Рішення № 11098800, 07.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.09.10 р.                     Справа № 37/12                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, ідентифікаційний код 00131268

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 30277521

про: стягнення грошових коштів у розмірі 1166 551,85 грн., що складається з основної суми боргу 759886,06 грн. за серпень-вересень 2007р., пені за порушення строків перерахування грошових коштів-81636,63 грн., інфляційних нарахувань внаслідок прострочення оплати – 291159,72 грн., 3% річних – 33869,44 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Логачова Ю.А. (за довіреністю №48-10 „Д” від 31.12.2009р.);

від Відповідача – Костюк С.В. (за довіреністю №3 від 04.01.2010р.)

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 12.02.2009р. на 10.03.2009р., з 10.03.2009р. на 24.03.2009р., з 24.03.2009р. на 31.03.2009р. 31.03.2009р. у судовому засіданні оголошена перерва до 16.04.2009р., з 16.04.2009р. на 23.04.2009р., з 23.04.2009р. на 21.05.2009р. Ухвалою суду від 12.05.2009р. провадження у справі зупинено. 16.06.2009р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 06.07.2009р. 17.06.2009р. провадження у справі зупинено та поновлено 27.10.2009р. з призначенням до розгляду на 09.11.2009р. та подальшим відкладання на 30.11.2009р., а з 30.11.2009р. на 08.12.2009р. з оголошенням перерви до 09.12.2009р. і подальшим зупиненням провадження. Ухвалою від 16.08.2010р. провадження у справі поновлено з призначенням до розгляду на 07.09.2010р.

У судовому засіданні 07.09.2009р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м. Горлівка (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення суми боргу: за серпень 2007р. в сумі 127101,00 грн., пені в сумі 28022,74 грн., інфляції в розмірі 64349,43 грн., 3% річних – 7396,24 грн.; за вересень 2007р. в сумі 632785,06 грн., пені в сумі 58015,56 грн., інфляції в розмірі 198061,72грн., 3% річних – 24028,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором №29/12/1-АР від 29.12.2003р. за серпень та вересень 2007р., внаслідок чого виникла стягувана заборгованість та підстави для нарахування пені, інфляційної індексації та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди №29/12/1-АР від 29.12.2003р.з додатком №1, розрахунок суми позову, рахунки № 228 від 31.08.2007р. на суму 562875,88грн., № 242 від 01.10.2007р., податкові накладні від 31.08.2007р. та від 30.09.2007р., правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 509, 526, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.62-91, 100, 106-120 т.1, а.с.а.с. 1-79 т.3, а.с.а.с.1-73, 77-80, 84-87, 89 т.4, а.с.а.с. 1-3, 9-35, 47-62 т.5), у тому числі пояснення:

- №03сд-196/09 від 10.03.2009р. відносно врахування у виставлених за серпень і вересень 2007р. рахунках зміни у складі об’єктів оренди, запроваджені рішенням Господарського суду Донецької області у справі №12/2пн;

- №03сд-260/03 від 24.03.2002р. із запереченнями на представлений Відповідачем відзив;

- №03сд-320/09 від 31.03.2009р. відносно формування завдань та графіку навантаження об’єктів;

- №03сд-421/02 від 16.04.2009р. із додатковими запереченнями доводів Відповідача, наведених у відзиві;

- №03сд-2809/09 від 09.11.2009р. щодо вжитих Позивачем заходів на виконання вимог суду;

- №07-15/2506 від 09.11.2009р. стосовно відображення в бухгалтерському обліку здійснених ремонтних робіт на об’єкті оренди у період нарахування стягуваної орендної плати;

- №04-31а-217 від 27.11.2009р. відносно технічної можливості використання Відповідачем об’єкту оренди в період формування стягуваної заборгованості під час здійснення ремонтів;

- №03сд-3461/02 від 30.11.2009р. щодо рішень по інших судових справах, пов’язаних із розглядуваними правовідносинами;

- №04-31а/227 від 07.12.2009р. на обґрунтування неможливості віднесення здійснюваних ремонтних робіт до капітального ремонту;

- №03сд-3699/09 від 09.12.2009р. щодо кола запитань для постановки на вирішення судової експертизи, та клопотання №03юр-298/09 від 30.03.2009р. про витребування доказів у Відповідача, проти якого Відповідач надав письмові заперечення від 08.12.2009р. (а.с.а.с.44,45 т.5).

Уточненням позовних вимог №06-03/09 від 06.03.2009р. з додатками (а.с.ст.101 - 105 т.1) Позивач просив стягнути з Відповідача грошові кошти у розмірі 1166551,85грн., що складаються з основної суми боргу за серпень - вересень 2007 р. в сумі 759886,06грн., інфляції в розмірі 291159,72грн., пені в сумі 81636,63грн., 3% річних в сумі 33869,44грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №12/02 від 11.02.2009р. (а.с.а.с.32, 33 т.1), в якому проти позову заперечив, посилаючись на необхідність застосування ч.ч. 4, 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, оскільки через проведення Позивачем ремонтних робіт з 25 серпня по 30 вересня 2007р., Орендар не мав можливості використовувати орендоване майно, а тому орендна плата була сплачена у повному обсязі, пропорційно дням роботи орендованого обладнання.

Відповідачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 34-60 т.1, а.с.а.с.1-141 т.2, а.с.а.с.87-128 т.3, а.с.46 т.5), у тому числі пояснення: №35/03 від 24.03.2009р. щодо обґрунтування віднесення здійснюваних Відповідачем ремонтних робіт на об’єкту оренди до капітального ремонту; №31/03-2 від 31.03.2009р. відносно належного, на думку, Відповідача розміру орендних платежів у розглядуваному періоді формування стягуваної заборгованості.

Задля вирішення питання щодо доцільності задоволення заявленого Позивачем клопотання про витребування доказів, суд ухвалами від 16.04.2009р., 23.04.2009р., 16.06.2009р., 27.10.2009р. викликав в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України відповідного співробітника Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) для надання пояснень.

НКРЕ на виконання ухвал суду були надані пояснення №7285/13/17-09 від 04.11.2009р. (а.с.а.с.141,142 т.4) щодо включення до тарифу Відповідач витрат з орендних платежів та проведення ремонтних робіт енергетичного обладнання та додаткові пояснення від 30.11.2009р. (а.с.36 т.5) відносно можливості ліцензіату маневрувати отриманими коштами за тарифом і №8024/13/17-09 від 04.12.2009р. (а.с.а.с.70,71 т.5) відносно порядку контролю за цільовим і обґрунтованим використанням отриманих ліцензіатом коштів.

З метою перевірки тверджень Відповідача відносно капітального характеру здійснюваних Позивачем у період формування стягуваної заборгованості ремонтних робіт та можливості використання відповідних об’єктів оренди за цільовим призначенням у відповідний період за допомогою застосування спеціальних знань, судом ухвалою від 09.12.2009р. призначено інженерно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі на час її проведення.

Однак, у зв’язку із неможливості надання висновків з поставлених судом запитань, провадження у справі ухвалою від 16.08.2010р. було поновлено з призначенням до розгляду по суті за наявними документами на 07.09.20100р.

В перебігу розгляду справи у судових засіданнях представники сторін підтримували свою позицію, викладену письмово, а судовому засіданні 07.09.2010р. представник надав письмові пояснення №03юр-10762/10 відносно доказової неспроможності наданого Відповідачем витягу з дослідження та аналізу ДП „Львівське конструкторське бюро”.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані документи у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не впливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2003р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди № №29/12/1-АР (а.с. а.с. 8-12 т.1), згідно п.п.1.1, 10.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне цільове користування індивідуально визначене майно відповідно з додатком №1 (а.с.а.с.13-18 т.1) , який є невід’ємною частиною цього договору, строком на 5-ть років з моменту підписання акту прийому-передачі.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов’язання із перерахування орендної плати, визначеною у відповідності до діючого законодавства України, за ставкою 6.5 % вартості орендованого майна за рік і становить без ПДВ за перший місяць оренди – 338588,70 грн. Орендна плата сплачується Орендарем щомісяця до 10-го числа місяця, наступного за звітним, та визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата може встановлюватися у натуральній або грошово-натуральній формі.

Відповідно до умов розділів 5, 6 вказаного договору оренди у Орендаря, серед іншого, є наступні обв’язки та права:

- використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору (п.5.1.);

- своєчасно і в повному обсягу сплачувати орендну плату (п.5.2.);

- забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки (п.5.3.);

- своєчасно здійснювати поточний ремонт орендованого майна (п.5.4.);

- за погодженням з Орендодавцем вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості (п.6.2.).

В свою чергу, до обов’язків Орендодавця, у тому числі віднесено передання Орендарю в оренду майна згідно із цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно із договором (п.7.1.)

Умовами п. 9.2. договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим Договором, встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення.

29.12.2003р. додатковою угодою №1 (а.с.109 т.1) сторони внесли зміни до деяких пунктів договору оренди, виклавши їх в наступній редакції:

- п.2.1. – передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу в оренду. Орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі;

- п. 7.1. – передати Орендарю в оренду майно на умовах цього договору;

- розділу 12 „Додатки” – додатки до цього договору є його невід’ємною частиною. До договору додаються: перелік майна, що передається в оренду; розрахунок орендної плати; акт приймання-передачі орендованого майна (підписується на момент фактичної передачі майна в оренду); звіт експерта про оцінку майна.

Додатковою угодою №2 від 27.10.2004р. (а.с.110 т.1) сторони дійшли згоди про зміну п. 3.1, додатку №2 (розрахунок орендної плати) у зв’язку із зміною оціночної вартості об’єкту оренди станом на 31.07.2004р., виклавши їх в наступній редакції: Орендна плата за користування майном за цим договором визначається за ставкою 6,5% вартості орендованого майна за рік і становить без ПДВ за перший місяць оренди 343932,96грн.; додаток №2 до договору викласти в редакції додатку №1 до даної додаткової угоди.

Додатковою угодою №3 від 31.008.2007р. (а.с.111т.1) сторони змінили визначену в п. 3.1. договору оренди ставку орендної плати з 6,5% від вартості орендованого майна на рік на 7,15% вартості орендованого майна на рік.

За змістом підписаного сторонами без зауважень акту звіреня розрахунків за договором оренди станом на 31.01.2007р. (а.с.24 т.3), достовірність якого сторонами в межах цієї справи не оспорюється (а.с.а.с.87, 88 т.3), звірене сальдо на вказану дату складає 0грн.

01.09.2004р. між Відповідачем (Замовник) та Позивачем (Виконавець) укладений договір на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкта оренди №01/09/3 (а.с.а.с. 34-36 т1), згідно п.1.1, 7.1 якого Замовник доручає, а Виконавець забезпечує експлуатацію та технічне обслуговування об’єкта оренди – індивідуально визначеного майна згідно переліку (додаток №1 до договору оренди від 29.12.2003р.), відповідно до діючих державних і галузевих нормативних документів, до закінчення дії договору оренди.

Відповідно до умов п.2.1.2., 2.1.7., 2.1.11. цього договору Виконавець, серед іншого, зобов’язаний: забезпечити надійну, безпечну, економічну роботу об’єкту оренди відповідно до диспетчерських графіків несення навантаження у об’єднаній енергосистемі України та графіків теплових навантажень (з урахуванням зупинок та пусків енергоблоків по команді диспетчера НЕК „Укренерго”); здійснювати експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт обладнання об’єкту оренди. При цьому вести окремий облік витрат по експлуатації та технічному обслуговуванню і ремонту об’єкту оренди; безумовно і у повному обсягу виконувати усі положення і правила, які діють в об’єднаній енергосистемі України у частині виконання диспетчерського графіку навантаження об’єкту оренди, а також його експлуатаційного і технічного обслуговування.

В свою чергу, п.2.2.6. договору на експлуатаційне і технічне обслуговування на Замовника в числі інших покладений обов’язок забезпечити виконання графіків виробництва електроенергії та теплової енергії, що доводяться до Виконавця диспетчером НЕК „Укренерго” відповідно Правилам енергоринку, без права зміни стаціонарного номеру енергоблоку по зверненню Замовника.

Пунктами 3.1., 3.2. цього договору визначено, що місячна ціна робіт по експлуатації, технічному обслуговуванню та ремонту об’єкту оренди складає орієнтовано 650010грн. в тому числі ПДВ 108335грн. та визначається кошторисом, складеним відповідно до п.2.1.7 цього договору, який щомісяця коригується та узгоджується сторонами і є невід’ємною частиною цього договору. Оплата здійснюється по договору протягом поточного місяця у розмірі 100% від вартості кошторису згідно п. 3.1. цього договору.

Додатковою угодою №1 від 29.10.2004р. (а.с.39 т.1) сторони внесли зміни до договору на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкта оренди №01/09/3, якими доповнили договір п.6.5. Низкою додаткових угод за №1 від жовтня 2004р., листопада 2004р., січня 2005р., лютого 2005р. сторони визначали конкретну суму обґрунтованих фактичних витрат на експлуатаційне і технічне обслуговування, що приймалися Замовником до відшкодування.

Згідно наданих Відповідачем документів (а.с.а.с.3-24 т.2) грошові зобов’язання Замовника за договором на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкта оренди №01/09/3 від 01.09.2004р. припинялося як шляхом проведення платежів (виконанням), так і шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Рішенням Господарського суду Донецької області у справі №12/2пн від 22.05.2006р. (а.с.а.с.25-31 т.2), залишеним без змін Постановою Донецького апеляційного суду від 29.06.2006р. (а.с.а.с.32-38 т.2) задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда” до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” про внесення змін до договору оренди від 29.12.2003р. № 29/12/1-АР. При цьому судом було встановлено, що частина переданого в оренду майна Орендарем не використовується з підстав знаходження цього майна на капітальному ремонті за договорами, які були підписані між Орендодавцем та третіми особами у проміжок часу з 08.11.2004р. по 12.01.2006р., зважаючи на що суд дійшов висновку про можливість зменшення орендної плати пропорційно майну, що знаходиться на ремонті і не може використовуватися Орендарем позивачем не використовувалася з підстав знаходження цього майна на капітальному ремонті.

Згідно представлених Позивачем розрахунків (а.с.а.с.21-23 т.3) Орендодавцем на виконання означеного рішення був перерахований розмір орендної плати (вилучена із бази розрахунку вартість відповідних інвентарних номерів, що входили до об’єкту оренди)

Як вбачається з представлених витягів з журналу відключення та включення основного обладнання Миронівської ТЕС за серпень і вересень 2007р. (а.с.а.с.44, 45 т.1) та журналу заявок на виведення обладнання в ремонт (а.с.а.с.9-14 т.2) у розглядуваний період:

- з 16.08.2007р. та до кінця вересня 2007р. котельний агрегат №4 перебував у поточному ремонті;

- з 01.08.2007р. по 04.08.2007р. котельний агрегат №9 перебував на аварійному ремонті, а з 25.08.2007р. та до кінця вересень 2007р. – у середньому ремонті;

- котельний агрегат №3 весь означений період перебував у резерві;

- турбогенератор №2 весь означений період перебував у середньому ремонті;

- з 25.08.2007р. та до кінця вересня 2007р. турбогенератор №5 перебував у середньому ремонті.

З представлених Відповідачем документів (а.с.а.с.42-140 т.2) означені ремонті роботи щодо орендованого енергетичного обладнання виконувалися як Позивачем безпосередньо, так і за допомогою залученим ним підрядників, але з подальшим складанням сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт від 28.09.2007р. за вересень (а.с.117 т.1) саме за договором на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкта оренди №01/09/3 від 01.09.2004р. Слід зауважити, що надісланий Позивача акт приймання-передачі виконаних робіт за серпень 2007р. на суму 2162520грн. (а.с.а.с.2-6 т.4) також за цим договором №01/09/3 від 01.09.2004р. хоча і не був підписаний з боку Відповідача, проте згідно наданих ним документів (а.с.а.с.3-12 т.3) цей місяць виконання робіт за версією останнього грошові зобов’язання виконані у сумі 1758120грн. (зарахуваннями зустрічних одноріч вимог та зміною призначення здійснених платежів) і також саме за договором №01/09/3 від 01.09.2004р.

В свою чергу, за результатами аналізу означених актів виконаних робіт Державне підприємство „Львівське конструкторське бюро” 28.11.2008р. (а.с.а.с.39-41 т.2) дійшло висновку про капітальний характер ремонтних робіт. При цьому, до матеріалів справи Відповідачем був наданий лише витяг з відповідного аналізу, тоді як частини з відповідним обґрунтуванням представлено не було.

Наразі, доказів існування застережень та претензій Замовника (Відповідача) щодо незабезпечення Виконавцем надійної, безпечної, економічної роботу об’єкту оренди відповідно до диспетчерських графіків несення навантаження у об’єднаній енергосистемі України та графіків теплових навантажень в розглядуваний період (серпень – вересень 2007р.), так само, як і зауважень щодо тривалості ремонтних робіт, до матеріалів справи не надано. Виходячи із наданих Позивачем пояснень (а.с.а.с.79,80 т.4) щодо розшифрування змісту тестових макетів (а.с.а.с.13-73 т.4), які згідно факсограми від 12.10.2005р. (а.с.12 т.4) директора ДП „Енергоринок” мають передаватися Відповідачем з 17.10.2005р. задля подальшого інформування диспетчерського центру – ДП НЕК „Укренерго”, графік навантаження об’єктів оренди у серпні та вересні 2007р. визначався на 0 рівні.

Задля забезпечення викання грошових зобов’язань Орендарем Позивачем 31.08.2007р. був складений рахунок №228 (а.с.20) на оплату оренди майна за серпень 2007р. у сумі 562875,88грн., а 01.10.2007р. – рахунок №242 (а.с.22 т.1) на оплату орендної плати за вересень 2007р. у сумі 632785,08грн. та виписані відповідні податкові накладні (а.с.а.с.21, 23 т.1).

Стан оплати означених рахунків відображений у складених актах звірення розрахунків (а.с.а.с.16, 89 т.3), складених на вимогу сторонами, в яких хоча і не виведено узгоджене сторонами сальдо відносно стягуваної заборгованості, проте вбачається відсутність заперечень щодо здійснення Відповідачем орендних платежів за серпень 2007р. у загальному розмірі 435774,88грн.

При цьому, з підписаного сторонами станом на 01.09.2007р. акту звірення розрахунків (а.с.119 т.1) без зауважень з боку Відповідача щодо орендних платежів за серпень 2007р., вбачається наявність недоплати у сумі 127101грн.

Згідно пояснень №03сд-196/09 від 10.03.2009р. Позивачем у виставлених за серпень і вересень 2007р. рахунках враховані зміни у складі об’єктів оренди, запроваджені рішенням Господарського суду Донецької області у справі №12/2пн

У зв’язку із неповнотою оплати означених рахунків з боку Відповідача, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, збільшився в перебігу розгляду справи вимоги щодо 3% річних та інфляційної індексації згідно уточнення №06-03/09 від 06.03.2009р. (а.с.101 т.1), вимагаючи остаточно стягнення з Відповідача основної суми боргу за серпень - вересень 2007 р. в сумі 759886,06грн., інфляції в розмірі 291159,72грн., пені в сумі 81636,63грн., 3% річних в сумі 33869,44грн.

Відповідач проти позов заперечує з підстав, приведених у відзиві та поясненнях, які полягають у звільненні від орендних платежів у розглядуваному періоді з огляду на неможливість користування майном через проведення Орендодавцем капітального ремонту.

Суд розглядає справу в контексті уточнених позовних вимог Позивача, викладених у заяві №06-03/09 від 06.03.2009р. (а.с.101 т.1), оскільки за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшення суми позовних вимог до прийняття рішення є невід’ємним правом позивача.

Водночас, суд розглядає справу відносно всіх грошових вимог, оскільки вони пов’язані підстави виникнення та поданими доказами (порушення грошових зобов’язань за одним договором оренди), і їх об’єднання в одному позову цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором оренди та застосування наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені, інфляційної індексації та 3% річних.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Цивільним кодексом України, а також - умовами договорів оренди №29/12/1-АР від 29.12.2003р. та на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкту оренди №01/09/3 від 01.09.2004р.

При цьому, зважаючи на дату укладання вказаного договору оренди в контексті приписів ст. 58 Конституції України, які встановлюють загальний принцип заборони ретроспективної дії нормативно-правових актів у часі, оцінка і застосування умов договору при вирішенні розглядуваного спору судом буде здійснюватися в контексті законодавства, що діяло на момент його укладання, зокрема – Цивільного кодексу УРСР. Водночас, зважаючи на триваючий характер орендних правовідносин та період формування спірної заборгованості, з огляду на приписи ст.5, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, судом застосовуються і положення вказаних нормативних актів.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов’язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України та відтворюють приписи ст.ст. 4, 151 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент укладання договору оренди №29/12/1-АР від 29.12.2003р. між сторонами.

Як встановлено ч. ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату, що відповідає змісту діючої на момент укладання договору оренди ст.256, п. 1 ч. 1 ст.265 Цивільного кодексу УРСР.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем (суборендарем) незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Водночас, ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлює правило, згідно з яким наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Виходячи із доведеної до відома суду позиції Відповідача, останній вважає за необхідне застосування означеного правила у розглядуваному спорі з огляду неможливість користування об’єктом оренди через здійснення Орендодавцем капітального ремонту енергетичного обладнання.

Втім, за висновком суду, означені міркування Відповідача не доведені наявними у справі матеріалами та відхиляються, з огляду на таке:

- за змістом п. 5.4. договору оренди, п. 4 ч.1 ст. 265 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 776 Цивільного кодексу України здійснення поточного ремонту об’єкту оренди віднесено до обов’язків Орендодавця, отже його проведення не може вважатися обставинами, згадуваними в ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України;

- у тому числі задля забезпечення виконання Відповідачем своїх зобов’язань як Орендаря зі здійснення поточного ремонту та підтримання майна у справному стані (п.3 ч. 1 ст. 265 Цивільного кодексу України) між сторонами і був укладений договір на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкта оренди №01/09/3 від 01.09.2004р. Оскільки за означеним договором Відповідач виступав у якості Замовника, за висновком суду, він, як не власник, діючи в межах статусу орендаря, визначеного умовами відповідного договору, не міг делегувати Позивачеві більше функцій щодо ремонту обладнання, ніж мав сам. Отже, в межах договору на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкта оренди №01/09/3 від 01.09.2004р. могли виконуватися лише ті ремонтні роботи, виконання яких (поточний ремонт) мав забезпечувати Відповідач і таке оплачуване виконання одночасно опосередковувало Орендарем своїх обов’язків перед Позивачем вже як перед Орендодавцем. Суд вважає за необхідне наголосити, що співпадіння в одній особі Орендодавця і Виконавця за згадуваними договорами не призводить до зміни кола прав і обов’язків Позивача і Відповідача у правовідносинах за розглядуваними договорами у якомусь іншому співвідношенні, ніж у порівняні з ситуацією, коли б Орендодавцем і Виконавцем виступали дві різні особи;

- відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 776 Цивільного кодексу України за відсутністю застереження у договорі про протилежне, здійснення капітального ремонту віднесено до обов’язків Орендодавця і виконання такого обов’язку має проводиться саме в межах правовідносин за договором оренди №29/12/1-АР від 29.12.2003р., а не договором на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкту оренди №01/09/3 від 01.09.2004р.

Таким чином, задля застосування вказаної Відповідачем підстави для звільнення його від орендних платежів у розглядуваний період, останнім має бути доведено виконання Позивачем як орендодавцем капітального ремонту об’єкту оренди, що унеможливило використання такого об’єкту у розглядуваний період.

Втім, за висновком суду, належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів здійснення такого ремонту Відповідачем не представлено, з огляду на що його твердження відхиляються як недоведеними, оскільки:

- представлений витяг з аналізу актів виконаних робіт від 28.11.2008р., здійснений Державним підприємством „Львівське конструкторське бюро” (а.с.а.с.39-41 т.2), не приймається до уваги як належне підтвердження позиції Відповідача, оскільки не представлено жодних доказів на обґрунтування наявності статусу у означеного підприємства, прийнятного для визначення за законом видів ремонтних робіт (не експертна установа), а сам висновок, мотивувальна частина якого взагалі не надана, не є висновком експертизи, а опосередковує лише суб’єктивну позицію відповідного підприємства, яка не є учасником розглядуваної справи. В свою чергу, судом було вжито всіх заходів задля перевірки відповідних тверджень Відповідача щодо характеру здійснюваних ремонтних робіт - призначення судової експертизи та пошук належних співвиконавців, проте дослідження проведено не було, і Відповідачем жодних пропозиції відносно іншого способу з’ясування цих обставин представлено не було;

- представлені Відповідачем витяги з журналу відключення та включення основного обладнання Миронівської ТЕС за серпень і вересень 2007р. (а.с.а.с.44, 45 т.1) та журналу заявок на виведення обладнання в ремонт (а.с.а.с.9-14 т.2) не вказують на проведення Орендодавцем капітальних ремонтів обладнання, тоді, як здійснення інших видів ремонтів (поточного, середнього та аварійного), що безпосередньо не розподілені нормами законодавства, які регламентують відносини найму (оренди), між обов’язками Орендаря і Орендодавця, суд кваліфікує як забезпечення підтримання майна у справному стані та проведення поточних ремонтів, що перебуває у межах відповідальності саме Відповідача;

- судом було встановлено, що наявні акти виконаних робіт, відносно яких висловлювало свої міркування Державним підприємством „Львівське конструкторське бюро”, опосередковують виконання Позивачем своїх обов’язків виключно за договором на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкту оренди №01/09/3 від 01.09.2004р., що, як зазначалося вище, є відплатним забезпеченням виконання зобов’язань Відповідача як Орендаря перед Позивачем з поточний ремонтів та підтримання майна у належному стані. Жодних доказів виконання Позивачем (самостійно або за допомогою залучених підрядників) ремонтних робіт для Відповідача у розглядуваний період за межами правовідносин за договором на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкту оренди №01/09/3 від 01.09.2004р. до справи не надано;

- Відповідачем у жодний спосіб не спростовані витребувані судом пояснення керівника та головного бухгалтеру Миронівської ТЕС (а.с.а.с.1-3 т.5) відносно відображення в бухгалтерському обліку проведених у серпні та вересні 2007р. ремонтних робіт як поточного ремонту, тим більше, що Відповідач підписав без застережень акт приймання-передачі виконаних робіт за договором на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкту оренди №01/09/3 від 01.09.2004р. за вересень 2007р. (а.с.117 т.1), на який приходиться найбільша тривалість ремонтних робіт обладнання, на яку посилається Відповідач в своєму відзиві.

Більш того, неможливість виробництва електричної енергії через проведені ремонтні роботи не може кваліфікуватися як обставина неможливості використання об’єкту оренди, за яку не відповідає Орендар, оскільки нульове навантаження енергетичного обладнання у розглядуваний період було обумовлено обов’язковим до виконанням сторонами за змістом договору на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкту оренди №01/09/3 від 01.09.2004р. доведеним графіком навантаження диспетчера оптового ринку електроенергії, сформованого на підставі відповідних заявок – макетів самого виробника електричного енергії – Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда”.

За таких обставин, Відповідач, за висновком суду, не мав належних правових підстав ухилятися від здійснення плати за користування об’єктом оренди згідно визначених умов договору оренди №29/12/1-АР від 29.12.2003р. - до 10-го числа місяця, наступного за звітним, тобто, відносно розглядуваного періоду – до 10.09.2007р. та до 10.10.2007р., що, відповідно, є останніми днями належного виконання спірних грошових зобов’язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином, тоді як їх невиконання або неналежне виконання є порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи між сторонами не існує розбіжностей щодо кількості платежі та загального розміру погашених вимог відносно розглядуваного періоду. Отже, враховуючи приведені вище висновки суду про відсутність підстав для звільнення Відповідача від орендних платежів за серпень і вересень 2007р., здійснивши перевірку представлених Позивачем арифметичних розрахунків, суд встановив неналежне виконання (несвоєчасне та не у повному обсягу) Орендарем грошових зобов’язань зі здійснення платежу за серпень 2007р. та невиконання повністю такого обов’язку відносно вересні 2007р., що дає підстави вважати Товариство з обмеженою відповідальністю „Ісіда” таким, що прострочило виконання означених грошових зобов’язань у розумінні ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Оскільки за результатами перевірки судом встановлена арифметична правильність здійсненого Позивачем розрахунку (а.с.102 т.1) і до матеріалів справи не надано жодних доказів припинення Відповідачем розглядуваних грошових зобов’язань, суд задовольняє вимоги в частині стягнення основного боргу у повному обсягу – в сумі 127101грн. за серпень 2007р. та 632785,06грн. за вересень 2007р. – усього 759886,06грн.

Враховуючи, що за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, інфляційну індексацію та 3% річних, суд, перевіривши арифметичних розрахунок (а.с.а.с.104, 105 т.1) позовних вимог в цій частині за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив, що вказані Позивачем суми хоча і містять певні арифметичні недоліки (пов’язані із спрощенням до цілого числа розміру відсотків на день, встановлення кінцевої дати розрахунку), проте не перевищують суми відповідних нарахувань, які можуть бути нараховані за вказаний період прострочення.

Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в цій частині, задовольняючи їх:

-          щодо інфляційної індексації – у розмірі 291159,72грн.;

-          щодо 3% річних – у розмірі 33869,44грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення платежу сформульована безпосередньо у п.9.2. договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані. Суд наголошує, що вказані вимоги Цивільного кодексу України відносно письмової форми правочину про неустойку відтворюють діючу на момент укладання договору оренди норму ст. 180 Цивільного кодексу УРСР.

Арифметичний підрахунок вимог щодо пені, здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” з урахуванням обмежень щодо розміру ставки та тривалості нарахування, встановлених ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, встановив, що розмір заявленої позивачем пені (а.с.103 т.1) дещо перевищує суму, яка може бути нарахована на відповідну суму протягом зазначеного періоду, у зв’язку із використанням у розрахунку спрощеного розміру ставки пені за 1 день прострочення. За таких обставин, суд задовольняє вимоги щодо пені частково – в сумі 81221,49грн.

Відмова у задоволенні заявленого Позивачем клопотання про витребування у Відповідача доказів (а.с.а.с.7-9 т.4), пов’язаних із формуванням та структурою тарифу на виробництво електричної та теплової енергії в період формування стягуваної заборгованості зумовлена відсутністю доцільності у дослідженні означених обставин правовідносин Відповідача з НКРЕ, які (обставини) не мають відношення до предмету судового дослідження та оцінки по цій справі.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому, оскільки загальна сума остаточних вимог становить 1166551,85грн., а державне мито сплачено у сумі 12344,71грн., що перевищує 1% від загальної суми позову, державне мито розподіляється між сторонами в межах суми 11665,51грн., а залишок у розмірі 679,19грн. підлягає поверненню Позивачеві в порядку ст.47 Господарського процесуального кодексу України як надмірно сплачений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 46, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка (ідентифікаційний код 00131268) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30277521) про стягнення грошових коштів у розмірі 1166 551,85 грн., що складається з основної суми боргу 759886,06 грн. за серпень-вересень 2007р., пені за порушення строків перерахування грошових коштів-81636,63 грн., інфляційних нарахувань внаслідок прострочення оплати – 291159,72 грн., 3% річних – 33869,44 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30277521) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка (ідентифікаційний код 00131268) заборгованість з орендної плати за серпень-вересень 2007р. у сумі 759886,06 грн., пеню за порушення строків перерахування грошових коштів 81221,49грн., інфляційну індексацію в сумі 291159,72 грн., 3% річних – 33869,44 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог щодо пені відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30277521) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка (ідентифікаційний код 00131268) витрати по сплаті держаного мита державне мито в розмірі 11661,37грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,96грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Відкритому акціонерному товариству „Донецькобленерго”, м. Горлівка (ідентифікаційний код 00131268) надмірно сплачене державне мито в сумі 679,19грн., про що видати відповідну довідку.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 07.09.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2010р.

Суддя