Постанова № 11092019, 21.01.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2608/09

Категорія № 1.9

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2009 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Єршові Є.О., в присутності сторін:

від позивача: Кузьменко О.М., довіреність № 7 від 08.01.09;

від відповідача: Рога Ні., довіреність № 4 від 05.01.09.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Довжанське хлібоприймальне підприємство» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14.11.2007 року, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Відкрите акціонерне товариство «Довжанське хлібоприймальне підприємство» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14.11.2007 року.

У позовній заяві позивач просив суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 14.11.2007 року № 00010381840/0, № 00010391840/0, № 00010401840/0 в частині визнання штрафних (фінансових) санкцій як податкового зобовязання.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що ДПІ в м. Свердловську Луганської області за актом № 1318-15-20-00957235 від 29.102007 року невиїзної (камеральної) перевірки ВАТ «Довжанське хлібоприймальне підприємство» щодо своєчасності внесення до бюджету сум земельного податку за період з 30.05.2001 року по 30.01.2007 року були надіслані податкові повідомлення-рішення від 14.11.2007 року № 00010381840/0, № 00010391840/0, № 00010401840/0 про визначення штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання по земельному податку.

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями, посилаючись на п.1.9 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-111 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» згідно якого податкові повідомлення-рішення - це письмові повідомлення контролюючого органу зобовязати платника податків сплатити суму податкового зобовязання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення були видане не у відповідності до норм чинного законодавства з питань оподаткування.

Відповідач у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обгрунтовуючи свої заперечення тим, що актом перевірки № 1318-1520-00957235 засвідчено результати невиїзної документальної перевірки своєчасності внесення до бюджету сум земельного податку ВАТ «Дожанське хлібоприймальне підприємство» за період з 30.05.2001 року по 30.01.2007 року, а не камеральну перевірку, як зазначає позивач.

Згідно п.п. 5.3.1 п.5.3. ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-111 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого 4.1.4. п.4.1. ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації. В порушення вказаної норми права платник податків сплату узгоджених сум податкових зобовязань проводив з порушенням встановлених строків.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач - субєкт господарювання Відкрите акціонерне товариство «Довжанське хлібоприймальне підприємство» (далі - ВАТ «Довжанське хлібоприймальне підприємство»), зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської ради народних депутатів Луганської області, свідоцтво про державну реєстрації від 29.05.1998 року № 1391120000000836, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00957235, знаходиться на податковому обліку в ДШ в м. Свердловську з 15.07.1998 року за № 595/265, адреса місцезнаходження: 94806, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Чайковського, 130.

Відкрите акціонерне товариство «Довжанське хлібоприймальне підприємство» діє на підставі нової редакції Статуту, затвердженого загальними зборами учасників згідно протоколу № 1 від 14.04.2002 року, затвердженого Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 07.05.2002 року.

Державною податковою інспекцією в м. Свердловську на підставі п.1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХП «Про державну податкову службу в Україні» проведена невиїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Довжанське хлібоприймальне підприємство» з питань своєчасності внесення до бюджету сум земельного податку за період з 30.05.2001 року по 30.01.2007 року та складено акт № 1318-1520-00957235 від 29.10.2007 року.

14 листопада 2007 року на підставі акту № 1318-1520-00957235 від 29.10.2007 року податковим органом були прийняті повідомлення-рішення форми «Ш», а саме:

- від 14.11.2007 року № 00010391840/0 за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання зі сплати податку на землю, передбаченого підпунктом 5.3.1. п. 5.З. ст. 5 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-111 (далі - Закон № 2181), на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону за затримку від 30 до 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 4884, 86 грн., яким застосований штраф у розмірі 20 % у сумі 976, 97 грн.;

- від 14.11.2007 року № 00010401840/0 за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання зі сплати податку на землю, передбаченого підпунктом 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181-111, на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону за затримку до 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 6843, 08 грн., яким застосований штраф у розмірі 10 % у сумі 684, 32 грн.;

- від 14.11.2007 року № 00010381840/0 за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання зі сплати податку на землю, передбаченого підпунктом 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181-111, на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону за затримку понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 4915, 20 грн., яким застосований штраф у розмірі 50 % у сумі 2457, 60 грн.;

Суд не погоджується з позивачем, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті необгрунтовано.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обовязок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що ДПІ в містах забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим законом та іншими законодавчими актами за порушення податкового законодавства, проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків, зборів в порядку встановленому цим законом та іншими законами України, а відповідно до п.1 ст. 8 цього ж Закону податкова адміністрація здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Згідно ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи ДПС у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленими законами, зокрема мають право:

- здійснювати документальні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів, незалежно від способу подачі)

- застосовувати до платників податків фінансові санкції, стягувати до бюджетів суми недоїмки, пені, у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Статтею 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що посадові особи органу державної податкової служби зобовязані дотримуватися Конституції та законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів підприємств, забезпечувати виконання покладених на державну податкову службу функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Розділом 2 наказу ДПА України від 18.07.2005 року № 276 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України» передбачено, що облік надходжень платежів до бюджету здійснюється на підставі виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів, у звязку з чим уточнюючи розрахунки не входять до переліку документів, згідно яких проводиться облік бюджетних надходжень.

Пунктом 3 частини 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування» визначено, що платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно п.п. 5.3.1 п.5.3. ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-111 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого 4.1.4. п.4.1. ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно пункту 1.2 ст. 1 Закону № 2181-111 податкове зобовязання - це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно пункту 1.3 ст. 1 Закону № 2181-111 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно пункту 1.5 ст. 1 Закону 2181-ІІІ штрафна санкція (штраф)- це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобовязання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у звязку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами;

Як установлено за матеріалами справи, позивач за період з 30.05.2001 року по 30.01.2007 року не своєчасно сплачував у бюджети узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, самостійно визначеного у поданих до податкового органу деклараціях з податку на землю.

Підпунктом 17.1.7. пункту 171 ст. 17 Закону № 2181-111 визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Таким чином, аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що «податкове зобовязання» складається із сум податків, зборів, інших обовязкових платежів самостійно узгоджених платником податків або узгоджених в адміністративному чи судовому порядку, з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності, а також пені.

Тобто, штраф (фінансова санкція) також є податковим зобовязанням і стягується у відповідності до норм Закону № 2181-111.

За таких обставин, вимога позивача визнати недійсними податкові повідомлення рішення ДПІ у м. Свердловську про застосування штрафних санкцій за затримку строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на землю з тих підстав, що штрафні санкції не є податковим зобовязанням, не відповідає чинному законодавству України з питань оподаткування.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14.11.2007 року № 00010381840/0, № 00010391840/0, № 00010401840/0 в частині визнання штрафних (фінансових) санкцій як податкового зобовязання, не відповідають чинному законодавству України і задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Довжанське хлібоприймальне підприємство» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14.11.2007 року відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошеня постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.. 160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 26 січня 2009 року.