Рішення № 11098762, 06.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.09.10 р.                     Справа № 23/144                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Тридента Агро” м. Київ

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „АТО” с. Міньковка

про стягнення 62233,60 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Справа слухалась 31.08.2010р., суд згідно ст. 77 ГПК оголосив у засіданні перерву до 06.09.2010р.          

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Тридента Агро” м. Київ, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”АТО” с. Міньковка, 42170,15 грн. курсової різниці, 12410,30 грн. пені, 1590,60 грн. річних та 6062,55 грн. інфляційних. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, в т.ч. і 3500 грн. адвокатських витрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу засобів захисту рослин від 13.02.2008р. щодо оплати вартості отриманого товару, що було підставою для звернення 08.12.2008р. до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення заборгованості;

- рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2009р. у справі № 23/22, яке було виконане відповідачем лише 09.09.2009р.;

- ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК);

- ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України (далі – ЦК);

- додатки №№ 1-3 до договору № 52 від 13.02.2008р.;

- договір № 140/05/10 від 14.05.2010р.;

- те, що Бонтлаб В.В. є адвокатом;

- ст.ст. 6, 11, 509, 529, 536, 610, 612, 625-629, 655, 692-694 ЦК;

- ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України (далі – ГК).

Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: господарський суд Донецької області повинен припинити провадження у справі, оскільки є рішення того ж суду у справі № 23/22 між тими ж сторонами і про той же предмет; позивач пропустив строк позовної давності в один рік щодо стягнення штрафу та пені. Крім того, представник відповідача заявив суду, що відповідач оплатив борг раніше тих строків на які посилається позивач (див. протокол судового засідання від 05.08.2010р).

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір № 52 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.02.2008р. (далі – договір № 52) згідно якого, продавець (позивач) зобов’язався поставити покупцю (відповідачу) товар, а останній – оплатити його вартість (п.п. 1.1 та 1.2 договору). Умовами цього договору також встановлено, що:

-          асортимент товару його кількість ціна визначаються у додатках та/або накладних, що є невід’ємною частиною цього договору (п. 2.1 договору);

-          оплата товару проводиться наступним чином: 30% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 15.03.2008р., 70% - в строк до 15 листопада 2008р. (п. 5.3 договору;

-          за прострочення виконання зобов’язання покупець зобов’язаний сплатити продавцю пеню в розмірі 2-ї облікової ставки НБУ за кожен день прострочки (п. 8.2 договору);

-          за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф в розмірі 15% від вартості неоплаченого товару (п. 8.4 договору).

Сторонами цього договору підписані додатки № 1, № 2 та № 3 до договору № 52 де визначено асортимент, кількість та ціна товару.

Представник відповідача отримав від позивача товар на загальну суму 137 056,89 грн., що підтверджується видатковими накладними №№РН-СЛ00041 від 04.03.2008р., РН-СЛ00047 від 12.03.2008р., РН-СЛ000123 від 07.04.2008р., РН-СЛ00238 від 24.04.2008р.; РН-СЛ00341 від 15.05.2008р., РН-СЛ00440 від 28.05.2008р., РН-СЛ00554 від 24.07.2008р., довіреностями і відзивом на позов. Позивач стверджує, що відповідач сплатив йому лише 60 000 грн. боргу. Відповідач подав суду платіжне доручення № 30 від 30.01.2009р., яке засвідчує, що відповідач сплатив ще 1 000 грн.

Згідно ст.ст. 216, 230, 231 ГК та п. 8.2 договору з відповідача на користь позивача стягнута пеня на суму 1 162, 17 грн. за період з 16.11.2008р. по 08.12.2008р. Ці факти встановлені рішенням господарського суду Донецької області у справі № 23/22 від 16.02.2009р. і в силу ст. 35 ГПК доведенню не підлягають.

У додатках № 1-3 договору № 52 зазначено, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору для визначення суми, яка підлягає оплаті використовують наступну формулу:

S=(A1/A2) x B, де S – ціна на момент проплати, B – ціна на момент підписання, A2 – курс (НБУ) долара США на день підписання договору, A1 – курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей. Пунктом 8.3 договору № 52 встановлено, що: сторони відповідно до ст. 259 ЦК домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором; крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим договором, здійснюється без обмеження строку.

Зважаючи на викладене суд стягує з відповідача 42170,15 грн. курсової різниці.

Згідно п. 8.2 договору суд стягує з відповідача 6000 грн. 00 коп. пені. В решті вимог щодо стягнення пені, суд позивачу у позові відмовляє, оскільки за заявою відповідача у зв’язку з несприятливими погодними умовами для вирощування сільськогосподарських рослин, суд зменшує розмір пені (див. заяву представника відповідача зафіксовану у протоколі судового засідання від 31.08.2010р.)

Згідно ст. 625 ЦК суд стягує з відповідача на користь позивача 1590,60 грн. річних та 6062,55 грн. інфляційних.

Суд відмовляє позивачу у позові щодо стягнення адвокатських витрат, оскільки послуги надавались позивачу не адвокатом Бонтлаб В.В., а суб’єктом підприємницької діяльності ТОВ „Незалежна юридична компанія” м. Київ, від імені якої діяв його представник Бонтлаб В.В.

Суд не приймає до уваги заяву відповідача, що провадження у справі треба припинити, оскільки справа № 23/22 розглянута господарським судом Донецької області мала інший предмет в т.ч. і щодо періоду нарахування пені, річних і інфляційних.

Не приймає суд до уваги і посилання відповідача на сплив строку позовної давності для стягнення пені, оскільки п. 8.3 договору сторони продовжили строк позовної давності, а також зняли обмеження її нарахування.

Не бере суд до уваги і посилання відповідача на нібито безпідставне нарахування позивачем річних, інфляційних та пені після оплати боргу через державну виконавчу службу, тому, що: згідно ст. 599 ЦК зобов’язання припиняються виконанням проведеним належним чином, тобто з дня зарахування коштів на рахунки позивача; відповідач мав право сплатити кошти і безпосередньо позивачу.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 230-232, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 259, 530, 551, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “АТО” (с. Міньківка, Артемівський район, р/р 26008190701830 в Артемівській філії ДОФ АКБ УСБ м. Донецьк, МФО 334011, ЄДРПОУ 24316185) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Триденна Агро” (м. Київ, вул. Ямська, 28а, п/р 26009100280101 в ЗАТ “Сведбанк Інвест” м. Київ, МФО 320650, ЄДРПОУ 25591321) – 42170 грн. 15 коп. курсової різниці, 6000 грн. пені, 1590 грн. 60 коп. річних, 6062 грн. 55 коп. інфляційних, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 622 грн. 34 коп. витрат на сплату держмита.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя