Рішення № 11098803, 06.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.09.10 р.                     Справа № 37/158                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк ідентифікаційний код 23977045

до Відповідача: Приватного малого підприємства „Дріада”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 20373039

про: стягнення заборгованості з оплати за оренду приміщення в сумі 4625,04грн.

за участю уповноважених представників:

від Прокурора – Кулікова Ю.В.(за посвідченням №3358, дійсне до 26.12.2013р.)

від Позивача – не з’явився;

від Відповідача – не з’явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 10.08.2010р. на 06.09.2010р.

У судовому засіданні 06.09.2010р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішеня.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор м. Донецька (далі – Заявник позову) звернувся до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк (далі – Позивач) з позовною заявою до Приватного малого підприємства „Дріада”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості з оплати за оренду приміщення в сумі 4625,04грн.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за період з 15.06.2009р. по 15.07.2010 р. за договором оренди на не житлове приміщення комунальної власності міської ради №б/н від 15.12.2000р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає договір оренди №б/н від 15.12.2000р, додаткову угоду від 15.01.2004р., розрахунок орендної плати, акт прийому – передачі не житлового приміщення, виписку з особового рахунку, рішення Господарського суду Донецької області №40/148 від 30.06.2009р. рішення Донецької міської ради та наказ прокурора Донецької області, правоустановчі документи Позивача, розрахунок ціни позову.

Нормативно свої вимоги Заявник позову обґрунтовує ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст.ст. 2, 29, 54, 56, 58 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог суду Прокурором був наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відносно статусу та місцезнаходження Відповідача (а.с.29) та докази надсилання позовної заяви на адресу Відповідача, визначену у вказаному витягу (а.с.37).

Позивач надав поясненнях №01-18-612 від 06.08.2010р. (а.с.31-32), якими підтримав заявлені вимоги у повному обсягу, надавши додаткові документи на обґрунтування свого статусу орендодавця та отримувача орендних платежів.

Позивачем через канцелярію суду 02.09.2010р. подане клопотання (а.с.а.с.38-40) про відкладання розгляду справи у зв’язку із перебуванням свого представника у відпустці.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, своєї позиції по суті спору до відома суду не довів та доказів відсутності спірних грошових зобов’язань не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за місцезнаходженням, визначеним за матеріалами справи та відомостями, вказаними у договорі оренди №б/н від 15.12.2000р., та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.29), достовірність яких презюмується за змістом ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд, оскільки до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб.

Прокурор у судовому засіданні 06.09.2010р. підтримав заявлені вимоги, наполягаючи на їх задоволені у повному обсягу у цьому судовому засіданні виходячи із наявних у справі документів.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представника належним чином повідомленого Позивача і Відповідача та ненаданням останнім певних доказів у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору з огляду на повноту зібраних доказів у розумінні ст. 77 Кодексу.

В свою чергу, відхилення клопотання Позивача про відкладання розгляду справи зумовлено тим, що за змістом ст. 28 Господарського процесуального кодексу України Позивач як юридична особа не позбавлена можливості забезпечити представництво своїх інтересів у судовому засіданні будь-якою особою, уповноваженою письмовою довіреністю – неможливість присутності конкретного співробітника через відпустку не може вважатися поважною причиною для відкладання розгляду справи, тим більше, що Позивач свою позицію по суті спору довів до відома суду у письмовому вигляді.

Вислухавши у судових засіданнях Прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2000р. між Представництвом Фонду державного майна України в м. Донецьку (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар), відповідно до патенту №350 від 15.12.2000р. виданим представництвом фонду державного майна України в м. Донецьк укладено договір оренди на не житлове приміщення комунальної власності міської ради №б/н (а.с. 6-11), згідно п.п.1.1., 6.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне володіння та користування вбудоване нежитлове приміщення комунальної власності міської ради, загальною площею 96,9кв.м., розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Аравійська, 2, строком на 10 років до 15.12.2010р.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов’язання із внесення щоквартально в 5-ти денний строк від дати, встановленої для надання квартальних бухгалтерських звітів, а по річних звітах – в 10-ти денний строк від дати, визначеної для подання річного бухгалтерського звіту, орендних платежів, визначених відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ ” і розпорядження Донецького міського голови №580 від 26.04.2000р. „Про оплату за оренду нежитлових приміщень, розташованих в будівлях, які відносяться до комунальної власності міста” у сумі 602грн. 93коп. на рік з подальшим щомісячним інфляційним коригуванням.

15.12.2000р. об’єкт оренди відповідно до п. 2.1. договору був переданий Орендарю, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі нежитлового вбудованого приміщення (а.с.13).

Додатковою угодою до договору від 15.01.2004р. сторонами змінені умови договору стосовно розміру орендної плати (визначенні її розміру сумі 1507,32грн. на рік) та порядку внесення орендних платежів (щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним).

Рішенням Донецької міської ради від 27.09.2004 №13/20 (а.с.24) від представництва Фонду державного майна України по Донецькій області в строк до 01.12.2004р. були передані повноваження та функції орендодавця об’єктів комунальної власності до Управління комунальних ресурсів міської ради (Позивач). В свою чергу, згідно п.п. 1.2., 3.2., 3.4. Положення про означене Управління (а.с.23), вона як виконавчий орган міської ради серед іншого виконує функції орендодавця при переданні в оренду об’єктів комунальної власності та здійснює аналіз і облік, що надходить від використання об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Донецька.

Із змісту рішення Господарського суду Донецької області від 30.06.2009р. по справі №40/148 (роздруковане з Реєстру судових рішень) вбачається, що у зв’язку із неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань зі здійснення орендних платежів за період з 15.04.2006р. по 15.05.2009р. утворилась заборгованість в сумі 1722,96грн., яка була стягнута на користь Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради.

Із змісту представленого розрахунку основного боргу (а.с.26) та особових рахунків (а.с.а.с.15-17) вбачається, що за період з травня 2009р. по червень 2010р. (період формування стягуваної заборгованості) згідно вказаного вище договору Відповідачу була нарахована орендна плата у розмірі 4625,04грн., через несплату якої Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Позивач поясненнями №01-18-612 від 06.08.2010р. (а.с.а.с.31, 32) підтвердив наявність

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Прокурора до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема – Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору № б/н від 15.12.2000р., що знаходиться в комунальній власності м. Донецька.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України та у повній мірі відтворюють приписи ст.ст. 4, 151 Цивільного кодексу УРСР, діючого на момент укладання договору від 15.12.2000р.

Суд зауважує, що з огляду на період формування стягуваної заборгованості та триваючий характер орендних правовідносин, оцінка заявлених вимог здійснюється в контексті діючих Цивільного та Господарського кодексу України, що зумовлено п. 4 прикінцевих (та перехідних положень) кожного із вказаних нормативно-правових актів. Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між представником Фонду державного майна України у м. Донецьку та Відповідачем договір оренди № б/н від 15.12.2000р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

В свою чергу, набуття внаслідок прийняття рішення Донецької міської ради від 27.09.2004 №13/20 Позивачем функцій орендодавця в утому числі і в розглядуваному договорі, зумовлює висновок про існування у Відповідача розглядуваних період означених грошових зобов’язань саме перед Позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до додаткової угоди від 15.01.2004р., отже кожне 16 число періоду з травня 2009р. по червень 2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України не спростовується, внаслідок невиконання грошових зобов’язань утворилась заборгованість з орендної плати за період з 16.06.2009р. по 16.07.2010р.. в сумі 4625,04грн.

Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення зобов’язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов’язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати умовам договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу – в сумі 4625,04грн.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-2 - 4-6, 29, 33, 34, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк (ідентифікаційний код 23977045) до Приватного малого підприємства „Дріада”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 20373039) про стягнення заборгованості з оплати за оренду приміщення в сумі 4625,04грн.- задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства „Дріада”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 20373039) на користь Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк (ідентифікаційний код 23977045) заборгованість з орендної плати у сумі 4625,04грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного малого підприємства „Дріада”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 20373039) в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 06.09.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2010р.

Суддя