Рішення № 11098806, 07.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.09.10 р.                     Справа № 38/166                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Зікєєвій Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка в особі Центральних електричних мереж

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім дев’ятка”, м.Горлівка

про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 3879,17грн., заборгованість за спожиту реактивну електроенергію в розмірі 25,70грн., суми 3% річних у розмірі 36,91грн., суми пені у розмірі 4490,60грн.

за участю представників:

від позивача: Позняр С.В.- за дов. №204-10”Д” від 31.12.2009р.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м. Горлівка в особі Центральних електричних мереж, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім дев’ятка”, м.Горлівка про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 3879,17грн., заборгованість за спожиту реактивну електроенергію в розмірі 25,70грн., суми 3% річних у розмірі 36,91грн., суми пені у розмірі 4490,60грн., а всього 8432,38грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №1011 від 07.02.2003р. з додатками та додатковим угодами; акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за березень 2010р., рахунки №11/1011 за березень 2010р., розрахунок ціни позову, письмові пояснення від 06.09.2010р., невиконання відповідачем договірних зобов’язань.

19.08.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 13.08.2010р. № 14/4-20/4125, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім дев’ятка” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 32781869) як юридична особа та знаходиться за адресою: 84607, Донецька область, м.Горлівка, Микітівський р-н, вул. 60 років СРСР, буд.53, кв.33. Лист судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

06.09.2010р. позивач надав суду письмові пояснення від 06.09.2010р., які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Крім того, позивач 06.09.2010р. надав суду клопотання, у якому просить суд залучити до матеріалів справи копію додатку „Договірні величини споживання електричної енергії на 2010р.” до договору про постачання електричної енергії №1011 від 07.02.2005р. Клопотання та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду та наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №1011 від 07.02.2003р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами до нього.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків сторони узгодили у розділі 7 договору та в додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” в редакції додаткової угоди від 02.06.2006р. до договору №1011 від 07.02.2003р.

Пунктом 3 додатку №5 до договору „Порядок розрахунків за електроенергію” передбачено, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 операційних днів.

Додатковою угодою від 01.08.2007р. до договору №1011 від 07.02.2003р. сторони виклали п.4.2.1 договору у наступній редакції “за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 “Порядок розрахунків” до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов’язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Додаткова угода від 01.08.2007р. до договору №1011 від 07.02.2003р. підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

Згідно п.9.4 Договору, він набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 07.02.2010р. Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору, за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

Додатком від 05.10.2010р. до договору №1011 від 07.02.2003р., сторони узгодили та встановили щомісячну договірну величину споживання електричної енергії на 2010р.

Оскільки вимогами Договору на постачання електричної енергії не передбачено певної форми укладення Додаткової угоди про продовження дії Договору на наступний календарний рік, суд приходить до висновку, що вищезазначений Додаток від 05.10.2010р. до Договору за своєю правовою суттю є такою угодою. Крім того, в матеріалах справи наявні письмові докази продовження дії Договору шляхом поставки та споживання електричної енергії після лютого 2010р. на підставі спірного Договору – рахунки, акти прийняття – передавання електричної енергії, тощо.

Таким чином, на момент виникнення заявленої до стягнення заборгованості, сторони перебували у договірних відносинах.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актом прийому-передачі електроенергії за березень 2010р.

Акт прийняття-передавання електроенергії був підписаний сторонами без будь-яких зауважень та скріплені печатками підприємств.

Виставлені рахунки за активну та реактивну електроенергію №11/1011 за березень 2010р. були отримані уповноваженим представником відповідача 31.03.2010р., про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №1011 від 07.02.2003р. (з додатками), згідно з яким постачальник (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до нього.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Пунктом 3 додатку №5 до договору „Порядок розрахунків за електроенергію” передбачено, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 операційних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу березні 2010р. активну електроенергію на суму 3 879,17грн., реактивну електроенергію на суму 25,70грн., що підтверджено актом прийому-передачі за вказаний період, підписаними обома сторонами без зауважень. У зв’язку з наведеним, позивач виставив відповідачу відповідні рахунки на оплату, про отримання яких свідчить підпис представника відповідача на самих рахунках. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії належним чином не виконав, виставлені рахунки не сплатив, чим порушив умови договору.

Таким чином, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за активну електроенергію за березень 2010р. у сумі 3 879,17грн., за реактивну електроенергію за березень 2010р. у сумі 25,70грн., яка підтверджена матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів оплати наявної заборгованості, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію у сумі 3 879,17грн. та за реактивну електроенергію у сумі 25,70грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач, з посиланням на п. 4.2.1. договору (в редакції додаткової угоди від 01.08.2007р. договору № 1011 від 07.02.2003р.) та положення Закону України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальній послуги та утримання прибудинкових територій”, нарахував відповідачу пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення платежу. Відповідно до розрахунку розмір пені становить 4 490,60грн.

Розглянувши вимоги позивача в цій частині суд приходить до висновку, що вони підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно положень ст. 1 Закону України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальній послуги та утримання прибудинкових територій”від 20.05.1999 № 686-XIV, на який посилається позивач, суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Стаття 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 № 1875-ІV (з змінами) закріплює, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до вимог цього Закону житлово-комунальні послуги надаються в рамках укладеного між сторонами (виконавцем/виробником та споживачем) договору на надання житлово-комунальних послуг (розділ 6 Закону).

В свою чергу, ст. 1 Закону України “Про електроенергетику” визначає енергію - електричну чи теплову енергію, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, передбачають, що електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару; електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок; електрична мережа - сукупність електроустановок для передачі та розподілу електричної енергії; електропередавальна організація - суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами або місцевими (локальними) електричними мережами, а також суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території.

У відповідності до п. 1.6. Правил електрична енергія поставляється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення) на основі типового договору (додаток 3 Правил).

Підставою позовних вимог, зокрема, є договір про постачання електричної енергії, в рамках якого електрична енергія поставляється та, відповідно, купується та оплачується, як різновид товару.

Крім того, сторони в договорі чітко визначили, що при виконанні умов договору, а також вирішенні усіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов’язуються керуватися ЗУ “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, Правилами улаштування електроустановок, Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів, Інструкцією про порядок погодження використання електрокотлів та інших електронагрівальних засобів, а також іншими нормативно-правовими актами.

Проаналізувавши положення вищенаведених нормативно-правових актів, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку між сторонами склалися правовідносини про постачання електроенергії, як різновиду товару, а не відносини в сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, якими є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, на відносини позивача та відповідача, які склалися в рамках договору про постачання електричної енергії, не розповсюджується дія Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та, відповідно, не розповсюджується дія Закону України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальній послуги та утримання прибудинкових територій”.

Суд вважає, що дані відносини підпадають саме під положення Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, у зв’язку з чим перераховує пеню у відповідності з положеннями цього Закону.

Так, пеня нараховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, по кожному виставленому та неоплаченому рахунку: по рахункам за актив та реактив за березень 2010р. - пеня нараховується за період з 08.04.2010р. по 31.07.2010р.

Перевіривши розрахунок нарахованої позивачем пені, суд дійшов висновку, що розмір пені складає 238,41грн. Тому позовні вимоги щодо стягнення пені суд задовольняє частково.

Позовні вимоги щодо стягнення суми пені у залишковому розмірі 4252,19грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 36,91грн.

У відповідності до вимог чинного законодавства, судом перевірено розрахунок 3% річних за прострочення грошового зобов’язання по договору. Суд вважає розрахунок обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 230, 231, 232, 233, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 № 1875-ІV (з змінами), Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, Закону України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальній послуги та утримання прибудинкових територій” від 20.05.1999 № 686-XIV, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка в особі Центральних електричних мереж до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім дев’ятка”, м.Горлівка про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 3879,17грн., заборгованість за спожиту реактивну електроенергію в розмірі 25,70грн., суми 3% річних у розмірі 36,91грн., суми пені у розмірі 4490,60грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім дев’ятка”, м.Горлівка (84607, Донецька область, м.Горлівка, вул.60 років СРСР,53/33, ЄДРПОУ 32781869) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) в особі Центральних електричних мереж на рахунок із спеціальним режимом користування № 260303021296 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ “Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130903 – заборгованість за активну електроенергію у сумі 3 879,17грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім дев’ятка”, м.Горлівка (84607, Донецька область, м.Горлівка, вул.60 років СРСР,53/33, ЄДРПОУ 32781869) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) в особі Центральних електричних мереж на п/р 26003306551560 в ЦГО в ПАТ ПІБ м.Горлівки, МФО 334464, ЄДРПОУ 00130903 – заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 25,70грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім дев’ятка”, м.Горлівка (84607, Донецька область, м.Горлівка, вул.60 років СРСР,53/33, ЄДРПОУ 32781869) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) в особі Центральних електричних мереж на п/р 26003306551560 в ЦГО ПАТ ПІБ м.Горлівки, МФО 334464, ЄДРПОУ 00130903 – 3% річних у розмірі 36,91грн., пеню у розмірі 238,41грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім дев’ятка”, м.Горлівка (84607, Донецька область, м.Горлівка, вул.60 років СРСР,53/33, ЄДРПОУ 32781869) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) в особі Центральних електричних мереж на п/р 26003306551560 в ЦГО ПАТ ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00130903 – 50,56грн. державного мита, 117,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 07.09.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2010р.

Суддя