Постанова № 11091994, 25.11.2008, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-8105/08

Категорія № 41

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2008 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді Качуріної Л.С.

при секретарі Лємба А.В.,

в присутності представників:

відпозивана: Мілованов О.В., довіреність від 18.08.08р.

від відповідача: Геращенко О.І., довіреність № 3406 від 01.11.07р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Ніколь» до Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області про визнання нечинним першої податкової вимоги від 17.03.2008 року № 1/45 та його скасування, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство «Ніколь» Головне з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області про визнання нечинним першої податкової вимоги від 17.03.2008 року № 1/45 та його скасування.

У позовній заяві позивач просив суд визнати недійсним та відмінити у повному обсязі першу податкову вимогу від 17.03.2008 року № 1/45, направлену на адресу ДП «Ніколь» Державною податковою інспекцією в м. Первомайську Луганської області.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що 03 квітня на юридичну адресу ДП «Ніколь» ДПІ у м. Первомайську надійшла перша податкова вимога від 17.03.2008 року № 1/45. Зазначений документ констатує, що станом на 18.03.2008 року у ДП «Ніколь» згідно узгодженим податковим зобовязанням мається податковий борг у суму 28773, 99 грн.

Позивач вважає, що вказаний документ складений з порушенням діючого законодавства, а нарахування недоїмки здійснено протизаконно, оскільки ДП «Ніколь» ніколи не узгоджувало будь-які зобовязання у сумі 28773, 99 грн.

27 березня 2008 року податковий орган самостійно, без погодження з ДП «Ніколь» здійснив нарахування недоїмки, яка начебто мається у підприємства чим порушив права та інтереси підприємства.

Відповідач у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі в звязку з їх необгрунтованістю.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач - субєкт господарювання Дочірнє підприємство «Ніколь» створено засновником «East Electrocoin LLC» США в особі представника Довбишева Д.О., що діє на підставі довіреності № 18264 від 1 жовтня 2002 року, шляхом перереєстрації Приватного підприємства «Ніколь», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31783975, яке зареєстроване управлінням ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 28.11.2001 року за № 25370169Ю0021840, та є його правонаступником. Підприємство є юридичною особою. Місцезнаходження підприємства: 91005, м. Луганськ, вул. Дьоміна, 7/20.

Згідно пункту 1.11. Статуту ДП «Ніколь» в редакції від 13 жовтня 2006 року предметом діяльності підприємства є створення та утримання гральних закладів, організація азартних ігор.

Відповідно до статутної діяльності підприємство утримує гральний заклад у місті Первомайську.

12 лютого 2008 року головним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Первомайську Закаблук Г. М. на підставі п.1 ст. 11 Закону України від 14.02.1990 року № 509-ХП «Про державну податкову службу» була проведена документальна (камеральна) невиїзна перевірка ДП «Ніколь» з питань дотримання вимог норм Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» за період з 01.01.2004 року по 01.02.2007 року та за результатами перевірки складений акт № 102/15-31783975 від 12.02.2008 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Первомайську було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000411500 від 03.03.2008 року, яким позивачеві за порушення ч.3 ст. 5 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» було визначено податкове зобовязання у вигляді донарахованої доплати вартості торгового патенту з надання послуг у сфері грального бізнесу на загальну суму 32704, 25 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем не своєчасно були погашені визначені податковим органом у порядку та згідно з чинним законодавством доплати вартості торгового патенту з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. № 509-ХІІ з наступними змінами (далі - Закон 509-ХІІ), на органи податкової служби покладено обовязки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів.

Вирішуючи справу суд виходить з того, що Закон України від 21.12.2000 року № 2181-111 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закону № 2181-111) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно абзацу «г» п.п. 4.2.2. п.4.2. ст. 4 Закону № 2181-111 контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо: згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обовязкового платежу), є контролюючий орган.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 14 Закону України від 25.06.1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності належить до загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів).

Згідно Закону № 2181 -III узгодження сум податкових зобовязань здійснюється:

- або на підставі самостійно визначених сум податкового зобовязання за даними декларацій, що подаються платником податків до податкового органу;

- або на підставі даних податкового повідомлення-рішення, що направляється платнику податків контролюючим органом, який здійснив нарахування сум податкових зобовязань.

Суд установив, що ДШ у м. Первомайську на підставі акту перевірки № 102/15-31783975 від 12.02.2008 року здійснив процедуру узгодження податкового зобовязання по платі за торговий патент направленням податкового повідомлення-рішення № 0000411500 від 03.03.2008 року.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст. 5 Закону № 2181-111 передбачено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3. ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Суд установив, що зазначене податкове повідомлення-рішення було направлене позивачу поштою 04.03.2008 року та отримано позивачем 05.03.2008 року, тому відповідно чинному законодавству податкове зобовязання в сумі 32704, 25 грн. по платі за торговий патент було узгоджено 05.03.2008 року.

Згідно з абзацом 3 п.п. 5.3.1. ст. 5 Закону № 2181-111 указана сума підлягала сплаті в десятиденний термін від дня отриманням цього податкового повідомлення-рішення, а в разі проведення процедури апеляційного узгодження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, у звязку з не проведенням позивачем процедури апеляційного узгодження, податковим органом відповідно до норм Закону № 2181-111 на адресу ДП «Ніколь» 01.04.2008 року поштою була направлена перша податкова вимога № 1/45 від 17.03.2008 року, а 17.04.2008 року - також поштою, друга податкова вимога № 2/45.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2181-111 податкові вимоги направляються платнику податків у разі, коли такий платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки.

Суд також установив, що згідно квитанції від 16.04.2008 року № 209/ж/54 ДП «Ніколь» було частково погашено суму податкового боргу, донарахованого згідно податковому повідомленню-рішенню № 0000411500 від 03.03.2008 року у сумі 3854 грн. Позивач зазначену обставину не заперечує.

Крім того, 13.06.2008 року позивачем згідно платіжному дорученню № 312 сплачено плату за торговий патент у розмірі 31500 грн., внаслідок чого залишок боргу по акту № 102/15-31783975 від 12.02.2008 року у сумі 28850, 25 грн. був погашений. Позивач зазначену обставину не заперечує.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Таким чином суд установив, що податковим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України була направлена на адресу позивача перша податкова вимога № 1/45 від 17.03.2008 року, а 17.04.2008 року - друга податкова вимога № 2/45. Ці факти позивачем не спростовані.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним та відміни у повному обсязі першої податкової вимоги від 17.03.2008 року № 1/45, направленої на адресу ДП «Ніколь» Державною податковою інспекцією в м. Первомайську Луганської області, не відповідають чинному законодавству, документально не обгрунтовані і не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Ніколь» до Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області про визнання нечинним першої податкової вимоги від 17.03.2008 року № 1/45 та його скасування відмовити за необгрунтованністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.. 160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 30 листопада 2008 року.