Рішення № 11098619, 30.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

30.08.2010Справа №2-14/3177-2010 За позовом: Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса,108).

до відповідача: Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» (98312, м.Керч, вул.Кірова,28).

про спонукання укласти договір.

Суддя Лагутіна Н.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача – Мотова С.П., довіреність № 42 від 01.0.2010р., юрисконсульт

від відповідача – Бузаджи Т.І., довіреність № 66 від 03.08.2010р., інженер; Ляшенко А.В., представник, довіреність №41 від 05.06.2010р.

Сутність спору: Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось до господарського суду АРК із позовною заявою до відповідача – Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» про спонукання відповідача укласти договір №__ПР/ДН-4/10-__/ДНМ-134 про обробку вагонів з вантажами, яке примикає до станції Керч – Південна Придніпровської залізниці з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 02.06.2010р., в якому пункти договору викласти в редакції, зазначеній у позовній заяві.

Сторони забезпечили явку представників належним чином.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.08.2010р., представником позивача надано суду заяви, згідно яких від просить прийняти наступну редакцію абзацу 2 пункту 3.1 розділу 3 спірного договору: «Здійснювати місячні планування завозу і вивозу експортних, імпортних і транзитних вантажів, обсяг якого не повинен перевищувати узгодженого Портом як у цілому, так і з окремих фронтів вивантаження» та пункту 4.2 розділу 4 спірного договору: «Узгодження додаткового завозу здійснюється у програмі АС МЕСПлан відповідно до Правил планування перевезень вантажів. Узгодження в односторонньому порядку ДАМРТ «Укрморрічфлот» або Укрзалізницею додаткового завозу вантажів не допускається».

Представник відповідача погодився з викладеною позивачем редакцією, зазначеною у наведених вище заявах.

Представник відповідача також погодився з позицією позивача щодо викладення абзацу 9 розділу 1, абзацу 10 розділу 1, абзацу 3 пункту 6.3 розділу 6, абзацу 4 п. 7.5 розділу 7, про що надав суду відповідну заяву.

У свою чергу позивач погодився з позицією Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» щодо викладення редакції абзацу 6 розділу 1 та пункту 4.4. розділу 4 договору, про що також надав суду відповідну заяву.

Таким чином, відповідач проти позовних вимог заперечував частково та просив суд абзац 8 пункту 3.1. розділу 3 затвердити в редакції порту, п. 7.3 розділу 7 виключити з договору з мотивів, викладених у відзиві на позов та поясненнях до відзиву.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України. Строк вирішення спору продовжувався в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері перевезення вантажів залізницею, визначені, зокрема, Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, затвердженим ПКМ України від 06.04.1998р. №457.

Згідно ст.21 Закону України «Про залізничний транспорт» відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під’їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами.

Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМ України від 06.04.1998р. №457, та пункту 2.1 Розділу 2 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №875/5096, встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під’їзних колій, визначаються договором.

23.04.2010р. ДП «Придніпровська залізниця» направила на адресу ДП «Керченський морський торговельний порт» проект договору №___ПР/ДН-4/10- /ДНМ-134 між ДП «Придніпровська залізниця» і ДП «Керченський морський торговельний порт», яке примикає до станції Керч-Південна Придніпровської залізниці, про обробку вагонів з вантажами (далі – проект договору, а.с.12-15).

Проектом договору визначався предмет договору, а саме – Залізниця здає/приймає, а Порт приймає/здає експортні, транзитні, імпортні вантажі, що перевозяться за участю морського (річкового), залізничного транспорту, а також господарські вантажі для Порту або для його контрагентів через станцію Керч-Південна Придніпровської залізниці; обов’язки сторін; умови та порядок планування роботи Порту і Станції з перевезення експортних, імпортних і транзитних вантажів; умови та порядок подачі і забирання вагонів; порядок розрахунків; відповідальність сторін та інше.

Вказаний проект договору був отриманий підприємством відповідача, що ним не спростовується.

Проект договору 18.05.2010р. був підписаний з боку ДП «Керченський морський торговельний порт» з протоколом розбіжностей та повернутий на адресу позивача супровідним листом від 18.05.2010р. вих.№КО/2369, що також не спростовується сторонами (а. с. 17-19).

Сторонами не заперечується той факт, що ДП «Придніпровська залізниця» 01.06.2010р. повідомила ДП «Керченський морський торговельний порт» про дату розгляду розбіжностей, та 02.06.2010р. сторони за результатами розгляду розбіжностей склали протокол узгодження розбіжностей (а. с.21-26).

Як вбачається з протоколу узгодження розбіжностей, сторони не досягли згоди з наступних позицій:

1)          абзац 6 Розділу 1 щодо визначення терміну «добова норма вивантаження»;

2)          абзац 9 Розділу 1 щодо необхідності визначення та включення до редакції договору терміну «покинутий поїзд»;

3)          абзац 10 Розділу 1 щодо визначення та включення до редакції договору терміну «підходи до ст.Керч-Південна»;

4)          абзац 2 п.3.1 Розділу 3. Так, позивач пропонує викласти вказаний пункт у наступній редакції: «здійснювати місячне планування завозу і вивозу експортних, імпортних і транзитних вантажів, обсяг якого не повинен перевищувати узгодженого Портом як у цілому, так і з окремих фронтів вивантаження, контролювати ритмічність завозу згідно з узгодженими обсягами». ДП «Керченський морський торговельний порт наполягає на наступній редакції вказаного пункту: «здійснювати місячне планування завозу і вивозу експортних, імпортних і транзитних вантажів».

5)          Абзац 8 п.3.1 Розділу 3: Позивач пропонує наступну редакцію: «письмово інформувати Станцію про місце розвантаження вагонів з експортними або господарськими вантажами протягом 50 хвилин після пред’явлення Порту вантажних документів»; в свою чергу Порт просить доповнити редакцію вказаного пункту наступною фразою: «….. через 50 хвилин після пред’явлення Порту вантажних документів по закінченню митного оформлення та розкредитування»;

6)          Пункт 4.2 Розділу 4: Залізниця вказала наступну редакцію: «Узгодження додаткового завозу вантажів здійснюється ДДМРТ «Укрморрічфлот» і Укрзалізницею при наявності письмової згоди Порту та Залізниці призначення. Узгодження в односторонньому порядку ДДМРТ «Укрморрічфлот» або Укрзалізницею додаткового завозу вантажів не допускається». В свою чергу Порт пропонує наступну редакцію: «Узгодження додаткового завозу вантажів здійснюється Укрзалізницею у АС МЕСПЛАН при наявності узгодження Порту та Залізниці призначення. Узгодження в односторонньому порядку Укрзалізницею додаткового завозу вантажів не допускається»;

7)          Пункт 4.4 Розділу 4: Залізниця виклала у наступній редакції: «Норма вивантаження на кожну добу встановлюється змінно-добовим планом, який складається на підставі узгоджених обсягів завозу вантажів на місяць, додаткового підтвердженого завозу та перехідних залишків минулого місяця, виходячи з наявності вагонів у Порту, на Станції та на підходах до неї рівномірно протягом доби в розмірі не більше переробної спроможності вантажних фронтів з урахуванням роду вантажу». Порт пропонує добавити запропоновану позивачем редакцію реченням наступного змісту: «…… на підходах до неї (при умовах, що після їх прибуття на станцію, достатньо часу на їх оформлення та вивантаження Портом до 17:00 год)….»;

8)          Абзац 3 п.6.3 Розділу 6: Порт пропонує добавити п.6.3 абзацом наступного змісту: «Завантажені вагони вважаються готовими до забирання, якщо на них в товарну контору Станції надані перевізні документи Портом»;

9)          Пункт 7.3 Розділу 7: Залізниця пропонує викласти зазначений пункт у наступній редакції: «За невиконання норми вивантаження вагонів, установленої добовим планом (п.п.4.3, 4.4. цього договору), Порт і Залізниця несуть матеріальну відповідальність. Розмір матеріальної відповідальності за невиконання плану вивантаження вагонів визначається згідно зі ст..106 Статуту залізниць України – дві добові ставки плати за користування вагонами за кожний неподаний (з вини Залізниці), не вивантажений (з вини Порту) вагон. Залізниця і Порт звільняються від відповідальності за невиконання запланованої добової норми вивантаження вагонів у разі форм-мажорних обставин. Облікова картка виконання плану вивантаження ведеться за формою додатка 4 до Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні. Штраф за невиконання плану вивантаження нараховується по закінченні місяця шляхом підсумовування недовивантажень за всі дні місяця окремо з вини Залізниці і Порту. Сума штрафу, що сплачується визначається балансовим методом: від більшої суми віднімається менша, різниця підлягає сплаті у 10-денний термін стороні, на яку нарахована менша сума». Порт не згодний із встановленням такого виду відповідальності та наполягає на виключенні вказаного пункту зі змісту проекту договору;

10)          Абзац 4 пункту 7.5 Розділу 7: Порт пропонує добавити до пункту 7.5 Розділу 7 абзац 4 у такій редакції: «В разі пошкодження під’їзних колій, стрілочних переводів, що належать Порту, з вини працівників Залізниці, відновлення їх стану проводиться силами Порту за рахунок Залізниці, за фактичними затратами;

11)          Пункт 8.8 Розділу 8 в частині визначення моменту набрання чинності договором. Так, Залізниця пропонує встановити, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє 5 років, тоді як Порт пропонує встановити, що договір набирає чинності після його узгодження і діє 5 років.

В ході судового розгляду справи сторони дійшли згоди щодо деяких спірних позицій, що знайшло своє відображення у наданих суду відповідних заявах, залучених до матеріалів справи.

Так, сторони дійшли згоди щодо наступних позицій (пунктів):

ДП «Керченський морський торговельний порт» погодився з позицією позивача щодо редакції абзацу 9 Розділу 1 (термін «покинутий поїзд» виключити); абзацу 10 Розділу 1 (визначення «Підходи до ст.Керч-Південна» виключити); абзацу 3 п.6.3 Розділу 6 (виключити з редакції пункту визначення часу готовності до забирання завантажених вагонів); абзацу 4 п.7.5 Розділу 7 (виключити з редакції пункту 7.5 абзацу 4 щодо того, що в разі пошкодження під’їзних колій, стрілочних переводів, що належать Порту, з вини працівників Залізниці, відновлення їх стану проводиться силами Порту за рахунок Залізниці, за фактичними затратами»).

ДП «Придніпровська залізниця» погодилась з редакцією, запропонованою відповідачем щодо викладення абзацу 6 Розділу 1 (добова норма вивантаження); пункту 4.4 Розділу 4 (щодо необхідності доповнення пункту реченням наступного змісту «…… на підходах до неї (при умовах, що після їх прибуття на станцію, достатньо часу на їх оформлення та вивантаження Портом до 17:00 год)….»).

Крім того, сторони в ході судового розгляду справи узгодили редакцію пункту 4.2 Розділу 4 та виклали її таким чином: «Узгодження додаткового завозу здійснюється у програмі АС МЕСПЛАН відповідно до Правил планування перевезень вантажів. Узгодження в односторонньому порядку ДДМРТ «Укрморрічфлот» або Укрзалізницею додаткового завозу вантажів не допускається.

Також сторони узгодили редакцію абзацу 2 пункту 3.1 Розділу 3 та виклали її наступним чином: «Здійснювати місячне планування завозу і вивозу експортних, імпортних і транзитних вантажів, обсяг якого не повинен перевищувати узгодженого Портом як у цілому, так і з окремих фронтів вивантаження.

Таким чином, неузгодженими залишилися наступні позиції: Абзац 8 п.3.1 Розділу 3; п.7.3 Розділу 7 та п.8.8 Розділу 8.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось судом вище, позивач наполягає на викладенні абзацу 8 п.3.1 Розділу 3 у наступній редакції: «письмово інформувати Станцію про місце розвантаження вагонів з експортними або господарськими вантажами протягом 50 хвилин після пред’явлення Порту вантажних документів»; однак Порт наполягає доповнити редакцію вказаного пункту наступною фразою: «….. через 50 хвилин після пред’явлення Порту вантажних документів по закінченню митного оформлення та роз кредитування».

Суд погоджується з позицією Порту з цього приводу виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, про прибуття на станцію призначення вантажу, що перебуває під митним контролем, станція зобов'язана у встановленому порядку повідомити одержувача і митний орган, у регіоні діяльності якого розташована станція.

Вантаж разом з накладною видається на станції призначення одержувачу, зазначеному в накладній, після внесення ним усіх належних залізниці платежів. Видача імпортних вантажів провадиться після митного оформлення.

На станціях, на території яких знаходяться підрозділи митних органів, перевізні документи передаються їм працівниками станцій з реєстрацією факту передачі у спеціальній книжці з обов'язковим зазначенням дати й часу.

На станціях, де підрозділи митних органів відсутні, перевізні документи для оформлення в митниці тимчасово передаються працівниками станцій одержувачу під розписку в спеціальній книжці, у якій фіксується дата й час одержання документів, а також зобов'язання одержувача передати перевізні документи в митний орган і повернути їх станції.

При поверненні станції перевізних документів після митного оформлення працівник товарної контори зобов'язаний:

перевірити наявність відповідних штемпелів і відміток митного органу на всіх екземплярах перевізного документа;

звірити проставлені в перевізних документах печатки та штемпелі митних органів із зразками, наданими в товарну контору митним органом, у регіоні діяльності якого знаходиться станція. У разі невідповідності печаток наданим раніше зразкам видача вантажів затримується до одержання дозволу митного органу (пункт 7 Правил видачі вантажів).

При цьому суд погоджується з позицією відповідача (Порту), що тільки після виконання зазначених операцій здійснюється розкредитування накладних та видача їх вантажоодержувачу для прийняття рішення щодо місця вивантаження вагонів з відповідним вантажем (визначення фронту вивантаження) і надання інформації станції.

Таким чином, Порт отримує документи, необхідні для подачі заявки на подачу вагонів, тільки після розкредитування та митного оформлення.

Суд також погоджується з твердженням відповідача щодо безпідставності посилань позивача на те, що внаслідок затримки подачі заявки вагони будуть простоювати з вини залізниці, оскільки відповідно до Правил користування вагонами, через 2 години після повідомлення, якщо вагони не подані на фронт вивантаження з вини вантажоодержувача (в даному випадку у разі відсутності заявки на подачу вагонів), вагони відносяться на відповідальність вантажоодержувача і стягується плата за користування вагонами.

Сторони також не досягли згоди щодо редакції пункту 7.3 Розділу 7 договору. Так, позивач наполягає на наступній редакції: «За невиконання норми вивантаження вагонів, установленої добовим планом (п.п.4.3, 4.4. цього договору), Порт і Залізниця несуть матеріальну відповідальність. Розмір матеріальної відповідальності за невиконання плану вивантаження вагонів визначається згідно зі ст..106 Статуту залізниць України – дві добові ставки плати за користування вагонами за кожний неподаний (з вини Залізниці), не вивантажений (з вини Порту) вагон. Залізниця і Порт звільняються від відповідальності за невиконання запланованої добової норми вивантаження вагонів у разі форм-мажорних обставин. Облікова картка виконання плану вивантаження ведеться за формою додатка 4 до Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні. Штраф за невиконання плану вивантаження нараховується по закінченні місяця шляхом підсумовування недовивантажень за всі дні місяця окремо з вини Залізниці і Порту. Сума штрафу, що сплачується визначається балансовим методом: від більшої суми віднімається менша, різниця підлягає сплаті у 10-денний термін стороні, на яку нарахована менша сума».

Відповідач заперечує проти включення такого пункту до умов договору в цілому. При цьому відповідач посилається на те, що нормами чинного законодавства, зокрема, Статутом залізниць України та розробленими на його підставі Правилами не передбачена відповідальність за невиконання норми вивантаження вагонів та взагалі не визначений сам термін, що є нормою вивантаження вагонів. При цьому відповідач посилається на те, що статтею 106 Статуту залізниць України передбачена відповідальність лише за незабезпечення залізницею подачі вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень та за невикористання вантажовідправником поданих вагонів і контейнерів чи відмову від вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень. З огляду на це, на думку відповідача, безпідставним є посилання позивача на ст.106 Статуту.

Крім того, відповідач зазначає, що телеграфне розпорядження від 30.03.2005р. за №1/т/ЦМ, на яке посилається позивач, не є нормативним документом, яким може встановлюватися відповідальність, не передбачену Статутом залізниць. При цьому відповідач посилається на ст.ст.10, 23 Закону України «Про залізничний транспорт», згідно до яких розрахунки за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюється в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами; при виконанні чи неналежному виконанні зобов’язань по договору про організацію перевезень вантажів перевізники і вантажовідправники відповідають у порядку і розмірах, встановлених Статутом залізниць України.

Також відповідач вважає неправомірним застосування облікової картки за формою додатка №4 до Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні, запропонованою позивачем для визначення виконання плану вивантаження, оскільки вищезазначена облікова картка застосовується при перевезенні вантажів у прямому змішаному сполученні, тоді як Порт не є учасником прямого змішаного сполучення, а предметом договору, що укладається, є обробка вантажів з експортними та транзитними вантажами.

Дослідивши матеріали справи, надані суду докази та додаткові пояснення сторін, суд доходить висновку, що вказаний пункт 7.3 Розділу 7 договору має бути включений до умов договору, однак в іншій редакції, ніж визначена позивачем з огляду на наступне.

З системного аналізу норм чинного законодавства, зокрема, п.2.1 Розділу 2 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №875/5096, випливає необхідність встановлення сторонами в договорі порядку визначення відповідальності залізниці і порту за невиконання погодженої між ними добової норми вивантаження вагонів.

При цьому слід відмітити, що вказані Правила розроблені на підставі та у виконання вимог Статуту залізниць України, тобто є обов’язковими для дотримання усіма особами, на яких поширюється дія зазначених Правил.

Статтею 40 Закону України «Про транспорт» від 10.11.1994р. встановлено, що координація діяльності всіх видів транспорту здійснюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

Указом Президента України від 27.08.2004р. №1009/2004 було затверджено Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України (надалі Положення) (на даний час Указ втратив чинність, однак був чинний на момент направлення телеграфного розпорядження Міністром транспорту від 30.03.2005р. №1/Т/ЦМ).

Пунктом 1 Положення визначалось, що Міністерство транспорту та зв'язку України (Мінтрансзв'язку України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінтрансзв'язку України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення впровадження державної політики в галузі автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту (далі - галузь транспорту), у сферах навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України.

Пунктом 4 Положення було передбачено, що Мінтрансзв’язку України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державне управління в галузі транспорту, у сферах навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України; розробляє і реалізовує заходи щодо налагодження взаємодії та координації діяльності всіх видів транспорту; забезпечує в межах своєї компетенції правове регулювання перевезення пасажирів, вантажів, багажу і пошти, безпеки руху транспортних засобів, технічної експлуатації рухомого складу, функціонування морських та річкових портів, будівництва, реконструкції, ремонту і утримання шляхів сполучення.

06.06.2006р. постановою Кабінету Міністрів України №789 затверджено Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України (яке є чинним на даний час із певними змінами та доповненнями), згідно якого статус та обсяг повноважень Міністерства транспорту та зв’язку України кореспондується з нормами Положення, затвердженого вищезазначеним Указом Президента України.

Таким чином, з огляду на зазначені норми випливає, що видані Міністерством транспорту та зв’язку України (або відповідним Міністром) акти мають враховуватися відповідними організаціями та установами, що належать до сфери управління Міністерства, та застосовуватись в роботі.

В обгрунтування необхідності включення до умов договору пункту 7.3 позивач, зокрема, посилається на телеграфне розпорядження Міністра транспорту та зв’язку України Червоненко від 30.03.2005р. за №1/Т/ЦМ, в якому міністерством були надані роз’яснення щодо визначення добових норм вивантаження вагонів у порту, відповідальності сторін за невиконання норми вивантаження і проведення розрахунків між залізницею та портом у разі невиконання місячного плану (а.с.61). В даному роз’ясненні також викладена позиція щодо розміру матеріальної відповідальності за невиконання норми вивантаження вагонів.

При цьому, у вищевказаному роз’ясненні Міністерства транспорту та зв’язку України зазначається, що за невиконання норми вивантаження вагонів, установленої добовим планом, порт і залізниця несуть матеріальну відповідальність у розмірі двох добових ставок плати за користування вагонами за кожний неподаний з вини залізниці і не вивантажений з вини порту вагон. Залізниця і порт звільняються від відповідальності у разі форс-мажорних обставин (п.7.3 примірного договору).

Як вбачається з вказаного роз’яснення, останнє направлялось як на адресу Укрзалізниці та її підрозділів, так і на адресу Державного департаменту морського і річкового транспорту та морських портів для врахування в роботі.

З огляду на викладене безпідставним є посилання відповідача на те, що вказане телеграфне розпорядження (роз’яснення) не носить обов’язкового характеру та не має враховуватись.

Однак, слід зазначити, що з розпорядження №1/Т/ЦМ від 30.03.2005р. (зворотній бік а.с.61), на яке позивач посилається в обґрунтування необхідності застосування облікової картки за формою додатку 4 до Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні, про що зазначено позивачем у редакції п.7.3 р.7 спірного договору, вбачається, що вказана облікова картка ведеться станцією стосовно виконання саме плану вивантаження вагонів, а не за виконання норми вивантаження вагонів.

З огляду на це, суд доходить висновку про необґрунтованість застосування облікової карти за формою додатка 4 до Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні за невиконання норми вивантаження, погоджуючись в цій частині з твердженнями відповідача.

Необхідно вказати, що сторонами суду не було надано відомостей стосовно можливості застосування в даному випадку в контексті п.7.3 Розділу 7 спірного договору будь-якої іншої облікової картки, а тому у суду немає підстав включати до редакції спірного пункту договору іншу облікову картку, необхідну для врахування виконання норми вивантаження вагонів.

Суд також погоджується із твердженням відповідача щодо безпідставності посилань позивачем на ст.106 Статуту залізниць України, оскільки вказана стаття встановлює відповідальність за незабезпечення залізницею подачі вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень та за невикористання вантажовідправником поданих вагонів і контейнерів чи відмову від вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень. При цьому, штраф у розмірі по дві добові ставки плати за користування вагонами (контейнерами) встановлений за вантажі, перевезення яких планується тільки у вагонах (контейнерах). У зв’язку із чим суд вважає за необхідне виключити таке посилання з редакції пункту 7.3.

Слід також зазначити, що п.2 ст.179 Господарського кодексу України встановлено, що Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст (п.4 ст.179 ГК України).

Пункт 3 ст.184 ГК України визначає, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Примірний договір між залізницею і морським (річковим) портом про обробку вагонів з вантажами, визначений у додатку №3 до п.2.1 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000р. №644 та п.7.3 вказаного договору містить положення щодо визначення матеріальної відповідальності за невиконання норми вивантаження вагонів, однак із посиланням на ст.106 Статуту залізниць.

Враховуючи вищенаведені положення, зокрема, щодо того, що умови примірного договору можуть бути відкориговані (конкретизовані) в певній частині, суд вважає за необхідне виключити зі змісту спірного договору посилання на вказану статтю Статуту (статтю 106), а також щодо необхідності застосування облікової картки за формою додатка 4 до Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні.

Суд вважає за необхідне також виключити з редакції пункту 7.3 Розділу 7 договору положення щодо порядку визначення розміру штрафу за невиконання плану вивантаження з огляду на те, що по-перше, такий штраф встановлюється за невиконання плану вивантаження, а не норми вивантаження, та по-друге, розмір матеріальної відповідальності за невиконання норми вивантаження вже визначений, а саме – 2 добові ставки плати за користування вагонами та альтернативне визначення розміру штрафу шляхом застосування балансового методу не може бути застосоване.

Суд також приймає та погоджується з твердженнями відповідача, що чинним законодавством не визначений термін «план вивантаження».

Також необхідно зазначити, що суд не приймає посилання відповідача на те, що він не є учасником прямого змішаного залізнично-водного сполучення, а здійснює перевезення експортних, імпортних та транзитних вантажів, у зв’язку із чим не підлягає застосуванню облікова картка за формою додатку №4 до Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні. При цьому суд виходить з такого.

Статут залізниць України, розроблені та затверджені Мінтрансом України на його підставі Правила встановлюють такі види сполучень: пряме залізничне сполучення, пряме змішане сполучення, зокрема, пряме змішане залізнично-водне сполучення, пряме міжнародне залізничне сполучення та непряме міжнародне сполучення.

При цьому характер існуючих між сторонами по даної справі правовідносин свідчить, що порт є учасником саме прямого змішаного сполучення. Портом не доведено суду та не зазначено конкретної норми права на підтвердження того, учасником якого саме сполучення є Порт, а також того, що при перевезенні імпортних, експортних та транзитних вантажів Порт не є учасником прямого змішаного сполучення, а є учасником іншого сполучення.

Так, як вбачається з Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002р. за №873 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 29.12.2002р. за №1030/7318, розрізняється лише порядок (процедура) планування перевезень експортних, імпортних, транзитних вантажів та перевезень у прямому змішаному сполученні. Однак, в даному випадку між сторонами немає спору щодо відповідних строків (кількості днів що передує поданню заявки щодо планування перевезень відповідних вантажів), що відрізняє порядок планування експортних, імпортних та транзитних вантажів від планування перевезення вантажів в прямому змішаному сполученні.

Таким чином, суд погоджується із твердженнями позивача щодо необхідності визначення такого виду матеріальної відповідальності у договорі як відповідальність за невиконання норми вивантаження вагонів, оскільки остання встановлена нормами чинного законодавства та роз’яснення щодо порядку застосування останньої були надані Міністерством транспорту та зв’язку України, до сфери управління якого входять як підприємство позивача, так і підприємство відповідача, та частково приймає редакцію, запропоновану позивачем, а саме за виключенням посилань на ст.106 Статуту залізниць України та необхідності застосування облікової картки а формою додатка 4 до Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні.

Щодо редакції спірного п.8.8 Розділу 8 договору в частині моменту набрання договором чинності, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 187 Господарського кодексу України встановлює, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

З огляду на вищевикладене пункт 8.8. Розділу 8 підлягає викладенню в наступній редакції: «Цей договір набирає чинності з дня набрання законної сили рішенням суду по справі №5002-14/3177-2010 і діє 5 років».

Враховуючи наведені обставини та викладені позиції, суд частково задовольняє позовні вимоги.

Судові витрати суд у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошена у судовому засіданні 30.08.2010р. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України рішення оформлено та підписано 03.09.2010р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Спонукати Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» 98312, м.Керч, вул.Кірова,28, код ЄДРПОУ 01125554) укласти з Державним підприємством «Придніпровська залізниця» (49600, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса,108, код ЄДРПОУ 01073828) договір №___ПР/ДН-4/10- /ДНМ-134 про обробку вагонів з вантажами, яке примикає до станції Керч-Південна Придніпровської залізниці з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 02.06.2010р., в якому пункти договору викласти у наступній редакції :

ѕ          Абзац 6 Розділу 1 викласти у наступній редакції: «Добова норма вивантаження – узгоджена Залізницею та Портом кількість, які Залізниця повинна подати в Порт під вивантаження, а Порт вивантажити з урахуванням середньодобової переробної спроможності. Ця норма встановлюється щоденно змінно-добовим планом роботи Станції і Порту в залежності від наявної кількості вагонів у Порту, на припортовій Станції та на підходах до неї, інформації про підхід суден».

ѕ          Абзац 9 Розділу 1 щодо визначення терміну «покинутий поїзд» виключити.

ѕ          Абзац 10 Розділу 1 щодо визначення терміну «Підходи до ст.Керч-Південна» виключити.

ѕ          Абзац 2 пункту 3.1 Розділу 3 викласти у наступній редакції: «здійснювати місячне планування завозу і вивозу експортних, імпортних і транзитних вантажів, обсяг якого не повинен перевищувати узгодженого Портом як у цілому, так і з окремих фронтів вивантаження».

ѕ          Абзац 8 пункту 3.1 Розділу 3 викласти у наступній редакції: «письмово інформувати Станцію про місце розвантаження вагонів з експортними або господарськими вантажами протягом 50 хвилин після пред’явлення Порту вантажних документів по закінченню митного оформлення та роз кредитування.

ѕ          Пункт 4.2 Розділу 4 викласти у наступній редакції: «Узгодження додаткового завозу здійснюється у програмі АС МЕСПЛАН, відповідно до Правил планування перевезень вантажів.

ѕ          Узгодження в односторонньому порядку ДДМРТ «Укрморрічфлот» або Укрзалізницею додаткового завозу вантажів не допускається»,

ѕ          Пункт 4.4 Розділу 4 викласти у наступній редакції: «Норма вивантаження на кожну добу встановлюється змінно-добовим планом, який складається на підставі узгоджених обсягів завозу вантажів на місяць, додатково підтвердженого завозу та перехідних залишків минулого місяця, виходячи з наявності вагонів у Порту, на Станції та на підходах до неї (при умовах, що після їх прибуття на станцію достатньо часу на їх оформлення та вивантаження Портом до 17:00 год) рівномірно протягом доби в розмірі не більше переробної спроможності вантажних фронтів з урахуванням роду вантажу.

ѕ          Абзац 3 пункту 6.3 Розділу 6 виключити з умов договору.

ѕ          Пункт 7.3 Розділу 7 викласти у наступній редакції: «За невиконання норми вивантаження вагонів, встановленої добовим планом (пункти 4.3, 4.4 цього договору), Порт і Залізниця несуть матеріальну відповідальність. Розмір матеріальної відповідальності за невиконання норми вивантаження вагонів становить дві добові ставки плати за користування вагонами за кожний неподаний (з вини Залізниці), не вивантажений (з вини Порту) вагон. Залізниця і Порт звільняються від відповідальності за невиконання запланованої добової норми вивантаження вагонів у разі форс-мажорних обставин.»

ѕ          Абзац 4 пункту 7.5 Розділу 7 виключити зі змісту договору.

ѕ          Пункт 8.8 Розділу 8 викласти у наступній редакції: «Цей договір набирає чинності з дня набрання законної сили рішенням суду по справі №5002-14/3177-2010 і діє 5 років».

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» 98312, м.Керч, вул.Кірова,28, код ЄДРПОУ 01125554, п/р 2600404004223, спец. Рахунок з ПДВ 26062004223 в КФ АБ «Експрес-Банк», МФО 384674) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса,108, код ЄДРПОУ 01073828, п/р 26006000012 в Дніпровській філії АБ «Експрес-Банк», МФО 306964) 52,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Лагутіна Н.М.