Ухвала суду № 1108335, 25.07.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/скарга №К-541/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Конюшка К.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача: Птичкіної В.В.

відповідача:Єремець Є.О., Бойка О.В.

прокурора: Кудінова Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.11.2006 р.

у справі№1/438/06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві

за участю прокурора Миколаївської області

про визнання протиправними дій субєкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2006 р. в сумі 3855039 грн., визнання протиправним та скасування рішення субєкта владних повноважень від 28.04.2006 р. № 0000192302/0, зобовязання відповідача надати органу державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету на користь позивача 3855039 грн. податку на додану вартість за січень 2006 р.;

визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2006 р. в сумі 5078604 грн., визнання протиправним та скасування рішення субєкта владних повноважень від 25.05.2006 р. № 0000252302/0, зобовязання відповідача надати органу державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету на користь позивача 10457364 грн. податку на додану вартість за лютий 2006 р.;

визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за березень 2006 р. в сумі 847029 грн., визнання протиправним та скасування рішення субєкта владних повноважень від 14.06.2006 р. № 0000282302/0, зобовязання відповідача надати органу державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету на користь позивача 14454499,20 грн. податку на додану вартість за березень 2006 р.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.08.2006 р. позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.11.2006 р. постанову місцевого суду скасовано, в позові відмовлено повністю.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, та залишення в силі рішення суду першої інстанції

Відповідач заперечень на касаційну скаргу не надав. Представники відповідача та прокурора в судовому засіданні касаційної інстанції проти вимог касаційної скарги заперечили, просили залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено у справі, відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку з питань достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок по податковій декларації за січень 2006 р., за результатами якої складено акт №708/23-5/33133003 від 20.04.2006 р., яким встановлено неправомірне завищення підприємством суми заявленої до відшкодування по декларації та розрахунку бюджетного відшкодування за січень 2006 р. в розмірі 3855039 грн.

На підставі акту перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000192302/0 від 28.04.2006 р., яким позивачу зменшене на 3855039 грн. бюджетне відшкодування, у т.ч. заявлене в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів з ПДВ за січень 2006 р.

За результатами проведеної виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок по податковій декларації за лютий 2006 р. складено акт №879/23-5/33133003 від 19.05.2006 р. , яким встановлено неправомірне завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2006 р. на суму 5078604 грн.

На підставі акту прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000252302/0 від 25.05.2006 р., яким позивачу зменшене на 5078604 грн. бюджетне відшкодування, у т.ч. заявлене в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів, з ПДВ за лютий 2006 р.

За результатами проведеної відповідачем виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок по податковій декларації за березень 2006 р. складено акт №1006/23-5/33133003 від 08.06.2006 р., яким встановлено неправомірне завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за березень 2006 р. на суму 847029 грн.

На підставі даного акту перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000282302/0 від 14.06.2006 р., яким позивачу на 847029 грн. зменшено суму бюджетного відшкодування, у т.ч. заявлене в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів, з ПДВ за березень 2006 р.

Суд апеляційної інстанції не погодився з доводами Господарського суду Миколаївської області та дійшов висновку, що суми ПДВ не були включені позивачем до складу податкового кредиту (рядок 10.1 та рядок 17 декларацій з ПДВ за попередні періоди), а тому не враховані при розрахунку відємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню, у звязку з чим у позивача відсутнє право на включення цих сум до розрахунку бюджетного відшкодування.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, виходячи з такого.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Якщо на момент перевірки платника податків органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені в склад податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковою накладною, то платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, визначених законодавством.

Тобто, Закон України «Про податок на додану вартість» містить пряму заборону на включення до податкового кредиту витрат, повязаних зі сплатою ПДВ, які не підтверджені податковими накладними чи іншими документами, перерахованими в пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону.

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», і не звернувся до податкової інспекції з скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною. Таким чином, якщо податкова накладна отримана з запізненням, то сума ПДВ включається в податкову декларацію у тому звітному періоді, в якому така накладна була отримана.

Така ж позиція викладена і в листі ДПА України від 11.08.2004 р. №15316/7/15-2417. Зокрема зазначено, що у випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем у ціні товару (послуг) податку на додану вартість у зазначених сумах, однак податкові накладні були видані позивачу контрагентами пізніше.

Актами перевірки відповідача підтверджено дані податкових декларацій позивача за січень, лютий, березень 2006 р. щодо визначення суми податкового зобовязання, податкового кредиту, відємного значення податку на додану вартість, у тому числі і суми податку, фактично сплаченого позивачем в ціні товару (послуг) у попередньому періоді.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що висновок відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за січень 2006 р. на суму 3855039 грн. у звязку з тим, що суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні товару (послуг) на користь ДП «Енергоринок», Херсонського ТЕХПД Одеської залізниці, ТОВ «ВИТімпекс-Ойл» у грудні 2005 р. не включені підприємством до складу податкового кредиту грудня 2005 р. і тому не враховані при розрахунку відємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню, оскільки відсутні в складі податкового кредиту попереднього звітного періоду, а тому їх не можна включати до розрахунку бюджетного відшкодування січня 2006 р. є помилковим.

Це ж стосується і висновку податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування лютого 2006 р., оскільки сума сплаченого в січні 2006 р. податку на додану вартість в сумі 5078604 грн. не була включена позивачем до податкового кредиту січня 2006 р., та щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за березень 2006 р. в сумі 847029 грн.

За таких обставин, судова колегія вважає, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції скасуванню, а рішення місцевого господарського суду залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.11.2006 р. скасувати.

Постанову Господарського суду Миколаївської області від 04.08.2006 р. залишити в силі.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді К.В.Конюшко

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.І.Степашко

Повний текст складено 30.07.2007 р.