Постанова № 11082822, 02.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 6/154 (2а-2973/07) Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Шведа Е.Ю., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі: Плаксі В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги представника Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз»Зубар Олександри Володимирівни та Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, третя особа: Державна податкова інспекція у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2007 року Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз»звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, третя особа: Державна податкова інспекція у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків при проведенні перевірки дійшов до помилкового висновку про порушення підприємством п. 4.1, 4.2, 4.9 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п. 11.13 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо заниження ним ПДВ з коштів, отриманих за транзит імпортного газу, та вважає протиправним донарахування підприємству податку на додану вартість у сумі 3417203,22 грн., в тому числі за основним платежем - 1752317,11 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 1664886,11 грн. та висновок відповідача про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту вартості виконаних підрядником робіт щодо газифікації населених пунктів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 24.07.2007 року №0000754120/2 в частині 796032,19 грн. основного платежу та 1091115,71 грн. штрафних санкцій. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз»Зубар Олександра Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та за висновками, що не відповідають дійсним обставинам справи, та постановити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Спеціалізована державна податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та неповного зясування обставин, що мають значення для справи, та постановити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз»Зубар Олександри Володимирівни підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог, апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції було встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Львові проведена планова виїзна перевірка філії дочірньої компанії «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.09.2006 року, за результатами якої складено Акт від 24.01.2007 року № 22/23-0/25560533.

В результаті перевірки встановлено відповідачем порушення діючого податкового законодавства України, а саме: в порушення 4.1, 4.2, 4.9 ст. 4, пп. 7.4.1, п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 п. 11.13. ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»підприємством безпідставно занижено валовий дохід на загальну суму 3105861,48 грн., безпідставно включено вартість робіт по спорудженню вуличних газопроводів, що не призначаються для використання у господарські діяльності до складу податкового кредиту, безпідставне включення до складу податкових зобов'язань по податку на додану вартість суму коштів, отриманих як оплату заборгованості за транспортування газу.

За результатами акту, СДПІ по роботі з ВПП винесене податкове повідомлення-рішення від 16.02.2007 року №0000754120/0, підприємству було донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3542201,00 грн. з урахуванням штрафних фінансових санкцій, з яких основний платіж - 1814816,00 грн. та штрафні санкції -1727385,00 грн.

Позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням - рішенням та в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»оскаржив його в адміністративному порядку.

За наслідком апеляційного узгодження вказаного повідомлення - рішення в ДПА у м. Києві скарга була частково задоволена, в наслідок чого СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП винесла податкове повідомлення - рішення від 24.07.2007 року №0000754120/2, яким визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 3417203,22 грн., з яких: 1752317,11 грн. основний платіж та застосовано штрафну санкцію у сумі 1664886,11 грн.

Відповідач вказує в акті перевірки, що в порушення п. 4.1, 4.2, 4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»ГПУ «Львівгазвидобування»не оподатковало податком на додану вартість в повному обсязі дохід від реалізації нафтопродуктів, які отримані від переробки газового конденсату у 2005 році на загальну суму 3105861 грн., з них у квітні 2005 року - 316019,62 грн.; у жовтні 2005 року - 1707296,46 грн.; листопаді 2005 року - 63072,96 грн., внаслідок чого занижено податок на додану вартість у 2005 році на загальну суму 621172,00 грн.

Також, як зазначено в акті перевірки, в порушення п.п. 7.4.1, пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем зайво включено до складу податкового кредиту вартість робіт по спорудженню вуличних газопроводів сіл Марковичі та Затурці, що не призначаються для використання у господарській діяльності в сумі 174862,00 грн. Таким чином, на думку відповідача, підприємством безпідставно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість 174 862 грн.

Встановлене актом перевірки порушення норм пункту 11.13 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»допущено за рахунок надходження на поточний рахунок ГПУ «Львівгазвидобування»у травні 2005 року грошових коштів від НАК «Нафтогаз України»у розмірі 5737703,52 грн. за транспортування газу за 1998 рік згідно акту звірки станом на 01.04.2005 рік, які не було оподатковано податком на додану вартість, що призвело до донарахування та збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2005 року на суму 956284,92 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в порушення норм законодавства не включено в травні 2005 року до складу податкових зобовязань по податку на додану вартість суму коштів, отриманих як оплату заборгованості за транспортування газу за 1998 рік.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено правила визначення дати виникнення податкових зобовязань, зокрема, п.п. 7.3.1 визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що датою виникнення податкового зобовязання за послугами з транзиту природного газу через територію України за 1998 рік є дата виконання робіт по транзиту вказаного природного газу, а не час виплати заборгованості за виконання даної роботи, як вважає суд першої інстанції.

На період виконання позивачем робіт по транзиту природного газу був чинним п. 11.15 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого встановлено, що до 01 січня 2006 року зберігається існуючий порядок сплати податку на додану вартість за операціями з поставки послуг, пов'язаних з перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.

Тобто, послуги транзиту через територію України згідно п.1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про податок на додану вартість»було звільнено від податку на додану вартість.

Крім цього, внаслідок реорганізації Акціонерного товариства «Укргазпром»на підставі п. 3 спільного наказу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»№ 68/ 234 до Державного Комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості № 234 від 06.11.1998 року ДК «Укргазвидобування»була визнана правонаступником частки ДП «Прикарпаттрансгаз», а Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»стала правонаступником кредиторської заборгованості АТ «Укргазпром»перед ДП «Прикарпаттрансгаз», зокрема у сумі 70616551,00 грн. без ПДВ за великий транзит згідно договору № 39-25 від 04.03.1997 року про надання послуг по транзиту природного газу через територію України, укладеного між АТ «Укргазпром»та ДП «Прикарпаттрансгаз».

Актом звірки розрахунків від 01.04.2005 року за період з 01.01.2005 року по 31.03.2005 року НАК «Нафтогаз України»підтверджено суму заборгованості перед філією ГПУ «Львівгазвидобування»за транзит станом на 31.03.2005 року у розмірі 5737703,52 грн.

Погашення даної заборгованості було проведено НАК «Нафтогаз України»платіжними дорученнями від 27.05.2005 року № 4114 та від 30.05.2005 року № 4120 із посиланням на вказаний акт звірки розрахунків за призначенням: «оплата за транспортування газу за 1998 рік згідно акту звірки на 01.04.2005 року».

Колегія суддів вважає, що в даному випадку малась на увазі оплата за транзит згідно договору № 39-25 від 04.03.1997 року про надання послуг по транзиту природного газу через територію України, укладеного між АТ «Укргазпром»та ДП «Прикарпаттрансгаз».

Викладене також підтверджується повідомленням НАК «Нафтогаз України»№ 1412-919-4280 від 09.07.2010 року на лист позивача по справі.

Отже, позивачем було вірно відображено в обліку кошти, що надійшли згідно з вищевказаними платіжними дорученнями, як оплата за транзит без ПДВ.

Оскільки на момент виникнення податкового зобовязання дані послуги не підлягали оподаткуванню, то суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, у звязку з чим апеляційна скарга представника Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз»Зубара Олександра Володимировича підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню в цій частині з постановленням нової про задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім цього, задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що ціна на поставку пального була визначена наказом ДК «Укргазвидобування»№ 110, а реалізація дизельного пального проведена з дотриманням ціни, відображеної у вищевказаному наказі; витрати на спорудження газопроводів сіл Марковичі та Затурці, після їх здачі в експлуатацію, являються самостійними обєктами основних фондів виробничого призначення та призначаються для використання у господарській діяльності.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування ( за винятком податку на додану вартість, а також збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого звязку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в звязку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі, якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше, ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до п. 1 ст. 9 вказаного закону підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Як встановлено судом першої інстанції на підставі дослідження первинних документів господарські операції з реалізації бензину та дизельного палива здійснювались газопромисловим управлінням «Львівгазвидобування»за відпускними цінами на бензин А-76 та дизельне паливо у відповідності з цінами, встановленими наказом №202 від 14.04.2005 року та наказом № 110 від 28.02.2005 року.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що реалізація бензину та дизельного палива й скрапленого газу газопромисловим управлінням «Львівгазвидобування»здійснювалася у відповідності з цінами, що були встановлені на підставі наказів та розпоряджень позивача, розбіжності між цінами відсутні.

Отже, висновки перевірки щодо порушення позивачем п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 174862,00 грн. від вартості виконаних підрядних робіт по спорудженню вуличних газопроводів сіл Марковичі та Затурці є безпідставними та такими, що не грунтуються на нормах чинного законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи в цій частині, а тому апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків задоволенню не підлягає, а судове рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а тому апеляційна скарга представника Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз»Зубар Олександри Володимирівни підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню в цій частині, апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз»Зубар Олександри Володимирівни задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2009 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та постановити в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, третя особа: Державна податкова інспекція у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 24.07.2007 року №0000754120/2 в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму коштів в розмірі 5737703,52 грн., що сплачена як заборгованість за транспортування газу за 1998 рік, в розмірі 956284,92 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 573770,40 грн.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2009 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від24.07.2007 року №0000754120/2 в частині 796032,19 грн. основного платежу та 1091115,71 грн. штрафних санкцій залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Е.Ю. Швед

І.Л. Желтобрюх