Рішення № 11098732, 07.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.09.10 р.                     Справа № 1/165                               

за позовом: Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Консул”

м. Донецьк

про стягнення 13 489 грн. 13 коп.

                              Суддя                                         З.П. Азарова

Представники:

Від позивача: Шевела О.О.- представник

Від відповідача: Єрмак В.О. - представник

В засіданні брали участь

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Консул” про стягнення пені у сумі 13 489 грн. 13 коп. за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором № 15-30/06/07/04 про надання кредиту від 06.07.2004р.

В обґрунтування вимог позивач надав: договір № 15-30/06/07/04 про надання кредиту від 06.07.2004р., графік надання кредиту, графік повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, платіжні доручення №№ 192 від 25.06.2010р., 198 від 09.07.2010р., 207 від 13.07.2010р., 211 від 26.07.2010р., рішення господарського суду Донецької області по справі № 28/62 від 16.06.2010р., розрахунок позову.

Відповідач надав відзив, в якому визнав позовні вимоги та заявив клопотання про зменшення пені до 6 000 грн. 00 коп., посилаючись на прийняті заходи щодо погашення боргу за договором № 15-30/06/07/04 про надання кредиту від 06.07.2004р., незважаючи на складне фінансове становище товариства. Несвоєчасні розрахунки з позивачем були пов’язані з тим, що на ринку малогабаритного обладнання склалася складна ситуація, спричинена зупинкою діяльності металургійних підприємств, зростанням цін на енергоресурси.

В підтвердження клопотання відповідач надав докази відмови контрагентів від послуг на пневмосепарування та збагачування вугілля для постачання металургійним підприємствам. Крім того, наданий фінансовий звіт товариства в підтвердження складного фінансового становища.

Позивач підтвердив факт погашення боргу відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 06.07.2004р. між Українською державною інноваційною компанією (правонаступником якої є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Консул” був укладений договір № 15-30/06/07/04, згідно з яким кредитор (позивач) зобов’язався надати позичальнику (відповідачу) в порядку та на умовах визначених договором та чинним в Україні законодавством кредит в сумі 2 399 900 грн. 00 коп. з метою впровадження проекту “Організація виробництва по збагачуванню вугілля на шахті № 4-21 шляхом пневмосепарування”, а позичальник (відповідач) зобов’язався за користування кредитом сплатити кредитору (позивачу) 9 % річних, сплата яких здійснюється у відповідності до графіку повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, який є невід’ємною частиною договору.

Вищезазначеним графіком сторони узгодили кінцевий строк повернення кредиту та сплати відсотків 30.06.2009р.

Відповідно до пункту 2.2 договору позичальник здійснює повернення основного боргу кредитору, починаючи з 25.03.2005р. та сплату відсотків з 25.12.2004р. у строки та в розмірах, що передбачені графіком повернення кредиту та відсотків.

Загальні умови виконання зобов’язань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить пункт перший статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач виконав свої договірні зобов’язання, надав кредит у сумі, яка визначена договором. Однак позичальник графік погашення кредиту належним чином не виконував, тому виникла заборгованість за кредитом.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Сторони пунктами 5.5, 5.6 договору передбачили, що у разі порушення строків погашення кредиту та сплати відсотків, визначених графіком повернення кредиту та сплати відсотків, позичальник повинен сплатити кредитору пеню. Пеня нараховується на несвоєчасну погашену частину кредиту та відсотків з розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з визначеної графіком дати погашення і до дати повного погашення цієї частини кредиту та відсотків, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такої заборгованості. Факт прострочки виконання зобов’язань мав місце, він був підтверджений матеріалами справи № 28/62, тому позивач нарахував пеню до 16.03.2010р. Рішенням по справі № 28/62 від 16.06.2010р. позовні вимоги були задоволені. Але відповідач частково борг погашав, тому відповідно до пункту 5.6 договору позивач нарахував пеню за період з 17.03.2010р. по 03.08.2010р. у сумі 13 489 грн. 13 коп.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином і підлягають задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача. Проте, суд враховує клопотання відповідача про зменшення розміру пені і задовольняє його частково, оскільки відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. Згідно зі статтею 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення. Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Суд враховує надані відповідачем докази прийняття заходів погашення заборгованості, скрутного фінансового становища, а також матеріальні інтереси обох сторін і знаходить можливим зменшити її розмір до 10 000 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Консул” (83000, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 7, ЄДРПОУ 31709404, р/р 26004301751406 у філії “Головне управління ПІБ в Донецькій області”, МФО 334635) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (83003, м. Донецьк, вул. Калужська, 10, ЄДРПОУ 0041467, р/р 26504010019142 у ВАТ “Укрексімбанк м. Києва, МФО 322313)пеню у сумі 10 000 грн. 26 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 134 грн. 89 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

В іншій частині відмовити.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті та оголошено в засіданні, воно набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя