Рішення № 11098708, 09.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.09.10 р.                     Справа № 4/202                               

Представником позивача не надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Сірик Ю.І. – довіреність від 01.09.2010р.,

від відповідача – не явився,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „СЛОБОДА КО” с. Червона Слобода

Київської області

до відповідача - Приватного підприємства „Аква-Бріз” м. Донецьк

про стягнення 18578,14грн. заборгованості, 876,48грн. 3%річних, 8432,55грн. інфляційних, 2223,27грн. пені

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 18578,14грн. заборгованості, 876,48грн. 3%річних за період з 26.12.2008р. по 23.07.2010р., 8432,55грн. інфляційних за період з грудня 2008р. по квітень 2010р., 2223,27грн. пені за період з 26.12.2008р. по 26.06.2009р.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір купівлі-продажу №01/7 від 01.07.2008р. з додатком, товарно-транспортну накладну від 13.11.2008р., накладну №13-5/11 від 13.11.2008р. на суму 19631,04грн., по якій поставлений товар, претензію №137 від 27.05.2010р., яка направлена відповідачу з вимогою оплати.

В судовому засіданні надане позивачем клопотання про зменшення суми боргу на 180,00грн., які відповідачем перераховані після звернення його з позовом.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Крім цього, судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора, так і ухвали суду були направлені боржнику - стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за адресою, вказаною у договорі, на який посилається позивач як на підставу поставки і витягу серії АА № 058925 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір за достатністю документів без явки представника відповідача та відсутності відзиву на позов на підставі ст. 75 ГПК України.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що позовні вимоги, стосуються неналежного виконання відповідачем грошового зобов’язання по оплаті отриманого ним по накладній № 13-5/11 від 13.11.2008р. товару, поставленого на виконання умов договору купівлі-продажу № 01/7 від 01.07.2008р. з додатком підписаного між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

2

У відповідності з вимогами ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За ст.180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що за договором купівлі-продажу №01/7 від 01.07.2008р. з додатком позивач взяв на себе зобов’язання здійснювати поставку товару на підставі наданого покупцем замовлення в асортименті, кількості та цінах, зазначених в накладних, які являються невід’ємною частиною договору (п. 1 договору), а відповідач – розрахуватись за партію товару на умовах відстрочення платежу не більше 30 банківських днів від дати отримання товару (п. 2.2 договору). Таким чином, сторонами в договорі передбачений конкретний строк та порядок оплати товару. В додатку №1 до договору сторонами визначений перелік відповідальних осіб із зазначенням їх даних та підписів

Відповідно до п. 7.1 договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє протягом одного року з моменту його підписання сторонами. В тому випадку, якщо зобов’язання по договору будуть не виконані сторонами або однією із сторін, то дія договору подовжується до повного виконання зобов’язань по цьому договору.

Таким чином, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови, які вимагає ст.180 Господарського кодексу України.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем відповідачу поставлений товар по товарно-транспортній накладній від 13.11.2008р., накладній №13-5/11 від 13.11.2008р. на загальну суму 19631,04грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, тобто не більше 30 банківських днів від дати отримання товару (п. 2.2 договору).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем, в порушення умов договору товар оплачений частково в сумі 999,99грн. до звернення з позовом і 180,00грн. після звернення позивача до суду, але до початку розгляду справи, таким чином, сума заборгованості на час звернення із позовом складає 18398,14грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію №137 від 27.05.2010р. з вимогою оплати, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Враховуючи, що зобов’язання повинні виконуватись сторонами належним чином та у встановлені договором строки, позивачем доведений факт поставки товару та його часткової несплати з боку відповідача, суд задовольняє позовну вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 18398,14грн. заборгованості в повному обсязі. В частині перерахованих відповідачем 180,00грн. після звернення з позовом, провадження у справі припиняється за відсутністю спору на підставі ст.1-1ст.80 ГПК України.

Враховуючи несвоєчасну та не в повному обсязі оплату відповідачем товару, позивач просить суд стягнути з боржника 876,48грн. 3%річних за період з 26.12.2008р. по 23.07.2010р., 8432,55грн. інфляційних за період з грудня 2008р. по квітень 2010р., 2223,27грн. пені за період з 26.12.2008р. по 26.06.2009р.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів – підприємствами, установами та організаціями незалежно від

3

форм власності та господарювання, а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Суд приймаючи до уваги, що сторонами договором передбачені: а) строк виконання грошового зобов’язання (п. 2.2 до договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені (п. 5.3 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, починаючи з 16.01.2009р. (з урахуванням робочих банківських днів за мінусом вихідних та святкових), вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності, встановлений Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, яким встановлений шестимісячний термін та ч.2ст.258 Цивільного кодексу України річний строк з моменту подачі позову, тому у вимогах про стягнення з відповідача пені відмовляє.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача 876,48грн. 3%річних за період з 26.12.2008р. по 23.07.2010р., 8432,55грн. інфляційних за період з грудня 2008р. по квітень 2010р., суд дійшов, що позивачем не вірно вирішено термін початку оплати товару відповідачем, так як повинно бути нараховані річні і витрати від інфляції за строк прострочення, починаючи з 16.01.2009р. по строк, вказаний у позові, тобто за 17 місяців прострочки, що складає річні відсотки в сумі 789,57грн. та інфляційні витрати в сумі 2396,52грн. за період повних місяців з лютого 2009р. по квітень 2010р.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,п.1-1ст.80,81-1,85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „СЛОБОДА КО” с. Червона Слобода Київської області до Приватного підприємства „Аква-Бріз” м. Донецьк про стягнення 18578,14грн. заборгованості, 876,48грн. 3%річних, 8432,55грн. інфляційних, 2223,27грн. пені частково.

Припинити провадження у справі в частині перерахованих відповідачем до вирішення справи 180,00грн. за відсутністю спору.

Стягнути з Приватного підприємства „Аква-Бріз” м. Донецьк-83117, вул. Бахмет”єва, 34, ЄДРПОУ 35682968 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СЛОБОДА КО” с. Червона Слобода Київської області-08042, вул. Заводська, 1, ЄДРПОУ 30641031 заборгованості в сумі 18398,14грн., 789,57грн. 3%річних, 2396,52грн. інфляційних витрат, 215,84грн. державного мита та 169,17грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 09.09.2010р., може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано 3 примірника:

1 – суду,

1 – позивачу,

1 – відповідачу