ АТ «Банк Фінанси та Кредит», МФО 313731) 33804 (тридцять три тисячі вісімсот чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. 3 % річних, 5611 (п’ять тисяч шістсот одинадцять) грн. 46 коп. втрат від інфляції, 402 (чотириста дві) грн. 80 коп. державного мита, 205 (двісті п’ять) грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суму пені залишити без розгляду.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 27.07.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.С. Дроздова