Рішення № 11098618, 02.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

02.09.2010Справа №2-11/1075-2010 За позовом - Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м.Сімферополь, (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6);

до відповідача – Комунального підприємства житлово – експлуатаційна контори №1, м. Феодосія, (98100, м. Феодосія, вул. Галерейна, 20);

про стягнення 523193,29 грн.

Суддя С.С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Шереметєва Л.О., представник, дов. у справі;

Від відповідача – Олехнович С.М., директор, паспорт серії ЕС 528220; Скрипниченко О.Є, представник, дов. від 04.01.10 р.

Сутьспору: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго», м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Комунального підприємства житлово – експлуатаційної контори № 1, м. Феодосія про стягнення 523193,29 грн. заборгованості, в тому числі: 509737,61 грн. заборгованості, 1717,75 грн. 3% річних, 11737,93 грн. пені.

В судовому засіданні 20.04.2010 р., заявою від 16.04.2010 р. позивачем були уточнені позовні вимоги в порядку ст. 22 ГПК України, в якій позивач просить:

- стягнути заборгованість за електроенергію по графіку від 01.12.2002 р. в сумі 294209,53 грн.;

- інфляційні витрати в сумі 105915,43 грн.;

- 3% річних в сумі 16475,67 грн.;

- пеню в сумі 30239,10 грн.;

- стягнути заборгованість за електричну енергію по графіку від 01.03.2008 р. в сумі 46000,00 грн.;

- інфляційні витрати в сумі 5792,00 грн.;

- 3% річних в сумі 1425,11 грн.;

- пеню в сумі 4274,10 грн.;

В судовому засіданні 20.04.2010 р. та 19.08.2010 р. відповідачем були надані відзиви на позов, в яких відповідач просить про застосування строку позовної давності.

03.06.2010р. позивачем знову була подана заява № 10/1685 (а.с. 72-79) в порядку ст. 22 ГПК України, в якій позивач остаточно уточнив позовні вимоги та просить стягнути:

- заборгованість за електричну енергію по графіку від 01.12.2002 р. в сумі 333009,53 грн.;

- інфляційні витрати в сумі 119882,87 грн.;

- 3 % річних в сумі 21951,26 грн.;

- пені в сумі 34226,99 грн.;

- стягнути штрафні санкції за несвоєчасне виконання графіку від 01.03.2008 р., в тому числі: 1600,60 грн. інфляції, 384,01 грн. 3 % річних, 1036,56 грн. пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

Встановив :

02.06.1999 р. між позивачем і відповідачем був укладений договір № 195 на користування електроенергією (а.с. 9-11).

Як свідчать матеріали справи 01.12.2002 р. сторонами був підписаний графік погашення заборгованості по договору №195 від у розмірі 527 829,32 грн., яка виникла станом на грудень 2002 р. Відповідно до вказаного графіку, відповідач брав на себе зобов`язання щомісяця, починаючи з грудня 2002 р. погашати заборгованість у розмірі 527829,32 грн. рівними сумами, по 8797,00 грн. у місяць.

При цьому, у графіку сторони прямо зазначили, що вказаний графік погашення заборгованості є невід’ємною частиною договору №195 від 02.06.99р.

Відповідно п.6 Договору № 195 зазначений договір укладений на строк до 31.12.1999р., вступає в силу с дня його підписання і вважається щорічно продовженим, якщо не надійшла заява від однієї із сторін про його припинення або перегляд.

15.11.2004 р. позивач листом № 307/195 (а.с. 38) повідомив відповідача про розірвання договору на постачання електричної енергії з 01.01.2005 р.

Таким чином, договір на постачання електричної енергії від 02.06.1999 р. № 195 розірваний з 01.01.2005 р.

Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Таким чином, з 01.01.2005 р. припинилася як дія договору № 195, так і зобов’язання по графіку погашення заборгованості від 01.12.2002 р. (а.с. 56), який за погодженням сторін є невід’ємною частиною цього договору.

Отже, з 01.01.2005 р. у позивача виникло право вимоги по всім зобов’язанням, що випливають із розірвання договору, в тому числі по сумам вказаним у графіку погашення заборгованості від 01.12.2002 р., який припинив свою дію з моменту розірвання договору.

Відповідач в судових засіданнях 20.04.2010 р. та 19.08.2010 р. надав відзиви на позов (а.с. 31-32; 94-96), в яких просить застосувати загальний трьохрічний строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України.

Оскільки, з 01.01.2005 р. до дня подачі позову – 11.02.2010р. строк позовної давності сплинув, то наведене згідно п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у позові.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо переривання строку позовної давності з огляду на наступне.

Згідно п.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Посилання позивача на акт звірки розрахунків від 15.11.2006 р. (а.с. 102), як на підставу переривання строку позовної давності, не може бути взято до уваги, оскільки трирічний строк позовної давності з дня підписання зазначеного акту також сплинув.

Посилання позивач на акт звірки розрахунків від 13.01.2010 р. (а.с. 15, 58), також є необґрунтованим, оскільки на момент підписання цього акту звірки розрахунків строк позовної давності вже сплинув.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення 333009,53 грн. задоволенню не підлягають. Відповідно до ч. 1 ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Отже штрафні санкції, в сумі: 119882,87 грн. інфляції, 21951,26 грн. 3% річних, 34226,99 грн. пені також задоволенню не підлягають.

Позивачем також заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання графіку від 01.03.2008 р., в тому числі: 1600,60 грн. інфляції, 384,01 грн. 3 % річних, 1036,56 грн. пені, які підлягають задоволенню частково в сумі 1600,60 грн. інфляції, 384,01 грн. 3 % річних, з огляду на наступне.

Рішенням ГС АР Крим від 19.04.2005 р. по справі № 2-9/3362-2005 судом було частково стягнуто заборгованість по графіку від 01.12.2002 р., станом на 01.09.2004 р. в сумі 164140,11 грн.

На стадії виконавчого провадження між позивачем та відповідачем був укладений графік від 01.03.2008 р. погашення заборгованості по рішенню ГС АР Крим від 19.04.2005 р. Відповідно до цього графіку відповідач взяв на себе обов`язок частинами погашати вказану заборгованість з березня 2008 р. по лютий 2012 р., а саме: з березня 2008 р. по лютий 2010р. по 2000,00 грн.; з березня 2010 р. по лютий 2011 р. по 3000,00 грн.; з березня 2011 р. по грудень 2011 по 6600,00 грн.; з січня 2012 р. по лютий 2012 р. по 7070 грн.

Відповідач за період з березня 2008 р. по січень 2010 р. зобов`язаний був сплатити 46000,00 грн., однак оплати проводив не своєчасно та не в повному обсязі, в зв`язку з чим, станом на 10.02.2010 р за відповідачем числиться заборгованість 7200,00 грн. по графіку від 01.03.2008 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання зобов`язань по графіку від 01.03.2008 р. позивачем нараховано 1600,60 грн. інфляції, 384,01 грн. 3 % річних, які відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с.77-78), нараховані вірно, та підлягають стягненню.

Заявлена позивачем пеня у розмірі 1036,56 грн. за неналежне виконання відповідачем графіку від 01.03.2008 р. стягненню не підлягає, оскільки відповідальності у вигляді застосування пені за неналежне виконання відповідачем графіку від 01.03.2008 р. сторони не узгодили.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 06.09.2010 року.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства житлово – експлуатаційна контори №1, м. Феодосія, (98100, м. Феодосія, вул. Галерейна, 20, ЄДРПОУ 03360687, р/р 260053280491 в УСБ м.Феодосія, МФО 324258) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м.Сімферополь, (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ЄДРПОУ 00131400, р/р 260323051142 КРУ «Ощадбанк» м. Сімферополь, МФО 324805) 1600,60 грн. інфляції, 384,01 грн. 3 % річних, 19,85 грн. державного мита, 0,91 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

3.           В інший частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Потопальський С.С.